Справа № 712/10205/25
Провадження № 2/712/4010/25
07 січня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Пономаря В.О.,
за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про вселення та визначення порядку користування квартирою,
ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про вселення та визначення порядку користування квартирою.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.08.2025 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачем ОСОБА_1 30.12.2025 до суду подано заяву про закриття провадження у справі № 712/10205/25 у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу, у зв'язку з чим судсвоєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і така відмова прийнята судом (п. 1, ч. 2 ст. 49, п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч. 2 ст. 255 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне закрити провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Водночас суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з квитанцією № Р24А1165941532D0757 від 06.05.2023, платіжною інструкцією № 0.0.3948518599.1 від 16.10.2024, платіжною інструкцією № ХТМ2-ТАНА-9973-41ЕТ від 06.08.2025 позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 2 422 грн 40 коп.
Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Також ч. 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Водночас, ч. 3 ст. 142 ЦПК України встановлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Оскільки провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про вселення та визначення порядку користування квартирою підлягає закриттю у зв'язку із відмовою позивача від позову, а вимог про стягнення судових витрат у повному розмірі з відповідача заява позивача не містить, суд вважає за можливе повернути позивачеві 50 відсотків суми сплаченого судового збору.
На підставі викладеного вище та керуючись ст. 13, 49, 142, 255, 256, 260-261 ЦПК України,
Провадження у справі № 712/10205/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про вселення та визначення порядку користування квартирою - закрити.
Повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 50 відсотків суми сплаченого судового збору в розмірі 1 211,20 грн (квитанція № Р24А1165941532D0757 від 06.05.2023 на суму 1 073,60 грн, платіжна інструкція № 0.0.3948518599.1 від 16.10.2024 на суму 137,60 грн, платіжна інструкція № ХТМ2-ТАНА-9973-41ЕТ від 06.08.2025 на суму 1 211,20 грн 20 грн).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 07.01.2026.
Суддя В.О. Пономар