Справа № 308/4335/25
30 грудня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Шепетко І.О.,
за участі секретаря судових засідань Мурги С.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління юстиції, про визнання батьківства, -
Представник позивача адвокат Коць Єлизавета Павлівна, що представляє позивача ОСОБА_1 , звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просила визнати позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та внести відповідні зміни до актового запису.
Свої вимоги мотивувала тим, що 22 березня 2017 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 уклали шлюб, про що складено актовий запис № 24, згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області 27 липня 2018 року.
Подружні стосунки між ними не склалися, в сім'ї часто виникали сварки, непорозуміння в поглядах на різні життєві ситуації, постійні конфлікти призвели до втрати почуттів, подружжя шлюбно-сімейні стосунки не підтримували більше року, проживали окремо, спільне господарство не вели і Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області у справі №619/3009/18 від 27 листопада 2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 народила дочку - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 11.04.2019 року серії НОМЕР_2 .
Оскільки на час зачаття дитини ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, в актовому записі про народження дитини Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області батьком дитини - ОСОБА_4 було записано колишнього чоловіка ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
На час зачаття дитини між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 були стосунки та любовні почуття, що в подальшому призвело до спільного проживання та реєстрації шлюбу 03 квітня 2019 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .
Зазначила, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічним батьком ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Харків. Відносини з матір'ю дитини, ОСОБА_6 , у позивача були тривалими, і він визнає себе батьком дитини. На даний час він проживає з відповідачкою та дитиною однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою встановлення істини та захисту прав дитини, позивач змушений звернутися до суду з цим позовом.
17.04.2025 Ужгородським міськрайонним судом відкрито провадження по справі, призначено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та надано відповідачам строк для подання відзиву.
09.07.2025 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи для визначення питання щодо батьківства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведення якої доручити експертам Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.07.2025 провадження по даній справі було зупинено на час проведення експертизи.
17.11.2025 до суду надійшов висновок експерта від 05.11.2025 №СЕ-19/107-25/10301-БД за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.11.2025 провадження по даній справі було поновлено, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 08.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач підтримав позов з підстав, наведених у позовній заяві, просив задовольнити його в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 щодо позовних вимог не заперечувала, просила такі задовольнити, обставини, викладені в позові підтвердила.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління юстиції в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_4 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області складений актовий запис № 14 від 11 квітня 2019 року, батьками дитини в якому зазначені: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Відповідно до копії актового запису про народження №14 від 11.04.2019:
- підстава запису відомостей про батька: актовий запис про шлюб №24 від 22.03.2017, складений Дергачівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області;
- прізвище дитини « ОСОБА_4 » та власне ім'я « ОСОБА_9 » присвоєно на підставі розпорядження Золочівської районної державної адміністрації №53 від 10.04.2019 та заяви матері від 11.04.2019;
- рішення про розірвання шлюбу Дергачівського районного суду Харківської області по справі №619/3009/18 від 27.11.2018.
Також матеріалами справи встановлено, що 03.04.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 укладено шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області 03.04.2019, актовий запис №16, прізвище чоловіка після укладення шлюбу - ІНФОРМАЦІЯ_6 , прізвище жінки - ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.
Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно статті 5 СК України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Положеннями статті 122 СК України встановлено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Згідно статті 133 СК України якщо дитина народилась у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Статтею 128 СК України встановлено, що позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Згідно з частиною 1 статті 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, - рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
У постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 613/96/21 зазначено, що доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства».
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Під час розгляду справи позивачем було заявлено клопотання про призначення по справі судово-генетичної експертизи, яке було задоволено судом.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення у справі «Калачова проти російської федерації» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Відтак, висновок судово-генетичної експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства, який необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/107-25/10301-БД молекулярно-генетичної експертизи від 05.11.2025, проведеної Закарпатським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути біологічним батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічною матір'ю якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Ймовірність походження цих ДНК-профілів від біологічних батьків та дитини становить 99,999999970113%.
Ураховуючи встановлені обставини справи, проаналізовані норми закону, які регулюють правовідносини щодо визнання батьківства, в тому числі і щодо дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком та результати проведеної у справі судово-генетичної експертизи, визнання відповідачкою батьківства позивача щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення таких змін.
Відповідно до п.2.16.4.Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Згідно з п.2.18 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану, крім випадків, встановлених у п.2.28 цього розділу.
На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-266, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління юстиції, про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Виключити відомості про ОСОБА_3 як батька дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису від 11 квітня 2019 року № 14, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області;
Внести зміни до актового запису від 11 квітня 2019 року № 14, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, зазначивши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , громадянство України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5
Внести зміни до актового запису від 11 квітня 2019 року № 14, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, шляхом зміни прізвища дитини з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 », а по-батькові з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та зазначити прізвище, ім'я, по батькові дитини у наступному вигляді - ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 08.01.2026.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління юстиції, місцезнаходження: 62303, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, площа Перемоги, буд.1, код ЄДРПОУ 41403969.
Суддя І.О. Шепетко