Справа № 357/16101/25
Провадження № 2-а/357/14/26
07 січня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я. С.,
за участю:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - адвокат Король П.В.;
представник відповідача - Коваленко В.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вінницької митниці Державної митної служби України про скасування постанови,
06.10.2025 позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Король Павло Васильович, через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0242/UA401000/2025 від 08.07.2025, винесену Вінницькою митницею Державної митної служби України відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 471 Митного кодексу України, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування позову зазначено, що 08.07.2025 відносно позивача винесено оскаржувану постанову, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 292 868,17 грн за порушення митних правил, а саме за те, що 18.10.2024 на прикордонному переході «Otaci» ОСОБА_2 , який слідував в напрямку «вихід» із території республіки Молдова, під час проходження митного контролю були задекларовані та пред'явлені до митного контролю валютні цінності, а саме іноземні грошові знаки у вигляді банкнот на суму 46 375 доларів США. Однак, ці кошти не задекларовані при його переміщенні в якості пішохода через митний кордон України через пункт пропуску «Могилів - Подільський - Отач» митного поста «Дністер» Вінницької митниці в напрямку «вхід» в Україну по смузі руху «зелений коридор». Позивачем не заперечується той факт, що він дійсно 18.10.2024 перетинав митний кордон України, прямувавши з республіки Молдова до України. При перетині позивач повідомив співробітників митної служби України про наявність в нього готівки та запитав чи існує необхідність в їх декларуванні. Будь-яких дій направлених на приховування або/чи утаємничення грошових коштів останнім не вчинялося. Співробітниками митної служби повідомлено, що не існує потреби в їх декларуванні та він може покинути митний пост. Позивач зі свого боку не мав свідомого наміру вдаватися до протиправної поведінки, змістом якої було б уникнення імперативного обов'язку декларування валютних цінностей. Спірна ситуація виникла виключно внаслідок дій посадових осіб митного органу. Вінницькою митницею під час провадження відносно позивача, за результатами якого останнього притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу, не забезпечено проведення розгляду справи у повній відповідності до закону, унаслідок чого стало неможливим, з боку позивача, вжиття будь-яких заходів щодо захисту свої прав та інтересів у адміністративному процесі. Крім того, зі змісту прийнятої постанови вбачається, що у ній жодним чином не відображені мотиви відмови в наданні захиснику позивача матеріалів митної справи для ознайомлення, а також не проведено опитування співробітників митної служби, які несли службу в день проходу позивачем митного посту. Вважаючи, що оскаржувана постанова винесена протиправно, позивач звернувся до суду.
Разом з позовною заявою стороною позивача заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження постанови.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
14.10.2025 ухвалою судді за клопотанням позивача поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
23.10.2025 ухвалою суду за заявою позивача вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за постановою Вінницької митниці Державної митної служби України № 0242/UA401000/2025 від 08.07.2025, як за виконавчим документом, яке здійснюється Білоцерківським відділом державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у межах виконавчого провадження № 79182613 про стягнення із ОСОБА_1 штрафу в розмірі 292 868,17 грн.
03.11.2025 на адресу суду засобами поштового зв'язку від представника Вінницької митниці Державної митної служби України В.Коваленка надійшов відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 не задекларував валютні цінності, що перемішував через митний кордон України в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, чим вчинив порушення митних правил та притягнутий до відповідальності. Позначений символами зеленого кольору канал призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою. У період з 05.10.2021 по 18.10.2024 позивач тільки в зоні діяльності Вінницькій митниці неодноразово перетинав митний кордон України, самостійно обравши смугу руху - «зелений коридор». В пунктах пропуску митного кордону України знаходяться інформаційні стенди, на яких розміщена актуальна інформація про правила ввезення/вивезення валютних цінностей та інші нормативні вимоги. Вказана інформація завжди доступна до ознайомлення, що дозволяє кожному громадянину бути повністю обізнаним щодо необхідних вимог та обмежень. Враховуючи те, що позивач перетинав кордон, зокрема через пункт пропуску «Могилів-Подільський-Отач» митного поста «Дністер», не вперше, це виключає можливість «помилкового» перетину кордону особи, яка самостійно обрала смугу руху «зелений коридор». Твердження представника позивача щодо отримання позивачем консультації з боку посадових осіб пункту пропуску є хибними і не знайшли свого підтвердження. Посадові особи митних органів не надають поради з приводу декларування або недекларування валютних цінностей. Тим паче, що на той момент гр. ОСОБА_1 вже обрав і рухався по смузі «зелений коридор» і його дії завчасно мали на увазі недекларування наявних при ньому валютних цінностей. І в разі звернення гр. ОСОБА_1 до посадових осіб в пункті пропуску з питанням необхідності декларування або недекларування наявних при ньому валютних цінностей, він був би виведений із смуги «зелений коридор» для опитування, надання пояснень і складання протоколу. Вказано, що позивач працював на посаді рефрижераторного інженера на борту теплохода Charles Island, з міжнародною судноплавною компанією FML Ship Management Limited, зійшов з нього у м. Портсмут та повертався додому в Україну. Враховуючи специфіку роботи позивача, йому неодноразово доводилось перетинати міжнародні кордони не тільки в Україну, а й інших іноземних держав. Заходячи в порти та виходячи з них, всі члени екіпажу обов'язково проходять прикордонно-митний контроль шляхом заповнення декларації на особисті речі, товари та наявні при них готівкові кошти. Вибір смуги руху під час перетину митного кордону є свідомим рішенням громадянина, а його регулярний перетин додатково свідчить про наявність певного досвіду та обізнаності щодо вимог. Перетин позивачем митного кордону через пункт пропуску «Могилів- Подільський-Отач» митного поста «Дністер» не вперше вказує на те, що вибір «зеленого коридору» не може розглядатись як помилковий або такий, що виник через нерозуміння митних правил. Вказане також підтверджується оформленням позивачем Декларації встановленої форми Р. Молдова від 18.10.2024. Заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з пропуском строків звернення до суду. Проте, у випадку наявності належних та законних підстав щодо поновлення строку на оскарження постанови, просить залишити позовну заяву без задоволення.
