07 січня 2026 року м. Львівсправа № 380/18634/25
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державного підприємства «Інфоресурс» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства освіти і науки України (відповідач/МОН України), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державного підприємства «Інфоресурс» (третя особа/ДП «Інфоресурс»), в якому із урахуванням позовної заяви, поданої на виконання вимог ухвали судді від 22 вересня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, просить:
- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України в частині зазначення «Ні, порушує» у сформованій у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 326155 від 12 вересня 2024 року про здобувача освіти ОСОБА_1 , в полі довідки «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття, освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести виправлення в ЄДЕБО і сформувати на підставі виправлених даних ЄДЕБО довідку про здобувача освіти ОСОБА_1 із зазначенням в полі довідки «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», «Так, не порушує».
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що був зарахований на навчання за освітнім ступенем «Бакалавр» (денна форма навчання, фінансування: бюджет, структурний підрозділ: факультет ветеринарної медицини, спеціальність: 6.110101 Ветеринарна медицина, дата початку та закінчення навчання: 01 вересня 2012 року) до Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет», 25 вересня 2015 року відрахований із навчання за рішенням Міністерства освіти і науки України як такий, що не продовжив здобуття освіти в закладах освіти на підконтрольній Уряду України території. 09 вересня 2024 року позивач вступив на навчання до Поліського національного університету за освітнім ступенем «Магістр» (денна форма навчання, структурний підрозділ: ветеринарної медицини, спеціальність: 211 Ветеринарна медицина, дати початку та закінчення навчання: 01 вересня 2024 року - 30 червня 2028 року. Згідно з довідкою з Єдиної державної електронної бази з питань освіти ( далі - також ЄДЕБО), сформованою на ім'я позивача, в графі «На підставі даних, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» вказано: «Ні, порушує». На звернення позивача щодо виправлення помилки послідовності здобуття освіти МОН України надало відповідь, що позивач здобуває освіту в непослідовному порядку, саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».
Позивач уважає, така відповідь (відмова) МОН України є протиправною, порушує його право на освіту та право на отримання відстрочки від мобілізації, оскільки спеціальність, за якою він навчається у Поліському національному університеті, передбачає ступень вищої освіти магістра. Окрім того, позивач не отримував диплом бакалавра в Південному філіалі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет». Позивач не зміг здобути обсяг освітньо-професійної програми підготовки бакалавра, що становить 180-240 кредитів ЄКТС, оскільки з 01 вересня 2012 року був зарахований на перший курс, 25 вересня 2015 року відрахований. Позивач не проходив атестацію на здобуття молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра екзаменаційною комісією навчального закладу, а також не отримував диплом як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, та додатку до диплома, в якому наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України, що означає що перший рівень освіти у позивача був незавершений. Позивач, маючи початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, почав здобувати перший (бакалаврський) рівень вищої освіти лише з 01 вересня 2012 року, який не завершив. За цих обставин інформація в довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО щодо ОСОБА_1 , про поточне здобуття освіти у Поліському національному університеті щодо порушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», не відповідає дійсності, а тому є протиправною.
Позивач відзначає, що саме МОН України та Технічний адміністратор ЄДЕБО - ДП «Інфоресурс» мають повноваження на внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», щодо позивача.
З огляду на вказане просить позов задовольнити повністю.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що 03 червня 2024 року МОН України надіслало керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та ДП «Інфоресурс» лист від 03 червня 2024 року № 1/9758-24, яким роз'яснило особливості правильного формування довідки про здобувача освіти на основі даних ЄДЕБО.
Відповідач звертає увагу на те, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня вищої освіти особі, яка розпочала навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на відповідному рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні вищої освіти. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку. Натомість документ про вищу освіту свідчить не лише про здобуття вищої освіти певного рівня, але й про присудження особі відповідної освітньої кваліфікації та набуття права на здобуття освіти на наступному рівні вищої освіти.
Відповідач зауважує, що відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра. Згідно з інформацією, що міститься в ЄДЕБО, ОСОБА_1 01 вересня 2012 року був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» та був відрахований з цього закладу освіти 22 липня 2015 року. У 2017 році позивач отримав диплом спеціаліста (№ 108218 0800438), виданий Кримським федеральним університетом імені В.І. Вернадського. 01 вересня 2024 року позивач був зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) до Поліського національного університету та був відрахований з цього закладу освіти 03 лютого 2025 року. Вказане вище свідчить про здобуття позивачем вищої освіти в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі буде зазначено «Ні, порушує». Отже, відсутні підстави для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки щодо позивача.
Відповідач стверджує, що на МОН України як на розпорядника ЄДЕБО покладено організаційні та контролюючі функції ведення відповідної електронної бази, а на ДП «Інфоресурс» як на технічного адміністратора ЄДЕБО - виключно технічні функції. Функції ж щодо внесення відповідних відомостей про здобувачів освіти покладено на суб'єктів освітньої діяльності та їх територіальні відокремлені структурні підрозділи.
З огляду на наведене у задоволенні позову просить відмовити повністю.
