Провадження № 11-сс/821/1/26 Справа № 705/7369/25 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
08 січня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянувши в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2025 року на невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Скаржник ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просив зобов'язати службових осіб Уманської окружної прокуратури в Черкаській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань по його заяві; прискорити розгляд його заяви та розпочати досудове розслідування; визнати бездіяльність посадових осіб Уманської окружної прокуратури в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання його заяви про вчинення кримінального правопорушення, незаконною.
Скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_6 , як голова громадського формування з охорони громадського порядку «Характерник» звернувся до Уманської окружної прокуратури з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення працівниками Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області.
У своїй заяві він вказав, що 10.11.2025 року та 11.11.2025 року ним було виявлено факти грубих порушень Правил дорожнього руху біля адміністративної будівлі Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, а саме: паркування службових та приватних автомобілів на місці для осіб з інвалідністю; паркування на тротуарі, що перешкоджало руху пішоходів; стоянка у зоні дії заборонних дорожніх знаків. Ці факти були зафіксовані на відео.
ОСОБА_6 звернувся до працівників поліції з вимогою припинити правопорушення та вжити заходів згідно із законодавством. Однак жодних дій не було вжито. Такими діями працівники поліції допустили службову бездіяльність, що створило умови для продовження порушень та фактично сприяло їх вчиненню.
Також скаржник стверджує, що йому завдана матеріальна шкода у зв'язку з неправомірною бездіяльністю зазначених осіб та необхідністю захищати його права і права громадського формування, тому йому довелося укласти договір про надання юридичних послуг на суму 500 000 грн. та понести інші матеріальні затрати приблизно на цю суму. Дана сума є прямими збитками, спричиненими неналежним виконанням службових обов'язків посадових осіб Уманського РУП. У діях працівників поліції вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 367 КК України службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки, а також можливі ознаки перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК України), що підлягає додатковій перевірці.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2025 року в задоволенні скарги ОСОБА_6 відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що у поданій ОСОБА_6 заяві від 20 листопада 2025 року не було зазначено конкретних обставин, які би свідчили про наявність ознак кримінальних правопорушень, не наведено об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення працівниками Уманського РУП ГУНП у Черкаській області саме кримінальних правопорушень, і зокрема, передбачених ст. 367 КК України.
Заява ОСОБА_6 не відповідає вимогам ч. 5 ст. 214 КПК України, згідно з якою передбачено обов'язок внесення до ЄРДР лише тих відомостей про кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про його вчинення.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати Уманську окружну прокуратури внести відомості за поданою ним заявою від 20 листопада 2025 року до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Зазначає, що оскаржувана ухвала є необгрунтованою з підстав, зазначених в самій скарзі, ст. 214 КПК України не передбачає інших дій, окрім внесення заяви про злочин до ЄРДР. Вважає, що оцінка суті заяви, форми її подачі і інше не входить до повноважень слідчого судді при розгляді подібних скарг.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Участь учасників кримінального провадження в рамках апеляційного перегляду оскаржуваної скаржником ухвали слідчого судді в контексті вимог процесуального закону не є обов'язковою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 , як голова громадського формування з охорони громадського порядку «Характерник» звернувся до Уманської окружної прокуратури з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України працівниками Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, а саме - начальником розшуку ОСОБА_7 та заступником начальника РУП - начальником кримінальної поліції полковником ОСОБА_8 .
Просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України; розпочати досудове розслідування щодо службової бездіяльності ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ; провести перевірку причин і обставин, що призвели до спричинення йому матеріальної шкоди; вжити заходів прокурорського реагування та забезпечити належне, повне і неупереджене розслідування; повідомити його письмово про результати розгляду даної заяви та про номер внесення відомостей до ЄРДР у строк, визначений ст. 214 КПК України.
25.11.2025 року ОСОБА_6 отримав наручно від Уманської окружної прокуратури копію супровідного листа про те, що його скаргу передано на розгляд до Уманського РВП, також його повідомили, що відомості про кримінальне правопорушення, яке зазначене у його заяві, не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя зазначив, що начальником Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 на запит суду направлено матеріали ЄО № 37507 від 24.11.2025 року та ЄО № 37702 від 27.11.2025 року за зверненнями ОСОБА_6 , які 21.11.2025 року були направлені прокурором Уманської окружної прокуратури до Уманського РУП ГУНП у Черкаській області, за належністю. У зв'язку з відсутністю даних, які б вказували на наявність на даний час кримінального правопорушення, відомості за вказаними зверненнями до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали ЄО № 37507 від 24.11.2025 року та ЄО № 37702 від 27.11.2025 року та обставини, які викладені у заяві про кримінальне правопорушення, прийшов до висновку, що підстави для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, зазначених у заяві, відсутні.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді стосовно відсутності в Уманської окружної прокуратури підстав для внесення відомостей до ЄРДР за обставинами, викладеними в заяві ОСОБА_6 , виходячи із слідуючого.
За змістом ст. 214 КПК реєстрації в ЄРДР підлягають із подальшим здійсненням досудового розслідування не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг із ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно із якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Внесення відомостей до ЄРДР також врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІІ «Порядок формування та ведення Реєстру» якого, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, зміст ч.1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела (п.4 ч.5 ст.214 КПК України).
Колегія суддів зазначає, що підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
У разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.
Якщо обставини, зазначені в заяві або повідомленні про вчинення кримінального правопорушення, не містять відомостей про вчинення будь-яких дій чи бездіяльності, які можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення, інформація щодо них не має вноситися до ЄРДР і досудове розслідування стосовно таких подій не повинно проводитися.
Зазначений підхід відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, та оцінюючи обставини, вказані в заяві/повідомленні, слідчий, дізнавач або прокурор має враховувати положення Кримінального кодексу України, які визначають, що вважається кримінальним правопорушенням.
Колегія суддів звертає увагу й на те, що із введенням у дію у 2012 році нового КПК інститут дослідчої перевірки та стадію порушення кримінальної справи було скасовано, у зв'язку з чим досудове розслідування згідно з нормами чинного кримінального процесуального закону розпочинається не з винесення постанови про порушення кримінальної справи чи проведення сукупності дослідчих дій у вигляді дослідчої перевірки, а з внесення до бази даних (ЄРДР) відомостей, що містять ознаки кримінального правопорушення. І відповідні відомості вносяться лише тоді, коли у заяві наведені не будь-які обставини, а лише ті, у яких містяться відомості, згідно з якими певні дії чи бездіяльність можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, дослідивши обставини, викладені у заяві про кримінальне правопорушення, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_6 на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, оскаржувану ухвалу постановлено з дотриманням норм кримінального процесуального закону, й неповноти судового розгляду чи невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність не встановлено.
Колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 404, 405, 407,419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 грудня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4