Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
24 грудня 2010 р. № 2-а- 12892/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Панова М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Бурхан А.С.,
представників сторін:
позивача - Малахової Н.В.,
відповідача - Федоренко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "Аргонафтопродукт"
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова
про визнання незаконним направлення ,
Товариство з обемеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "Аргонафтопродукт" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адмніністративним позовом, в якому просить визнати незаконним направлення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 1326 від 11 жовтня 2010 року.В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 29 вересня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю"Торгівельне підприємство "Аргонафтопродукт" отримало повідомлення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова №302\10\23-31 від 28.09.2010р. Відповідно цього Повідомлення, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова буде проводити планову перевірку підприємства з 11.10.10р. по 19.11.10р. з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. У зв'язку з чим, позивач зобов'язувався забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій та розрахунків. 29 вересня 2010р., ТОВ ТП «Агронафтопродукт» подав до канцелярії ДПІ лист, в якому просив перенести термін проведення перевірки, у зв'язку с виробничою необхідністю, на початок грудня. 11.10.2010р. головному бухгалтеру підприємства було вручене Направлення № 1326 від 11 жовтня 2010 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги заявленого позову, просив прийняти рішення про задоволення позову.
Представник Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова проти позову заперечував та просив відмовіти в зодоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
ТОВ ТП «Агронафтопродукт» пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, отримало свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, отже набуло правового статусу суб'єкта господарювання, обліковується як платник податків, зборів (обов'язкових) платежів в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова.
В силу приписів ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 2, 10 і 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідач, ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова наділений повноваженнями на здійснення контролю за діяльністю позивача, в тому числі і шляхом проведення планових виїзних перевірок даного платника з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків, зборів (обов'язкових платежів).
До справи ДПІ надано витяг з плану проведення комплексних документальних перевірок СПД на 4 квартал 2010року.
Досліджуючи правову природу направлення на перевірку, суд відзначає, що за своєю суттю означений документ не є рішенням суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, складення означеного направлення та його вручення платнику податків згідно зі ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» створює у податкового органу право приступити до проведення перевірки, якому кореспондується встановлений п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов'язок платника податків допустити посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
При цьому, суд бере до уваги приписи п. 1 ч. 1 ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», де вказано, що в направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби. З аналізу положень наведеної норми закону суд робить висновок, що правильність оформлення направлення на перевірку платника податків має юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Відтак, суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом.
Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов"язане із самою протиправністю дій.
З огляду на викладене, суд розглядає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - визнання незаконним направлення на перевірку - як вимогу про визнання неправомірними дій по проведенню планової виїзної перевірки. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ. В силу ч. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» права, передбачені пунктами 1 - 9, 14 і 15 частини першої цієї статті, надаються посадовим особам органів державної податкової служби.
Оцінивши в судовому засіданні копію направлення від 11.10.2010р. №1326, суд не виявив недоліків в оформленні цього документу.
Суд не бере до уваги вказівку представника позича на те, що оскаржуване направлення на перевірку є незаконним, оскільки з 25.08.2010р. по 27.08.2010р. ДПІ вже проводило перевірку її доверителя. Суд зазначає, що дана перевірка була позаплановою невиїзною, та стосувалась лише податкового кредиту задекларованого позивачем за червень 2010 року. Перевірка, направлення на яку оскаржується, є плановою, виїзною, комплексною та запланована на 4 квартал 2010 року згідно Плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб"єктів господарювання ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.
Оскільки доводи позивача не знайшли свого підтвердження судовим розглядом справи, то в задоволенні позову належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "Аргонафтопродукт" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про визнання незаконним направлення - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанова виготовлена 29 грудня 2010 року.
Суддя Панов М.М.