07 січня 2026 року Справа № 160/31723/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
04 листопада 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний Суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.10.2025 року № 912280125431 щодо відмови в перерахунку пенсії - перехід на інший вид пенсії, з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 на підставі заяви про призначення пенсії від 01.10.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу по професії з повним робочим днем в шахті період роботи на підземних роботах повний робочий день під землею(ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постанова КМУ від 31.03.1994 року №202 з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцзахисту від 20.01.1992 № 8) відповідно зо записів трудової книжки НОМЕР_1 та пільгової довідки № 598 від 01.10.2025 року: ФІЛІЯ «Шахта Дніпровська» ВАТ ДХК «Павлоградвугілля» 16.03.2005 - 17.03.2005 - учень гірника підземного з повним робочим днем в шахті; 17.03.2005 - 04.05.2005 - курси гірників підземних; 11.05.2005 - 24.07.2007 - гірник підземний 3 розряду з повним робочим днем в шахті; 24.07.2007 - 10.09.2007 - учень гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті; 11.09.2007 - 01.10.2007 - гірник підземний 3 розряду з повним робочим днем в шахті; 01.10.2007 - 01.01.2013 - гірник очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті; 01.01.2013 - 12.12.2014 - гірник очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу по професії «гірник очисного забою з повним робочим днем в шахті» період з 12.12.2014 року по 01.10.2025 року час перебування на інвалідності від трудового каліцтва (ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постанова КМУ від 31.03.1994 року №202 з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцзахисту від 20.01.1992 № 8);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії перехід на інший вид пенсії, з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та обчислення розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та з 28.10.2018 отримує пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 01.10.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.10.2025 року № 912280125431 відмовлено в перерахунку та переходу на інший вид пенсії, оскільки пільговий стаж роботи Позивача складає 09 років 07 місяців 05 днів, що не достатньо для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (менше 25 років). Таке рішення позивач вважає протиправним, з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач працював повний робочий день, без будь-яких прогалин у місяцях, має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах. Вказує, що в трудовій книжці наявні записи перебування позивача у вказаний період на відповідних професіях, які відносяться до списку, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також зазначеною ухвалою залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Відповідачем 19.11.2025 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що пільговий стаж роботи згідно даних по спеціальному стажу згідно наданих довідок становить 09 років 07 місяців 05 днів, якого недостатньо для призначення дострокової пенсі. Враховуючи зазначене прийнято рішення від 09.10.2025 № 912280125431 відмовити Позивачу в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, а саме 25 років - роботи підземні, професії за постановою 202.
Третьою особою 27.11.2025 подано до суду пояснення на позовну заяву в якому зазначив, що у рішенні про відмову у призначенні пенсії № 912280125431 від 09.10.2025 зазначено, що пільговий стаж роботи Позивача складає 09 років 07 місяців 05 днів, що не достатньо для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (менше 25 років). Напідставі вище викладеного, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та з 28.10.2018 отримує пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
01.10.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.10.2025 року № 912280125431 відмовлено в перерахунку та переходу на інший вид пенсії, оскільки пільговий стаж роботи Позивача складає 09 років 07 місяців 05 днів, що не достатньо для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (менше 25 років).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У відповідності до пункту “а» частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідна редакція статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» викладена на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
До вказаних змін пункт “а» частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» було викладено у такій редакції: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Так, згідно частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;
45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно із пунктом 1.9 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачений чіткий перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, в якому такий документ як атестат про припинення пенсії відсутній.
Приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Матеріалами справи, а саме трудовою книжкою позивача серія НОМЕР_1 від 26.07.2004 року та довідок про підтвердження пільгового стажу роботи, підтверджено період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з врахування постанови КМУ від 31.03.1994 року №202, а саме - ФІЛІЯ «Шахта Дніпровська» ВАТ ДХК «Павлоградвугілля»:
- 16.03.2005 - 17.03.2005 - учень гірника підземного з повним робочим днем в шахті;
- 17.03.2005 - 04.05.2005 - курси гірників підземних;
- 11.05.2005 - 24.07.2007 - гірник підземний 3 розряду з повним робочим днем в шахті;
- 24.07.2007 - 10.09.2007 - учень гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті;
- 11.09.2007 - 01.10.2007 - гірник підземний 3 розряду з повним робочим днем в шахті;
- 01.10.2007 - 01.01.2013 - гірник очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті;
- 01.01.2013 - 12.12.2014 - гірник очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті;
- 12.12.2014 року у зв'язку з погіршенням стану здоров'я я був виведений з підземної роботи.
Відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААГ № 009657 з 28.10.2014 року Позивачу первинно встановлена інвалідність третьої групи, причина інвалідності трудове каліцтво.
Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААА № 416746 з 01.11.2015 року Позивачу повторно встановлена інвалідність третьої групи, причина інвалідності трудове каліцтво, інвалідність установлена безстроково.
