08 січня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 690/696/25
Провадження № 22-ц/821/263/26
Категорія: скарга на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І.
за участю секретаря: Кукушкіної А.О.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
представник позивача: адвокат Василенко Тетяна Володимирівна,
відповідач: ОСОБА_2 ,
розглянувши упорядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Василенко Тетяни Володимирівни на ухвалу Багачевського міського суду Черкаської області від 18 листопада 2025 року(постановлену в приміщенні Багачевського міського суду Черкаської області під головуванням судді Вахнової Л.А.) про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
21 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
11 листопада 2025 року до суду надійшло клопотання від ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі , в якій просив суд надати строк для примирення з позивачем на шість місяців, посилаючись на те, що бажає зберегти сім'ю та уникнути розлучення.
Ухвалою Багачевського міського суду Черкаської області від 18 листопада 2025 року клопотання задоволено.
Зупинено провадження у даній справі для надання сторонам у справі про розірвання шлюбу шестимісячного строку для примирення.
Ухвала суду, зокрема, мотивована тим, що відповідач, зазначивши про бажання зберегти сім'ю, додатково надав довідку про проходження ним військової служби, що також є окремою підставою для зупинення провадження у справі і суд не вбачав перешкод для надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення подружжя.
В апеляційній скарзі, поданій 02 грудня 2025 року через засоби поштового зв'язку, представник ОСОБА_1 - адвокат Василенко Т.В., вважаючи оскаржувану ухвалу суду постановленою із порушенням норм процесуального права, просила суд скасувати ухвалу Багачевського міського суду Черкаської області від 18 листопада 2025 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що надання строку для примирення подружжя є виключно правом суду , а не його обов'язком.
Однак, судом першої інстанції не було враховано, що у позовній заяві ОСОБА_1 категорично наполягала на розірванні шлюбу, а також зазначила, що вжиття заходів щодо примирення подружжя, передбачене ст. 111 СК України, суперечитиме моральним засадам суспільства та її особистим інтересам, оскільки рішення про звернення до суду із позовом про розірвання шлюбу є виваженим та добре обдуманим.
Вказує, що позивач не бажає зберігати шлюбні відносини, так як неодноразово надавала відповідачу терміни для зміни своєї поведінки, припинення вживання алкогольних напоїв і перебування в такому стані тижнями, покращення свого ставлення до дітей та прийняття його участі як батька в їх житті.
Крім того, у відповідача в спілкуванні з'явились інші жінки.
Відзив на апеляційну скаргу на адресу Черкаського апеляційного суду не надходив.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно п.14 ч.1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження.
Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Зупиняючи провадження у справі до закінчення строку для примирення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач зазначив про своє бажання зберегти сім'ю та додатково надав довідку про проходження ним військової служби, що також є окремою підставою для зупинення провадження у справі.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 112 СК України при вирішенні питання про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Стаття 211 ЦПК України передбачає, що одним із завдань розгляду справи по суті визначається сприяння примиренню сторін.
Згідно зі ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи.
Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду та надання сторонам строку на примирення. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Ч. 7 ст. 240 ЦПК України визначено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Пунктом 4 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 251 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюбу, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду.
Таким чином, якщо у справі про розірвання шлюбу суд дійде висновку про необхідність надання подружжю строку для примирення, який не може перевищувати шести місяців, суд відповідно до імперативної вказівки пункту четвертого частини першої статті 251 ЦПК України зобов'язаний зупинити провадження у справі на цей строк.
У даній справі суд першої інстанції визнав можливим примирення сторін, оскільки відповідач звернувся до суду з відповідною заявою, та зупинив провадження у справі на строк, який не перевищує встановлений частиною сьомою статті 240 ЦПК України.
Є необгрунтованими доводи апеляційної скарги, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом не було враховано, що у позовній заяві ОСОБА_1 категорично наполягала на розірванні шлюбу, а також зазначила, що вжиття заходів щодо примирення подружжя, передбачене ст. 111 СК України, суперечитиме моральним засадам суспільства та її особистим інтересам, її рішення про звернення до суду із позовом про розірвання шлюбу є виваженими та добре обдуманим, оскільки такі обставини будуть предметом дослідження судом при розгляді справи по суті та не впливають на обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі надання сторонам строку для примирення, що обумовлено відсутністю згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу.
Доводи апеляційної скарги, які фактично зводяться до заперечення стороною позивача стосовно надання строку на примирення, колегія суддів відхиляє, оскільки при вирішенні питання щодо зупинення провадження у справі суд першої інстанції дотримався положень п.4 ч.1 ст.251 ЦПК України, відповідно до якого суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення подружжя.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала, якою було зупинено провадження у справі та надано сторонам строк для примирення, є законною та обґрунтованою, постановленою із дотриманням норм процесуального та матеріального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Василенко Тетяни Володимирівни - залишити без задоволення.
Ухвалу Багачевського міського суду Черкаської області від 18 листопада 2025 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді О.М. Новіков
Л.І. Василенко