08 січня 2026 року Київ № 320/28118/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скаір Фінанс Груп» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Скаір Фінанс Груп» (ТОВ «Скаір Фінанс Груп», позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС у м. Києві, відповідач).
Просили визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 14.12.2023 №797780413.
Ухвалою суду від 01.07.2024 (суддя Балаклицький А.І.) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим визначено суддю Скрипку І.М.
Ухвалою від 08.11.2024 адміністративну справу прийнято до свого провадження. Постановлено, що справа розглядатиметься одноособово суддею Скрипкою І.М. за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ТОВ «Скаір Фінанс Груп» подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2023 року №9178938307 (Декларація). В подальшому подавалися уточнюючі розрахунки до декларації від 31.08.2023 №9222939261, від 07.09.2023 №9228184517, від 08.09.2023 №9229463612, від 08.09.2023 №9244892009 тощо, подання яких обумовлене реєстрацією постачальниками податкових накладних по придбанню товарів/послуг за попередні періоди, що надало право позивачу сформувати від'ємне значення. Вважає, що висновок контролюючого органу про неправомірно сформований податковий кредит у сумі 325 534 грн не відповідає дійсності, оскільки ТОВ «Скаір Фінанс Груп» сформовано від'ємне значення з дотримання вимог податкового законодавства на підставі зареєстрованих податкових накладних.
Відповідачем подано відзив, у якому зазначено про безпідставність позовних вимог. Вказано, що позивач подав уточнюючий розрахунок до податкової декларації за червень 2023 року, де вказав в рядку 16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) 768871 грн, при тому що в декларації за травень 2023 у рядку 21 зазначено 0 гривень. Жодних уточнюючих розрахунків до податкової декларації за травень 2023 на збільшення рядка 21 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, платником податків не подавались. Вважають, що сума, яка встановлена в ході проведення камеральної перевірки за результатами звітного (податкового) періоду у розмірі 313587 грн, яку позивач вказав як від'ємне значення податкового кредиту наступного звітного періоду, що зараховується наступного податкового періоду, є неправомірною. Наголосили, що 21.09.2023 позивачем подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації за червень 2023 року, який товариством не додано до позовної заяви для приховування встановленої суми в акті камеральної перевірки від 20.10.2023 у повідомленні-рішенні, де зазначено у рядку 16.1 - « 0» грн, проте в рядку 16.2 (збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків) показник, який уточнюється 1052371 грн, уточнений показник 325534 грн, отримавши різницю 226837 грн.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
На підставі пункту 200.10 статті 200, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та у порядку статті 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (ПК України) головним державним інспектором відділу моніторингу камеральних перевірок податкової звітності управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у м. Києві А. Явтушенко, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2023 року, поданої ТОВ «Скаір Фінанс Груп».
За результатами перевірки складено акт від 20.10.2023 №67267/Ж5/26-15-04-13-03/41827992.
За висновками названого акта встановлено порушення ТОВ «Скаір Фінанс Груп» розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (Порядок № 21), та пункту 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення в податковій звітності з ПДВ за червень 2023 року від'ємного значення, що переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 11 947 грн та до заниження в податковій звітності з ПДВ за червень 2023 року позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету, на суму 313 587 грн.
На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 14.12.2023 №797780413, яким збільшено грошове зобов'язання ТОВ «Скаір Фінанс Груп» з ПДВ на суму основного платежу 313 587 грн та штрафних санкцій на суму 31 359 грн.
Позивач вважає вказане рішення протиправним, а тому звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, регламентовано статтею 200 Податкового кодексу України (ПК України).
За правилами пункту 200.1 названої норми сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно із пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пункт 200.9 статті 200 ПК України).
За приписами пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Як визначено пунктом 200.14 статті 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Згідно із пунктом 10 розділу ІІІ Порядку №21 додатками до декларації є, зокрема: розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3); заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4).
Пункт 4 розділу V Порядку №21 передбачає наступні правила заповнення розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ:
1) до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10, 11 та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1 та 10.2) або без податку на додану вартість (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 13).
У рядку 13 також відображаються коригування податкового кредиту за отриманими на митній території України від нерезидента послугами;
2) у рядку 12 вказується обсяг ввезення на митну територію України товарів, при митному оформленні яких сплату податку на додану вартість було відстрочено шляхом видачі податкового векселя відповідно до підрозділу 3 розділу XX Кодексу. Цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, у якому податкові векселі погашені;
3) коригування податкового кредиту відображається у рядку 14.
При заповненні рядка 14 обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів;
4) у рядку 15 відображається коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
Перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватись (введені в експлуатацію), у порядку і за формою відповідно до таблиці 3 «Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях» (Д7) (додаток 7).
Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
При заповненні рядка 15 обов'язковим є подання (Д7) (додаток 7);
5) у рядку 16 відображається від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.
У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.
У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від'ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.
У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.
У рядку 16.3 також вказується підтверджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від'ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатка 2) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період).
У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов'язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».
Пунктом 5 розділу V Порядку №21 визначено такі правила заповнення розділу III «Розрахунки за звітний період» податкової декларації з ПДВ:
1) якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.
У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Податкового кодексу України;
2) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.
При від'ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.
З рядка 19 визначається сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).
У разі якщо сума від'ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.
Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;
3) сума від'ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;
4) сума від'ємного значення (рядок 20 у декларації):
зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1);
підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).
Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).
Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.
Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації; зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
При заповненні рядка 20.2 обов'язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).
Залишок від'ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;
5) сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 1 Розділу І Порядку № 21 визначено, що подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу ІІ Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу ІІ Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу ІІ Кодексу.
За нормами пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому часі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Згідно із пунктом 5 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи разка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни, Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу ІІ Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
За змістом пункту 6 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2. уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.
Як слідує з матеріалів справи, 20.07.2023 позивачем подано податкову декларацію за червень 2023 року.
У подальшому, ТОВ «Скаір Фінанс Груп» подано уточнюючі розрахунки до декларації від 31.08.2023 № 9222939261, від 07.09.2023 № 9228184517, від 08.09.2023 № 9229463612, від 08.09.2023 № 9244892009.
Як вказує позивач, зазначені уточнюючи розрахунки надавались позивачем у зв'язку з реєстрацією постачальниками податкових накладних по придбанню товарів/послуг за попередні періоди, що надало право останньому сформувати від'ємне значення.
Встановлено, що 01.06.2023 позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за звітній (податковий) період травень 2023 року, при цьому зазначивши у рядку 16 (16.1, 16.2) 0 гривень.
20.07.2023 ТОВ «Скаір Фінанс Груп» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період червень 2023 року, зазначивши у рядку 16.1 значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду 0 гривень.
Відображення платником податків в рядку 16.1 декларації за червень 2023 нульових показників є правомірним, оскільки у рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період, а відповідно до рядка 21 декларації за травень 2023 року у платника податків відсутня сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Однак, 31.08.2023 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі уточнюючий розрахунок) до податкової декларації за червень 2023 року, де в рядку 16.1 зазначено 0 гривень.
06.09.2023 позивач знову подав уточнюючий розрахунок до податкової декларації за червень 2023 року, в якій вказав в рядку 16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного податкового періоду) показник 768 871 грн, самостійно вирахувавши цю суму, хоча у звітній декларації за червень 2023 року у рядку 16 зазначено 0 гривень, а в декларації за травень 2021 року у рядку 21 вказано 0.
08.09.2023 позивач подав черговий уточнюючий розрахунок до податкової декларації за червень 2003 року, в якій вказав в рядку 16.2 показник, який уточнюється, - 768 871 грн, уточнений показник - 1 052 371 грн, отримавши різницю 283 500 грн.
Як вказує відповідач та не спростовано позивачем, останній 21.09.2023 подав до податкового органу ще один уточнюючий розрахунок до податкової декларації за червень 2023 року, у якому зазначив у рядку 16.1 0 грн, проте в рядку 16.2 (збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків) показник, який уточнюється 1 052 371 грн, уточнений показник 325 534 грн, отримавши різницю 226 837 грн.
Примірник названого уточнюючого розрахунку, поданого товариством позивача 21.09.2023, долучено податковим органом до відзиву на позовну заяву.
При цьому, як обґрунтовано вказав відповідач, жодних уточнюючих розрахунків до податкової декларації за травень 2023 року на збільшення рядка 21, платником податків не подавалось. На підтвердження цього надано скріншот податкової звітності, поданої товариством «Скаір Фінанс Груп» за травень 2023 році в інформаційно-телекомунікаційних системах органів ДПС. Позивачем такі обставини не заперечувалися.
За наведеного, суд констатує, що вказані коригування проведені позивачем без наявності достатніх для того підстав та призвели до завищення у податковій декларації з ПДВ за червень 2023 року від'ємного значення з ПДВ на 325 534 грн.
З огляду на вказане заниження в податковій звітності з ПДВ за червень 2023 року позивач безпідставно збільшив суму від'ємного значення, що переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 11 947 грн та занизив суму податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, на суму 313 587 грн.
Таким чином, відповідачем доведено правомірність донарахування позивачу вказаного податкового зобов'язання з ПДВ на суму 313 587 грн та застосування у зв'язку із цим штрафних санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення від 14.12.2023 №797780413, а тому суд не знаходить підстав для визнання протиправним та скасування такого рішення.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що у зв'язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.