Третя особа, належно повідомлена про відкриття спрощеного позовного провадження у цій справі, пояснення щодо позову або відзиву на позовну заяву не подала.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 22 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 23 вересня 2025 року у задоволенні заяви представника позивача від 20 вересня 2025 року про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою судді від 29 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; залучено Державне підприємство «Інфоресурс» до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; у залученні ІНФОРМАЦІЯ_1 до участі в справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, відмовлено.
Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до Виписки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання ОСОБА_1 позивач був зарахований на навчання за освітнім ступенем «Бакалавр» (денна форма навчання, фінансування: бюджет, структурний підрозділ: факультет ветеринарної медицини, спеціальність: 6.110101 Ветеринарна медицина, дата початку навчання: 01 вересня 2012 року) до Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет», 25 вересня 2015 року відрахований із навчання. 09 вересня 2024 року позивач вступив на навчання до Поліського національного університету за освітнім рівнем «Магістр» (денна форма навчання, структурний підрозділ: ветеринарної медицини, спеціальність: 211 Ветеринарна медицина, дати початку та закінчення навчання: 01 вересня 2024 року - 30 червня 2028 року).
Згідно з відомостями, наявними у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у цій електронній базі міститься інформація про такі документи про освіту ОСОБА_1 :
- свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_1 , видане 20 червня 2010 року Експериментальним навчально-виховним комплексом «Школа майбутнього»;
- атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 , виданий 12 травня 2012 року Експериментальним навчально-виховним комплексом «Школа майбутнього»;
- диплом спеціаліста № НОМЕР_3 , виданий 30 червня 2017 року Кримським федеральним університетом імені В.І. Вернадського.
12 вересня 2024 року на ім'я позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 326155, у графі цієї довідки «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», зазначено «Ні, порушує».
Представник позивача - адвокат Бородін Дмитро Вікторович звернувся до МОН України із адвокатським запитом від 04 серпня 2025 року щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», на що отримав лист-відповідь від 12 серпня 2025 року № 3/6627-25 «Про розгляд адвокатського запиту», яким відповідач повідомив представника позивача, зокрема про те, що відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра. Згідно з інформацією, що міститься в ЄДЕБО, ОСОБА_1 01 вересня 2012 року був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» та був відрахований з цього закладу освіти 22 липня 2015 року. У 2017 році позивач отримав диплом спеціаліста (№ 108218 0800438), виданий Кримським федеральним університетом імені В.І. Вернадського. 01 вересня 2024 року позивач був зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра (НРК 7) до Поліського національного університету та був відрахований з цього закладу освіти 03 лютого 2025 року, що свідчить про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі буде зазначено «Ні, порушує». Отже, підстави для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки щодо позивача відсутні.
Позивач, уважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення до ЄДЕБО відомостей про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», ОСОБА_1 , звернувся з цим позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо внесення відомостей до ЄДЕБО про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За змістом статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до частин першої - третьої статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 1). Надалі указами Президента України, які Верховна Рада України затверджувала відповідними законами, строк дії воєнного стану в Україні продовжено та такий правовий режим діє й на сьогодні.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX, оголошено та проведено загальну мобілізацію в Україні упродовж 90 діб. Надалі строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався згідно з указами Президента України, які щоразу затверджувала Верховна Рада України відповідними законами.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, зокрема відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).
Додатком 5 до Порядку № 560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров'я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.
Додатком 9 до Порядку № 560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Своєю чергою, документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Суд встановив, що 12 вересня 2024 року на ім'я позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 326155, у графі цієї довідки «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», зазначено «Ні, порушує».
Отже, спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», у контексті застосування пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто правомірність формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює та визначає Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» передбачено такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону України «Про освіту» вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
За приписами статті 40 Закону України «Про освіту» після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності.
Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту» визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює та створює Закон України 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Згідно з частинами першою, другою, четвертою, п'ятою статті 5 Закону України «Про вищу освіту» підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов'язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.
Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.
Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти або освітнього ступеня молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за відповідною спеціальністю і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми, обсяг якої у випадку, якщо ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти, становить 300-360 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Статтею 7 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації.
Тобто основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що, своєю чергою, має підтверджуватись відповідним документом про освіту.
Суд встановив, що 09 вересня 2024 року позивач вступив на денну форму навчання до Поліського національного університету за освітнім ступенем «Магістр» за спеціальністю 211 Ветеринарна медицина, дата початку навчання - 01 вересня 2024 року.
Отже, з 01 вересня 2024 року позивач здобуває вищу освіту за освітнім ступенем магістра ветеринарного спрямування.
Водночас згідно з відомостями, наявними у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у цій електронній базі міститься інформація про такі документи про освіту позивача: свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_1 , видане 20 червня 2010 року Експериментальним навчально-виховним комплексом «Школа майбутнього»; атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 , виданий 12 травня 2012 року Експериментальним навчально-виховним комплексом «Школа майбутнього»; диплом спеціаліста № НОМЕР_3 , виданий 30 червня 2017 року Кримським федеральним університетом імені В.І. Вернадського.
Тобто останнім з документів про освіту позивача є документ про повну вищу освіту, а саме диплом спеціаліста.
