Справа № 303/7745/25
Провадження № 2-а/715/2/26
07 січня 2026 року с. Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області у складі:
судді Цуркана В.В.
секретар судового засідання Майщук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-щі Глибока справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУНП у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 10.07.2025 року інспектор Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Сенько Віталієм Петровичем винесено постанову серії ЕНА № 5189060 від 10.07.2025 року про накладення стосовно нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Вказаною постановою йому ставиться у вину, що 10.07.2025 року о 15:53 год., за адресою: вул.Болехівська, 49, в м.Стрий він керував транспортним засобом та порушив вимогу дорожнього знаку 5.16 - напрямок руху по смугах та не пред'явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив вимоги п. 2.4 а ПДР - керування транспортним засобом, не пред'явлення посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП. Разом з тим, вважає, що дії поліцейського . є протиправними, а оскаржувана постанова є незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
Так, 10.07.2025 року близько 16:00 годин він керуючи вантажним автомобілем марки Volvo FH16 42Т НОМЕР_1 , рухався з м.Мукачева, Закарпатської області в напрямку м.Львова. Наблизившись до кільцевого перехрестя, що знаходиться біля автозаправки ОККО в м.Стрию, він рухаючись у правій крайній смузі руху, прийняв рішення заїхати на автозаправку, щоб заправити пальним свій автомобіль та припаркувати його щоб пообідати. З тією метою, він пропустив автомобіль, що наближався до нього з лівого боку, увімкнув лівий покажчик повороту, пересікши переривисту лінію, що розділяє смуги руху, виїхав на кільце, на крайню праву смугу руху та продовжив рух. Перебуваючи на кільці, він глянув на територію автозаправки та не впевнився, що буде місце для паркування автомобіля після заправки пальним, не став повертати до АЗС, а продовжив рух по кільці. Проїхавши ще раз кільце, він вирішив все ж таки заїхати на автозаправку. З тією метою він увімкнув покажчик правого повороту та повернув на території автозаправки і зупинився. В цей час до нього під'їхав патрульний автомобіль, з якого вийшли два поліцейські, які почали безпідставно звинувачувати його у вчиненні адміністративного правопорушення, якого він не вчиняв. При тому, поліцейські не дотримувалися процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. А саме, не оголосили справу що розглядається, не роз'яснили його прав, не надали для ознайомлення жодних доказів про вчинення ним інкримінованого ними адміністративного правопорушення і взагалі навіть не повідомили його про розгляд ними такої справи.
Щодо порушення вимог дорожнього знаку 5.16 ПДР, якого на думку поліцейських він не дотримався, слід врахувати, що вказаний дорожній знак
відноситься до групи Інформаційно-вказівних знаків, які показують кількість смуг перехресті та дозволені напрямки руху по кожній з них. Він не забороняє перестроювання, а лише регламентує подальший напрям руху, коли ви вже обрали смугу. Переривчаста розмітка дозволяю змінювати смугу руху ( п.11.2 ПДР України). Перестроювання можливе за умови: немає заборонних знаків; дотримано правил маневрування. Тобто, він не порушив вимоги дорожнього знаку 5.16. ПДР, що не давало право поліцейським його зупиняти і безпідставно звинувачувати у такому правопорушенні. Щодо невиконання вимог п. 2.4 а ПДР, зазначає, що відсутні докази того, що його було зупинено поліцейськими та було поставленого вимогу надати для перевірки документи водія. При тому, що жодних норм законодавства поліцейськими не було дотримано.
Зазначає, що 10.07.2025 року поліцейськими йому не вручалася вищевказана спірна постанова серії ЕНА № 5189060 від 10.07.2025 року. Про існування постанови серії ЕНА № 5189060 від 10.07.2025 року, йому стало відомо від адвоката Мазура В.В. після ознайомлення ним 30.09.2025 року з матеріалами справи №456/3836/25 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП в суді. А тому, строк для звернення до суду з даним позовом ним пропущено з поважних причин і такий підлягає поновленню.
На підставі викладеного, просить суд ухвалити рішення, яким поновити строк для подання позовної заяви про скасування постанови серії ЕНА №5189060 від 10.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі. Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №5189060 від 10.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 і справу закрити та вирішити питання про стягнення судових витрат.
25.12.2025 року від Головного управління Національної поліції у Львівській області до суду надійшло заперечення на позовну заяву, згідно якого вказують, що 10 липня 2025 року о 15:55 поліцейським ВРПП Сгрийського РУП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Віталієм Сенько на громадянина Мунтян Василя Костянтиновича було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5189060 від 10.07.2025 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки 10.07.2025 о 15:53:46 у Львівській області, м. Стрий по вулиці Болехівська, 49, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Volvo» н.з. НОМЕР_1 порушив вимоги дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах» та не пред'явив посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії та реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив п.п. 2.1. «а», 2.1. «б», 2.1. «г» розділу II Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2021 року. Крім цього, поліцейським було належним чином роз'яснено водію його Конституційні права. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року зазначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Як зазначено у пункті 1 частини першої статті 18 цього Закону, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Як зазначено у пункті 11 частини першої статті 23 цього Закону, що поліція відповідно де покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до пункту 1 розділу 1 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зазначено, що ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Згідно абзацу другого пункту 4 розділу І цієї Інструкції зазначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Вказує, що вимоги нормативно-правових актів були дотриманні поліцейським Віталієм Сеньком при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5189060 від 10.07.2025 відносно громадянина ОСОБА_1 . Крім того, фіксація процедури винесення адміністративної постанови старшим сержантом поліції Віталієм Сенько здійснювалась нагрудним відеореєстратором поліцейського відповідно до пункту 9 частини першої статті 31, статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» та відповідного до вимог «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженого наказом МВС №1026 від 18.12.2018 року. При розгляді справи поліцейським позивач жодних переконливих доводів своєї невинуватості не надав, з жодними клопотаннями не звертався.
Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5189060 від 10.07.2025 відносно ОСОБА_1 винесена поліцейським Сенько В. після встановлення фактичних обставин справи, оцінки доказів, пред'явлення доказів водію ОСОБА_1 , роз'яснення суті вчиненого правопорушення у відповідності до вимог чинного законодавства. Отже, твердження наведені в позовній заяві ОСОБА_1 в частині порушення поліцейським вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП є неправдиві, носять виключно формальний характер та не спростовує факт скоєння правопорушення.
Крім цього, позивач в адміністративному позові про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення зазначає, що дійсно здійснив рух з крайньої правої смуги в крайню ліву, а відтак порушив вимоги дорожнього знаку а. 5.15 ПДР України. Так, в м. Стрий по вулиці Болехівська, 49 знаходиться перехрестя а/д «Київ-Чоп 616 км+400м» із круговим рухом, де організація дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків і дорожньої розмітки На вказаному перехресті встановлено дорожній знак 5.16 «Напрямок руху по смугах» та нанесено дорожню розмітку 1.18 ПДР України, яка показує дозволені па перехресті напрямки руху пор смугах. За допомогою розмітки 1.18 водіїв інформують про обов'язкові напрямки руху. Перед перехрестям наноситься дві або більше стрілок з відстанню між ними від 20 м до 30 м для
забезпечення своєчасного перестроювання транспортних засобів. За своїм
призначенням вони можуть бути прирівняні до вказівних дорожніх знаків і
діють тільки на тій смузі, на якій нанесено. Отже, позивач ОСОБА_1 наближаючись до вищевказаного перехрестя, заздалегідь зобов'язаний був прийняти відповідну смугу для руху з метою подальшого здійснення маневру повороту, а не з крайньої правої смуги, яка
призначена для руху прямо або праворуч здійснювати поворот ліворуч. Дані твердження спростовують доводи викладені в позовній заяві ОСОБА_1 в частині не порушення ним вимог дорожнього знаку 5.16 ПДР України, та безпідставної зупинки його поліцейськими, так як дані доводи позивача є хибними. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5189060 від 10.07.2025 року, складеного інспектором Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Сенько В., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.126 КУпАП. В постанові зазначено, що 10.07.2025 року о 15:53 год., за адресою: вул.Болехівська, 49, в м.Стрий, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volvo FH16 42Т НОМЕР_1 та порушив вимогу дорожнього знаку 5.16 - напрямок руху по смугах та не пред'явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив вимоги п. 2.4 а ПДР - керування транспортним засобом, не пред'явлення посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП.
Відтак, позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в даній справі є конкретні документи та матеріали.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що порушення Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, вичерпний перелік яких наведений у статті 251 Кодексу.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. При цьому, як вбачається зі змісту частини 2 зазначеної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В своєму запереченні представник відповідача посилався на те, що фіксація процедури винесення адміністративної постанови старшим сержантом поліції Віталієм Сенько здійснювалась нагрудним відеореєстратором поліцейського відповідно до пункту 9 частини першої статті 31, статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» та відповідного до вимог «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженого наказом МВС №1026 від 18.12.2018 року. При розгляді справи поліцейським позивач жодних переконливих доводів своєї невинуватості не надав, з жодними клопотаннями не звертався.
Разом з тим, на підтвердження здійсненого позивачем правопорушення, представник відповідача не надав до суду вказаний відеозапис, а також не надані будь-які інші докази на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та правомірності винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 139 КАС України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 6-10, 19, 20, 90, 241-246, ст. 247, 250, 286 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 5189060 від 10.07.2025 року, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.