про залишення позовної заяви без розгляду
29 грудня 2025 року м. Київ Справа 826/9153/17
Київський окружний адміністративний суд у складі: судді Сас Є.В.,
за участю секретаря судового засідання Ткачевської В.Б..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної міграційної служби України
третя особа Головне управління державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Учасники судового засідання:
від позивача - не з'явився,
від відповідача та третьої особи - Білоруцький В.М.
Позивача звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з вимогами:
- Визнати дії Державної міграційної служби України якими відхилено мою скаргу на рішення Головного управлінням Державної міграційної служби України в м. Києві про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребую додаткового захисту - неправомірними;
- Рішення від « 04» липня 2017 року Nє 53-17 Державної міграційної служби України, яким відхилено скаргу на рішення Головного управлінням Державної міграційної служби України в м. Києві про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребую додаткового захисту - скасувати;
- Зобов??язати Державну міграційну служби України скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України, яким відмовлено мені, в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та повторно перевірити викладені в заяві про визнання біженцем або особою яка потребує додаткового захисту факти.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2017 (суддя Костенко Д.А.) відкрито провадження в адміністративній справі № 826/9153/17 та вирішено питання про її розгляд за правилами загального позовного провадження.
У подальшому адміністративну справу № 826/9153/17 на виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-ІХ надіслано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 справа прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні на 17.12.2025.
В судове засідання 17.12.2025 учасники справи не з'явились, будучи належним чином повідомлені про судовий розгляд, заяв, клопотань не подавали, через що судове засідання відкладено на 29.12.2025.
В дане судове засідання позивач не прибув, будучи належним чином повідомлений про судовий розгляд, заяв, клопотань не подавав.
Представником відповідача заявлено клопотання про залишення позову без розгляду внаслідок повторної неявки позивача (його представника), яке обґрунтовано також відсутністю інтересу до справи, не підтримує зв'язок з органами ДМС в питанні пошуку захисту, що підтверджується листом Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 03.12.2025.
Згідно з частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до норми частини першої статті 45 КАС зловживання процесуальними правами не допускається.
Разом з цим, суд зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 205 КАС.
Так, відповідно до вимог частини першої статті 205 КАС неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктами 1-2 частини третьої цієї статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Частиною п'ятою статті 205 КАС передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на викладене суд вважає, що неявки позивача та його представників в судові засідання перешкоджають повноцінному розгляду справи, оскільки позбавляють суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивач двічі не прибув у судові засідання по справі без поважних причин, про дату, час і місце судового розгляду був сповіщений належним чином та завчасно, заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача суду не подавав, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Аналогічний правовий висновок щодо необхідності залишення позову без розгляду у подібних ситуаціях викладено у численних судових рішеннях Верховного Суду, зокрема:
- ухвалі від 27 листопада 2023 року у справі №9901/65/21; ухвалі від 14 листопада 2023 року у справі №990/89/23; ухвалі від 21 вересня 2023 року у справі №9901/143/21; ухвалі від 16 серпня 2023 року у справі №9901/152/21; ухвалі від 03 липня 2023 року у справі №9901/222/21; ухвалі від 23 травня 2023 року у справі №9901/297/21; постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі №9901/471/21.
Керуючись ст.ст. 240, 243, 248 КАС, суд,
1. Позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
2. Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали направити (вручити) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 05.01.2026.
Суддя Сас Є.В.