ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12560/25
провадження № 2-ві/753/1/26
08 січня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Котенко Р. В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кулика Сергія Вікторовича від розгляду цивільної справи № 753/12560/25,
12 червня 2025 року адвокат Горлатий Олександр Васильович, діючи в інтересах ОСОБА_1 , в електронній формі через особистий кабінет підсистеми «Електронний суд» звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення понесених витрат зі сплати комунальних послуг.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 19 червня 2025 року для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Кулика С. В.
30 грудня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді Кулика С. В. від розгляду вказаної цивільної справи.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що суддя, приймаючи справу до свого провадження, порушив встановлені Цивільним процесуальним кодексом України строки, визначені для відкриття провадження у справі. Позивач вказує, що під час проведення першого судового засідання у справі, призначеного на 07 жовтня 2025 року, головуючим суддею не було розглянуто подане стороною позивача клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Водночас судове засідання було відкладено на іншу дату у зв'язку з неявкою відповідачів, без надання належної правової оцінки поданим процесуальним документам.
Крім того, позивач зазначає, що вбачає порушення суддею його права на судовий захист, оскільки під час другого судового засідання, яке відбулося 29 жовтня 2025 року, головуючий суддя повторно безпідставно відклав розгляд справи у зв'язку із неявкою відповідачів. На думку позивача, такі дії суду не відповідали засадам розумності строків розгляду справи та принципу процесуальної економії.
Також, позивач звертає увагу на те, що головуючим суддею було прийнято до розгляду клопотання сторони відповідача, яке подано без дотримання вимог статті 183 ЦПК України. При цьому позивач вважає, що зазначене клопотання було подано відповідачем з метою умисного затягування розгляду справи, однак судом не було вжито заходів для припинення зловживання процесуальними правами.
У подальшому суддею було безпідставно прийнято до розгляду заперечення відповідачки ОСОБА_3 , яке за своїм змістом є відзивом на позовну заяву, однак подане з порушенням вимог статті 178 ЦПК України, зокрема, щодо строків та форми подання такого процесуального документа.
Окрім того, у своїй заяві позивач зазначає, що 23 грудня 2025 року суддею було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, при цьому головуючим було повідомлено, що повний текст ухвали буде складено 26 грудня 2025 року. Проте станом на момент подання цієї заяви повний текст ухвали суду відсутній, що, на переконання позивача, свідчить про порушення вимог процесуального закону.
З огляду на викладене, позивач вважає, що сукупність наведених обставин та процесуальних дій головуючого судді є достатньою для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо його об'єктивності та неупередженості під час розгляду цієї справи, у зв'язку з чим просить суд задовольнити подану заяву.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 07 січня 2026 року, для розгляду вказаної заяви визначено суддю Котенко Р. В.
Згідно з частиною першою статті 40 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), питання про відвід або самовідвід судді може бути вирішено як до відкриття провадження у справі, так і після його відкриття, на будь-якій стадії судового розгляду.
Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Разом із тим, за ініціативою суду питання про відвід може бути розглянуте у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. При цьому неявка учасників справи у судове засідання, у якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає його розгляду та ухваленню судом відповідного процесуального рішення.
Дослідивши обставини поданої заяви суд дійшов такого.
Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому частиною четвертою статті 36 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, його рішеннями або окремою думкою в інших справах, а також висловлена суддею публічно думка щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частини третьої статті 39 ЦПК України заява про відвід судді повинна бути вмотивованою, заявленою у строки, визначені законом, а також обґрунтованою належними та допустимими доказами, які підтверджують наявність обставин, що свідчать про можливу упередженість або необ'єктивність судді. При цьому відповідно до частини четвертої цієї ж статті обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка заявляє відвід.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейським судом з прав людини у рішенні в справі «Білух проти України» від 09 листопада 2006 року зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При вирішенні справи Європейський суд у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обгрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.
Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
При цьому суд вважає, що наявність об'єктивного критерію має визначатися виходячи з об'єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відвід судді, посилаючись на пункт 5 частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України, обґрунтовуючи її наявністю, на його переконання, інших обставин, що нібито викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності головуючого судді.
Разом із тим, під час розгляду поданої заяви судом не встановлено жодних об'єктивних даних, які б свідчили про наявність особистої заінтересованості, прихильності чи упередженості судді у результаті розгляду цієї справи. Матеріали справи не містять доказів того, що головуючий суддя Кулик С. В. діяв поза межами наданих йому повноважень, допускав порушення принципів незалежності, безсторонності та об'єктивності судового розгляду або вимог цивільного процесуального законодавства України.
Суд зазначає, що наведені заявником обставини фактично зводяться до його незгоди з окремими процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду справи. Водночас відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України така незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може розцінюватися як підстава для відводу.
Суд звертає увагу на те, що під час розгляду справи судом було відмовлено стороні відповідача у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, а також залишено без розгляду подані нею заперечення на позовну заяву у зв'язку з порушенням встановленого Цивільним процесуальним кодексом України порядку їх подання.
Зазначені процесуальні дії свідчать про дотримання судом принципів рівності сторін, змагальності та неупередженості судового розгляду, а також про однакове застосування судом вимог процесуального закону до всіх учасників справи. Таким чином, наведені обставини спростовують доводи заявника про наявність упередженості або необ'єктивності головуючого судді та не підтверджують існування об'єктивних підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України, для задоволення заяви про відвід.
Крім того, заява про відвід не містить належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність об'єктивних обставин, що могли б викликати обґрунтований сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді, як того вимагають частини третя та четверта статті 39 ЦПК України. Вказані у заяві доводи мають оціночний характер та ґрунтуються виключно на суб'єктивному сприйнятті заявника, що не може бути підставою для задоволення заяви про відвід.
Таким чином, суд дійшов висновку, що наведені ОСОБА_1 доводи не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та фактичних обставинах справи, а тому не дають підстав вважати, що у даному випадку наявні об'єктивні обставини, які могли б викликати сумнів у неупередженості чи об'єктивності головуючого судді.
Керуючись статтями 36, 39, 40 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кулика С. В. від розгляду цивільної справи № 753/12560/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. В. Котенко