Як зазначено вище, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту.
Отже, наявним у позивача дипломом спеціаліста підтверджується здобуття ним до початку навчання за освітнім ступенем магістра ветеринарного спрямування освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста (повної вищої освіти).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.
Отже, з 06 вересня 2014 року - з дати набрання чинності Законом України «Про вищу освіту» законодавець прирівняв вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) до вищої освіти ступеня магістра.
З урахуванням наведеного здобута позивачем повна вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (що підтверджується відповідним документом про освіту - дипломом спеціаліста) прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра, тому навчаючись з 01 вересня 2024 року у Поліському національному університеті за освітнім ступенем магістра ветеринарного спрямування, позивач здобуває освіту в непослідовному порядку, позаяк здобуває освітній ступінь магістра за наявності здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, що на підставі вимог підпункту 2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» з 06 вересня 2014 року прирівняний до вищої освіти ступеня магістра.
Покликання позивача на те, що він не здобув раніше освітнього ступеня бакалавра та не отримував диплом бакалавра суд оцінює критично, оскільки: по-перше, вказана обставина не спростовує факту здобуття позивачем освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, що є вищим за освітній ступень бакалавра, а по-друге, відповідно до абзацу третього частини п'ятої статті 5 Закону України «Про вищу освіту» ступінь магістра ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти або освітнього ступеня молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра чи освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.
Отже, наявними у справі та дослідженими судом доказами підтверджується, що послідовність здобуття позивачем освіти не відповідає положенням частини другої статті 10 Закону України «Про освіту», з огляду на що у сформованій на ім'я позивача довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, у графі цієї довідки «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», правомірно зазначено «Ні, порушує».
З огляду на вказане підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до ЄДЕБО відомостей про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», та зобов'язання відповідача внести зміни до ЄДЕБО щодо відсутності порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», і, як наслідок, для задоволення позовних вимог - немає.
Водночас посилання відповідача на алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, який визначений листом МОН України від 03 червня 2024 року № 1/9758-24 «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти» як на належне джерело правового обґрунтування суд відхиляє, оскільки листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 826/2426/16.
Щодо тверджень відповідача про те, що функції щодо внесення відповідних відомостей про здобувачів освіти покладено на суб'єктів освітньої діяльності та їх територіальні відокремлені структурні підрозділи, то суд їх також відхиляє з огляду на таке.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про вищу освіту» засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.
Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
Статтею 74 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази:
здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;
відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;
забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;
проводить навчання для роботи з Електронною базою;
здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про авторське право і суміжні права» та «Про публічні електронні реєстри».
Суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема держатель та адміністратор Електронної бази.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року № 620 (далі - Положення № 620), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 5 розділу І Положення № 620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення № 620. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
З огляду на вищевказані норми Положення № 620 суд дійшов висновку, що формування інформації з ЄДЕБО для видання документів у сфері освіти здійснюється автоматизовано з використанням програмного забезпечення, вимоги до якого встановлює МОН України, як розпорядник зазначеної системи, який також є володільцем вказаної інформації та має повний доступ до неї як уповноважений суб'єкт.
При цьому за змістом пункту 2 розділу IV Положення № 620 забезпечення функціонування ЄДЕБО здійснюється технічним адміністратором системи в порядку, визначеному Міносвіти як розпорядником ЄДЕБО, зокрема й стосовно здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення.
Суб'єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги, не мають повноважень на встановлення вимог до програмного забезпечення ЄДЕБО та зміни технічних параметрів й алгоритмів його функціонування.
Це означає, що заклад освіти, у якому навчається (навчався) позивач, на підставі своїх повноважень в ЄДЕБО не має технічної можливості для формування та видачі позивачу довідки з іншим, аніж у спірних відносинах змістом відомостей щодо поточного здобуття освіти, порушення або непорушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки такий документ формується автоматично з використанням засобів програмного забезпечення, вимоги до якого визначає МОН України.
Суд ураховує, що хоча формування довідки з ЄДЕБО й здійснюється автоматично у цій системі, однак порядок вчинення таких дій визначається безпосередньо МОН України шляхом забезпечення функціонування ЄДЕБО і встановлення вимог до апаратного та програмного забезпечення вказаної системи. Тобто формування довідки про здобувача освіти є результатом виконання вказаним Міністерством закріплених за ним у законі повноважень. Це ж МОН України є володільцем усієї інформації, яка міститься в ЄДЕБО, має повний доступ до неї та не позбавлене технічної можливості і повноважень сформувати довідку про здобувача освіти з дотриманням вимог законодавства.
На підставі аналізу вищевказаного нормативного регулювання суд уважає, що саме МОН України та технічний адміністратор ДП «Інфоресурс» мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», натомість навчальний заклад, в якому навчається (навчався) позивач, виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО.
Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/5372/24 та від 25 листопада 2025 року у справі № 160/34591/24.
У процесі розгляду цієї справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а решта доводів позивача та відповідача висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.
Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державного підприємства «Інфоресурс» (вул. О. Довженка, 3, м. Київ, 03057) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 07 січня 2026 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна