Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
23.12.2010 р. справа №2а-11775/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Біленського О.О.
при секретарі судового засідання Лишняк І.В.
за участю:
представника позивача -Варавін Ю.В.,
відповідача -не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення заборгованості, -
Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області (далі -Дергачівська МДПІ у Харківській області) звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення заборгованості по сплаті податкового боргу у сумі 680,00 грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог послався на Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995 року з наступними змінами та доповненнями (далі -Закон України №265/95-ВР), Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19 грудня 1995 року №481/95-BP з наступними змінами та доповненнями (далі -Закон України №481/95-BP), Закон України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23 березня 1996 року №98/96-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі -Закон України №98/96-ВР). Вказує на те, що внаслідок допущення відповідачем порушень вищенаведених норм права при здійсненні господарської діяльності та несвоєчасної сплати сум штрафних санкцій до бюджету у ФОП ОСОБА_1. виник перед бюджетом борг у сумі 680,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові фактів та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням про поштове вручення від 06.10.2010 року. До початку судового засіднання заперечень та клопотань не надав. Суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу на підставі наявних матеріалів та доказів.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, встановив наступне.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_1. зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 08.11.2005 року Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області. (а.с.36)
Під час розгляду справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1. перебуває на обліку у Дергачівській МДПІ Харківської області в якості платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2010 року фахівцями ДПА у Харківській області була проведена перевірка господарських одиниць ФОП ОСОБА_1., що розташовані за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з питань дотримання вимог Закону України №265/95-ВР, Закону України №481/95-BP та Закону України №98/96-ВР. За результатами перевірок було складено акти перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій від 23.07.2010 року № 6249/20/40/23/НОМЕР_1 та №6272/20/40/23/НОМЕР_1. Згідно вказаних актів встановлено ряд порушень, зокрема за адресою АДРЕСА_1 встановлено здійснення реалізації пива без наявності КОРО та розрахункових квитанцій, а за адресою АДРЕСА_2 - проведення розрахункових операцій за готівкові кошти з споживачами без використання РРО, КОРО та РК-сума виручки від продажу товарів на момент перевірки склала 410,00 грн. та здійснення торгівельної діяльності без придбання відповідного торгівельного патенту.
На підставі актів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій від 23.07.2010 року №6249/20/40/23/НОМЕР_1 та №6272/20/40/23/НОМЕР_1 Дергачівською МДПІ у Харківській області були рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.08.2010 року №0002482311 та №0002492311 на загальну суму 680,00 грн. Вказані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій були отримані відповідачем 05.08.2010 року особисто, відповідно до розпису у корінцях рішень.
Під час судового розгляду, судом встановлено відсутність факту оскарження рішень Дергачівської МДПІ у Харківській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.08.2010 року №0002482311 та №0002492311 у адміністративному чи судовому порядках, відомості про їх скасування або визнання недійсними в матеріалах справи відсутні, акти перевірок підписані, уповноваженими на те особами, без зауважень. З огляду на наведене, сума штрафних санкцій є узгодженою відповідачем та підлягає стягненню до бюджету.
Згідно із ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року за №509-XІІ з наступними змінами та доповненнями (надалі Закон України №509-XІІ) завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Згідно з п.11 ст.10 Закону України №509-XІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, функцію подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Стаття 11 Закону України №509-XІІ передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності, регулюється Законом України №98/96-ВР.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України №98/96-ВР, торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.
Торговий патент відповідно до ч.3 ст.2 Закону України №98/96-В видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.
Згідно зі ст.3 Закону України №98/96-ВР порядок придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності 1. Патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. 2. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. 3. Під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину.
Згідно ч.3 ст.8 Закону України №98/96-ВР штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.
Судом встановлено, що відповідач має заборгованість по сплаті штрафних санкцій у розмірі 680,00 грн. на підставі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.08.2010 року №0002482311 та №0002492311, вказані рішення є узгодженими, доказів погашення відповідачем зазначеної суми до суду не надано.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій у сумі 680,00 грн -задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_3) на користь Державного бюджету заборгованість по сплаті штрафних санкцій у сумі 680.00 грн. (шістсот вісімдесят гривень) 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова у повному обсязі виготовлена 27.12.2010 року.
Суддя Біленський О.О.