Записи про спірний період засвідчено відповідними печатками.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Зауважень щодо правильності оформлення записів у трудовій книжці відповідач не висловив.
Таким чином, професія позивача, згідно записів у трудовій книжці, віднесена до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно із пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. (приклади у додатках 1, 2).
Також пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.
Пунктами 2.25 та 2.26 Інструкції № 162 визначено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, "Звільнений за згодою сторін", п.1 ст.29 КЗпП РСФСР".
Також пунктом 8.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, вказано, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 06.09.1973 року № 656 “Про трудові книжки працівників і службовців».
Згідно пункту 18 вказаної Постанови відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Суд вказує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17.
Також Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Суд вказує, що Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 3 статті 44 Закону № 1058-IV).
Отже, територіальний орган Пенсійного фонду може скористатись своїм правом перевірки даних трудової книжки позивача.
З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем протиправно незараховано до ОСОБА_1 до пільгового стажу по професії з повним робочим днем в шахті період роботи на підземних роботах повний робочий день під землею (ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постанова КМУ від 31.03.1994 року №202 з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцзахисту від 20.01.1992 № 8) відповідно зо записів трудової книжки НОМЕР_1 та пільгової довідки № 598 від 01.10.2025 року: ФІЛІЯ «Шахта Дніпровська» ВАТ ДХК «Павлоградвугілля» 16.03.2005 - 17.03.2005 - учень гірника підземного з повним робочим днем в шахті; 17.03.2005 - 04.05.2005 - курси гірників підземних; 11.05.2005 - 24.07.2007 - гірник підземний 3 розряду з повним робочим днем в шахті; 24.07.2007 - 10.09.2007 - учень гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті; 11.09.2007 - 01.10.2007 - гірник підземний 3 розряду з повним робочим днем в шахті; 01.10.2007 - 01.01.2013 - гірник очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті; 01.01.2013 - 12.12.2014 - гірник очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.10.2025 року № 912280125431 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії - перехід на інший вид пенсії, з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 на підставі заяви про призначення пенсії від 01.10.2025 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу по професії «гірник очисного забою з повним робочим днем в шахті» період з 12.12.2014 року по 01.10.2025 року час перебування на інвалідності від трудового каліцтва (ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постанова КМУ від 31.03.1994 року №202 з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцзахисту від 20.01.1992 № 8) - суд зазначає наступне.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.10.2025 року № 912280125431 відмовлено Позивачу в перерахунку та переходу на інший вид пенсії, оскільки пільговий стаж роботи Позивача складає 09 років 07 місяців 05 днів, що не достатньо для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (менше 25 років), а тому питання зарахувати Позивачу до пільгового стажу по професії «гірник очисного забою з повним робочим днем в шахті» період з 12.12.2014 року по 01.10.2025 року час перебування на інвалідності від трудового каліцтва (ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постанова КМУ від 31.03.1994 року №202 з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцзахисту від 20.01.1992 № 8) не було розглянуто відповідачем.
Таким чином суд вважає, що вимоги в цій частині є передчасними та не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача здійснити перерахунок пенсії перехід на інший вид пенсії, з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та обчислення розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Окрім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що задоволення зазначеної позовної вимоги буде втручанням в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та прийняттям рішення замість нього, що не входить до компетенції суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Таким чином, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2025 року про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За частинами 1, 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 968,96 грн., що документально підтверджується квитанцією від 03.11.2025 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 484,48 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавський р-н, Полтавська обл.,36000; ІК в ЄДРПОУ 13967927), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.10.2025 року № 912280125431 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії - перехід на інший вид пенсії, з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 на підставі заяви про призначення пенсії від 01.10.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу по професії з повним робочим днем в шахті період роботи на підземних роботах повний робочий день під землею (ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постанова КМУ від 31.03.1994 року №202 з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцзахисту від 20.01.1992 № 8) відповідно зо записів трудової книжки НОМЕР_1 та пільгової довідки № 598 від 01.10.2025 року: ФІЛІЯ «Шахта Дніпровська» ВАТ ДХК «Павлоградвугілля» 16.03.2005 - 17.03.2005 - учень гірника підземного з повним робочим днем в шахті; 17.03.2005 - 04.05.2005 - курси гірників підземних; 11.05.2005 - 24.07.2007 - гірник підземний 3 розряду з повним робочим днем в шахті; 24.07.2007 - 10.09.2007 - учень гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті; 11.09.2007 - 01.10.2007 - гірник підземний 3 розряду з повним робочим днем в шахті; 01.10.2007 - 01.01.2013 - гірник очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті; 01.01.2013 - 12.12.2014 - гірник очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2025 року про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_2 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавський р-н, Полтавська обл.,36000; ІК в ЄДРПОУ 13967927) за рахунок бюджетних асигнувань понесені витрати з оплати судового збору в сумі 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 07 січня 2026 року.
Суддя Е.О. Юрков