05 січня 2026 року м. Львівсправа № 380/5774/25
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17 жовтня 2024 року про відмову мені, ОСОБА_1 , в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити мені, ОСОБА_1 , перерахунок пенсії з врахуванням періодів роботи з 01 лютого 2015 року по 08 квітня 2015 року і з 01 квітня 2022 року по 08 серпня 2024 року та сум заробітної плати і грошового забезпечення за вказані періоди.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 23 лютого 2025 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). Позивач зазначає, що оскільки він продовжував працювати після призначення пенсії та відповідно до положень статті 42 Закону № 1058 відпрацював два роки, внаслідок чого пенсійним органом було здійснено перерахунок його пенсії, то у нього є право на перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021, 2022, 2023 роки. Тож 10 жовтня 2024 року позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про перерахунок пенсії як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021, 2022, 2023 роки, а не за 2015, 2016, 2017 роки, однак отримав відмову відповідача-2 від 17 жовтня 2024 року, яку він мотивує тим, що з 01 квітня 2023 року було проведено масовий перерахунок по стажу та враховано стаж по 28 лютого 2023 року. Однак відповідно до наявних у пенсійній справі позивача документів під час здійснення перерахунку пенсійний орган включив до розрахунку періоди роботи лише по січень 2015 року включно, незважаючи на те, що позивач був звільнений з роботи у ВП «Шахта «Відродження» ДП «Львіввугілля» в квітні 2015 року (не включено лютий, березень, квітень). Крім того, в 2022 - 2024 роках позивач перебував на військовій службі та отримував грошове забезпечення, але ці періоди також не включені до розрахунку. Зважаючи на вказане, позивач уважає, що спірне рішення відповідача-2 порушує його право на перерахунок пенсії та є протиправним.
З огляду на наведене просить позов задовольнити повністю.
Позиція відповідача-1 викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач-1 вказує, що за матеріалами електронної пенсійної справи позивача автоматично проведено масовий перерахунок та враховано стаж по 28 лютого 2023 року. Оскільки після попереднього перерахунку пенсії не набуто 24 місяці страхового стажу, а також не минуло два роки після попереднього перерахунку, права на перерахунок відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058 позивач не має. Водночас з 01 квітня 2025 року позивачу проведено перерахунок пенсії та враховано стаж і заробітну плату по 31 серпня 2024 року. Згідно з Розрахунком стажу (форма РС-право) періоди роботи позивача з 01 січня 2015 року по 23 лютого 2015 року та з 24 лютого 2015 року по 08 квітня 2015 року (ст.14 СП - 1 підземні роботи) зараховано до страхового стажу. Отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
З огляду на вказане просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Позиція відповідача-2 викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач-2 вказує, що позивач 10 жовтня 2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області із заявою про проведення перерахунку пенсії, у якій вказав: «вид перерахунку «ч. 4 ст. 42 зарахування до страхового стажу та заробітної плати за періоди роботи з 01.04.2022 по 30.06.2024». Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з врахуванням принципу екстериторіальності за результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів ухвалило рішення від 17 жовтня 2024 року № 913050162460 про відмову в проведенні перерахунку пенсії за віком у зв'язку з відсутністю права. Так, як свідчать матеріали електронної пенсійної справи, позивачу проведено перерахунок пенсії по стажу відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058 з 01 квітня 2023 року та враховано стаж та заробітну плату по 28 березня 2023 року. Оскільки після попереднього перерахунку пенсії не минуло 24 місяці (роботи), то підстав для проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058 у відповідача-2 станом на 10 жовтня 2024 року не було. Позивач набув право на такий перерахунок з 01 квітня 2025 року. З 01 квітня 2025 року позивачу проведено перерахунок пенсії та враховано стаж і заробітну плату по 31 серпня 2024 року. Щодо врахування періоду роботи з 01 лютого 2015 року по 08 квітня 2015 року, то відповідно до Розрахунку стажу (форма РС-право) періоди роботи позивача з 01 січня 2015 року по 23 лютого 2015 року та з 24 лютого 2015 року по 08 квітня 2015 року зараховано до страхового стажу (ст.14 СП - 1 підземні роботи). Отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
З огляду на вказане просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 28 березня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 18 квітня 2025 року клопотання відповідача-2 про витребування доказів задоволено; витребувано у відповідача-1 належно засвідчену копію пенсійної справи позивача.
Витребувані докази відповідач-1 подав до суду 24 квітня 2025 року.
Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 23 лютого 2015 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058.
10 жовтня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17 жовтня 2024 року № 913050162460, прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено у проведенні перерахунку його пенсії. У цьому рішенні зазначено, що під час розгляду заяви ОСОБА_1 встановлено, що йому з 01 квітня 2023 року було проведено масовий перерахунок по стажу, абзац третій частини четвертої статті 42 Закону № 1058, та враховано стаж по 28 лютого 2023 року. З огляду на це відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії згідно з частиною четвертою статті 42 Закону № 1058, оскільки після перерахунку пенсії не минуло 24 місяці страхового стажу. Право на наступний перерахунок позивач набуде з 01 квітня 2025 року.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача-2, уважаючи його протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до преамбули Закону № 1058 він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
У статті 9 Закону № 1058 зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із абзацом першим частини другої статті 42 Закону № 1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 01 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
За приписами частини четвертої статті 42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 01 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 01 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Подібні за змістом положення містяться в Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 18 травня 2018 року № 10-1, відповідно до пункту 3 якого перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:
1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Аналіз частини четвертої статті 42 Закону № 1058 вказує, що цією нормою встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу. Такий перерахунок, на вибір пенсіонера, може здійснюватися або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії.
Частиною другою статті 40 Закону № 1058 визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
З огляду на викладене під час здійснення перерахунку пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону № 1058 у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К).
Тобто перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058 здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, та розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 цього Закону. Під час такого перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку про відсутність у позивача права на перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021, 2022, 2023 роки, як він наполягає на цьому у своїй позовній заяві.
Позиція суду з розглядуваного у цій справі питання узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 420/19398/23, яку суд ураховує на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України.
Також суд зазначає, що перерахунок пенсії, передбачений частиною четвертою статті 42 Закону № 1058, проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Суд встановив, що попередній перерахунок пенсії позивача відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058 проводився органом Пенсійного фонду України з 01 квітня 2023 року.
Отже, станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058 (10 жовтня 2024 року) не минуло два роки після проведення пенсійним органом попереднього перерахунку його пенсії (01 квітня 2023 року).
За вказаних обставин підстави для проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням додатково набутого страхового стажу станом на дату ухвалення спірного рішення (17 жовтня 2024 року) у відповідача-2 були відсутні, адже право на такий перерахунок позивач, зважаючи на положення частини четвертої статті 42 Закону № 1058, набув лише з 01 квітня 2025 року.
Отже, спірне рішення відповідача-2 про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивача є правомірним, з огляду на що підстави для задоволення позовної вимоги про визнання його протиправним та скасування відсутні.
Що стосується вимог про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням періодів з 01 лютого 2015 року по 08 квітня 2015 року та з 01 квітня 2022 року по 08 серпня 2024 року та сум заробітку за вказані періоди суд ураховує таке.
Із матеріалів пенсійної справи позивача, яка надана відповідачем-1 на виконання вимог ухвали суду, слідує, що з 01 квітня 2025 року позивачу проведено перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу за періоди з 01 лютого 2015 року по 08 квітня 2015 року та з 01 квітня 2022 року по 31 серпня 2024 року.
Факт перерахунку пенсії позивача з цієї дати підтверджується наявним у матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 Перерахунком пенсії з 01 квітня 2025 року, а факт зарахування згаданих вище періодів до страхового стажу - Розрахунком стажу (форма РС-право).
Загальний обсяг страхового стажу позивача після проведеного перерахунку пенсії становить 24 роки 06 місяців 18 днів, а середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням такого страхового стажу - 23395,42 грн.
Розмір пенсії позивача з надбавками з 01 квітня 2025 року становить 17857,29 грн.
Жодних зауважень чи заперечень стосовно зазначених вище показників як страхового стажу, так і заробітку для обчислення пенсії за спірні періоди страхового стажу позивач не висловив.
Отже, пенсія позивача з 01 квітня 2025 року перерахована відповідачем з урахуванням періодів з 01 лютого 2015 року по 08 квітня 2015 року та з 01 квітня 2022 року по 08 серпня 2024 року та сум заробітку за вказані періоди, що підтверджується належними та допустимими доказами, з огляду на що підстави для задоволення позовних вимог у цій частині також відсутні.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.
Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 05 січня 2026 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна