0Дата документу 05.01.2026Справа № 554/10924/25
Провадження № 2-др/554/2/26
Іменем України
05 січня 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді Михайлової І.М.
за участю секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У провадженні суду перебувала вищезазначена цивільна справа.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 19.11.2025 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 4512370724 від 03.07.2024 року в розмірі 19360 грн, а також 2422,40 грн судового збору.
28.11.2025 року представник ТОВ «Іннова-Нова» - адвокат Андрущенко М.В. сформував в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» та направив до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. Заяву обґрунтував тим, що рішенням суду від 19.11.2025 року не було вирішено питання про розподіл судових витрат за надання позивачу ТОВ «Іннова-Нова» професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 5000 грн. Указане рішення надійшло до підсистеми «Електронний суд» 26.11.2025 року, що підтверджується карткою руху документа, а тому 5-денний термін на подання доказів в частині витрат на отримання позивачем професійної правничої допомоги станом на 28.11.2025 року не сплив.
Представник позивача зазначив, що на підставі рішення загальних зборів учасників змінено найменування юридичної особи: Товариство з обмеженою відповідальністю з «ІННОВА ФІНАНС» на «ІННОВА-НОВА», у зв'язку із чим 08.09.2025 року внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 02.12.2025 року заяву про ухвалення додаткового рішення призначено до судового розгляду з повідомленням сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 11.12.2025 року заяву залишено без руху, надано заявнику строк на усунення недоліків.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 26.12.2025 року заяву про ухвалення додаткового рішення призначено до судового розгляду з повідомленням сторін.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду. Представник позивача в поданій заяві просив проводити її розгляд без участі представника ТОВ «ІННОВА-НОВА».
Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з'явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст.141 ЦПК України).
Згідно із п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідності до статті 26 Закону України Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Зі змісту ч.ч.1-3 ст.134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.
Відповідно до ч.5 ст.134 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивача ТОВ «Іннова Фінанс» у цивільній справі № 554/10924/25 представляв адвокат Андрущенко М.В. на підставі договору про надання правничої № 06-05/2025 від 06.05.2025 року та ордеру на надання правничої допомоги.
06.05.2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс» в особі директора Дмитрієва В.Ю. та адвокатом Андрущенком М.В. був укладений Договір про надання правничої допомоги № 06-05/2025.
У позовній заяві представник позивача зазначав про те, що позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн та повідомляв про те, що документальне підтвердження понесених судових витрат в частині надання ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» професійної правничої допомоги буде скеровано до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення в строк, встановлений ч.8 ст.141 ЦПК України, що не перевищує 5 днів з моменту винесення судом рішення по справі.
На підставі рішення загальних зборів учасників змінено найменування юридичної особи: Товариство з обмеженою відповідальністю з «ІННОВА ФІНАНС» на «ІННОВА-НОВА», у зв'язку із чим 08.09.2025 року внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача.
В подальшому, 19.11.2025 року Шевченківським районним судом міста Полтави у цивільній справі № 554/10924/25 постановлено заочне рішення, яким позов ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено в повному обсязі.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, копію рішення позивач ТОВ «Іннова Фінанс» отримав у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 26.11.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
28.11.2025 року представник позивача - адвокат Андрущенко М.В. сформував в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» та направив до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу та долучив до неї докази понесених судових витрат на суму 5000 грн, яка була отримана та зареєстрована канцелярією суду 01.12.2025 року.
Отже, заяву про ухвалення додаткового судового рішення подано в строк та із дотриманням вимог, установлених ч.8 ст.141 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року в справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Аналогічний правовий висновок викладено і в пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення Європейського Суду з прав людини від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04).
Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн підтверджуються: договором про надання правничої допомоги № 06-05/2025 від 06.05.2025 року, укладеним між ТОВ «Іннова Фінанс» (найменування змінено на ТОВ «Іннова-Нова») та адвокатом Андрущенком М.В., додатком до якого є Заявка № 2799622077 про надання послуг від 09.07.2025 року на суму 5000 грн, Актом № 2799622077 приймання-передачі наданих послуг до Договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 року по справі № 554/10924/25, а також платіжної інструкцією № 18 від 28.11.2025 року на суму 5000 грн, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я Андрущенка М.В. та ордером на надання правничої допомоги.
Надавши оцінку доказам щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), значенням справи для позивача, суд вважає обґрунтованою вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 5000 грн, тому заява представника ТОВ «Іннова-Нова» - адвоката Андрущенка М.В. підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 246, 263-265, 270 ЦПК України, суд,
Заяву адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», код ЄДРПОУ 44127243, місце знаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, 04071.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя І.М. Михайлова