10.11.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Однак, направлення Вінницькою митницею позивачу поштових листів не на релевантне поштове відділення (індекс), яке обслуговує його місце проживання (здійснює доставлення листів), об'єктивно унеможливлює отримання будь яких листів з боку позивача з обставин, що не залежать (не залежали) від його волі. Не вручення позивачу протоколу про порушення правил та відповідно надалі постанови у справі про порушення митних правил відбулося лише і виключно через неуважні дії відповідача, що стосуються правильного визначення поштового індексу місця проживання позивача, а тому для нього не можуть наставати будь-якого роду негативні наслідки, пов'язані із неврученням йому листів. Вказано також, що повноваження представника відповідача Коваленка Володимира Івановича належним чином не підтверджені.
10.12.2025 ухвалою суду задоволено клопотання представників позивача та відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, здійснено перехід з розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні 17.12.2025.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов. Пояснив, що він є моряком, їздить за кордон приблизно два рази на рік. Отримані за роботу гроші, як правило, переказує на банківські рахунки. 18.10.2024 він повертався з Молдови в Україну та віз готівку, приблизно 46 000 доларів США. В Молдові він задекларував цю суму, вніс відомості в декларацію на виїзд з Молдови. На кордоні в Україні він пройшов паспортний контроль, звернувся до працівника митниці, який здійснював огляд, вказавши, що має кошти та назвав суму, але працівник відповів, що не треба їх декларувати і сказав проходити в Україну. Наміру приховати кошти у нього не було. Вказує, що через пів року знову поїхав у Молдову. Питань на кордоні до нього не було.
Представник позивача - адвокат Король П.О., в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити. Підтвердив, що позивач мав із собою кошти, але не вчиняв жодних дій щодо їх приховування. Після огляду речей позивача, працівник митниці пропустив його через кордон в Україну. Вказує про суттєві порушення щодо повідомлення позивача про розгляд адміністративної справи. На момент розгляду справи у відповідача були відомості, що позивач не отримав запрошення на 08.07.2025, при цьому також не було повідомлено адвоката. Є низка висновків Верховного Суду про те, що недопущення сторони до розгляду справи є достатньою підставою для скасування постанови.
Після дослідження матеріалів справи представник позивача зазначив, що у листі на адресу відповідача він просив опитати працівників митниці, однак докази цього відповідачем не надано. Відповідач вказує, що вони були опитані, але доказів цього не надає. Наголосив, що на митному посту «Дністер» лише один коридор, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав доказів на підтвердження зворотного.
Представник відповідача Коваленко В.І. в судовому засіданні, перебуваючи у приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області, позов не визнав. Вибір смуги на кордоні є свідомим вибором громадян. Позивач, як моряк, неодноразово перетинав кордони різних держав, тому обізнаний про порядок його проходження. Більше 10 000 доларів США підлягають обов'язковому декларуванню. В пункті пропуску працівники митниці не надають роз'яснень. Всі матеріали адміністративного провадження надсилались ОСОБА_1 на вказану ним адресу. Перше письмове запрошення не було вручене позивачу. Друге запрошення позивач отримав. 09.06.2025 складено протокол з призначенням дати розгляду справи на 08.07.2025. Протокол позивач не отримав, лист повернувся без вручення. Адвокат знав про цю справу, оскільки той звертався із листом-поясненням, при цьому йому була надана відповідь. Адвокат на адресу митниці не звертався з адвокатським запитом. Вказує, що інспектори були опитані та є службові записки. Такий факт, як повідомив адвокат, не був підтверджений, аудіозапис на посту не ведеться, є відеоспостереження. Вказав, що на митному посту «Дністер» двоканальна система - «зелений коридор» та «червоний коридор», адвокат схему поста не просив.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
18.10.2024 на прикордонному переході «Otaci» код 112000, митниці «Nord» ОСОБА_2 ( ОСОБА_5 ), який слідував в напрямку «вихід» із території Р. Молдова , під час проходження митного контролю були задекларовані і пред'явлені до митного контролю валютні цінності, а саме іноземні грошові знаки у вигляді банкнот на суму 46 375 доларів США, що підтверджується листом митних органів Республіки Молдова № 28/25-1099 від 12.02.2025.
Валютні цінності були задекларовані гр. ОСОБА_2 ( ОСОБА_5 ) на бланку декларації встановленої форми Р. Молдова DECLARATIA VALORILOR VALUE ARE від 18.10.2024.
Серед документів, переданих митним органом Р. Молдова наявні копії документів, підтверджуючих особу ОСОБА_1 ) та довідки, виданої 11.10.2024 міжнародною судноплавною компанією FML Ship Management Limited, яка контролює управління різними судами, відповідно до якої ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ) працював на посаді рефрижераторного інженера на борту теплохода Charles Island, зійшов з нього у м. Портсмут та повертається додому в Україну. З огляду на воєнну кризу компанія не могла переказати останній заробіток на рахунок інженера-рефрижератора, тому, відповідно до рекомендацій ITF (Міжнародної федерації транспортних робочих), йому було здійснено виплату останньої частини готівкою. Компанія підтверджує, що пан ОСОБА_8 має при собі 47 500 доларів США готівкою, що є його залишком заробітної плати за майже 9 місяців роботи на борту.
В ході проведення перевірочних заходів з використанням інформації, що міститься у базі даних АСМО «Інспектор» встановлено, що гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ), 18.10.2024 о 15:45 год., перетнув митний кордон України через пункт пропуску «Могилів-Подільський - Отач» митного поста «Дністер» Вінницької митниці в якості пішохода в напрямку «вхід» в Україну по смузі руху «зелений коридор».
Згідно інформації модуля «Облік валютних цінностей» АСМО «Інспектор», гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ) не декларував валютні цінності при переміщенні через митний кордон України в напрямку «вхід в Україну» 18.10.2024.
Натомість, вказані кошти задекларовано ОСОБА_2 ( ОСОБА_5 ) на бланку декларації від 18.10.2024 в Р. Молдова .
13.05.2025 ОСОБА_9 за наявною в митних органах адресою, яку він також сам вказав в декларації, надіслано запрошення (лист № 7.12-5/20-03/10/2883 від 09.05.2025) про необхідність прибуття до Вінницької митниці в термін до 28.05.2025 з метою проведення опитування та складання протоколу про порушення митних правил.
Відповідно до позначки на рекомендованому повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення АТ «Укрпошта» № 0601145178766, письмове відправлення вручено отримувачу особисто 22.05.2025.
27.05.2025 на адресу Вінницької митниці від Адвокатського бюро «Король та партнери» надійшли письмові пояснення від 26.05.2025 № 125/2025 з приводу дотримання вимог митного законодавства під час перетину митного кордону України ОСОБА_1 , в яких, зокрема адвокат просив надати йому матеріали для ознайомлення, шляхом їх направлення на електронну адресу, здійснити опитування працівників митної служби, які несли службу 18.10.2024 та під час вирішення справи врахувати письмові пояснення.
09.06.2025 головним державним інспектором оперативного відділууправління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Вінницької митниці Валігурською Н.К. складено протокол за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 471 МК України, у відношенні ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ) та призначено дату розгляду справи на 08.07.2025.
Лист Вінницької митниці № 7.12-3/20-03/10/3559 від 10.06.2025 з протоколом, повідомленням про виклик особи та додатками, направлений ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) не вручений та повернутий оператором поштового зв'язку відправнику 03.07.2025 за закінченням встановленого терміну зберігання.
При вирішенні справи суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинні неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Тобто, по даній справі законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.
З матеріалів справи вбачається, що при винесенні постанови від 08.07.2025 позивач не був присутній, вона не надавалася йому, про її наявність стало відомо, коли позивач 03.10.2025 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання спірної постанови.
З даним позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 06.10.2025 та разом з позовом заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду. Питання поновлення позивачу строку звернення до суду вирішено в ухвалі від 14.10.2025, а тому підстави для залишення позову без розгляду відсутні.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Державна митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. Державна митна політика є складовою частиною державної економічної політики (ч. 1 ст. 5 МК України).
Межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України (ч. 1 ст. 10 МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до п. 57 ч. 1 ст. 4 МК України, товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Згідно із ч. 3 ст. 197 МК України, переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про валюту і валютні операції».
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII визначено, що транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 203 затверджено форму бланка декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей.
Згідно із ч. 3 ст. 8 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII, порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.
Відповідно до п. 5 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 3, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.
Пунктом 6 Постанови НБУ № 3 встановлено, що фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1. ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частиною 1 ст. 366 МК України передбачено двоканальну систему митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.
Канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Канал, позначений символами червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян (ч. 2, 3 ст. 366 МК України).
За правилом ч. 4 ст. 366 МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення. Громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом (ч. 5, 6 ст. 366 МК України).
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
Судом в межах розгляду справи встановлено, що 18.10.2024 ОСОБА_1 на прикордонному переході «Otaci» в напрямку «вихід» із території Республіки Молдова, під час проходження митного контролю задекларував валютні цінності, а саме іноземні грошові знаки у вигляді банкнот на суму 46 375 доларів США. В подальшому, 18.10.2024 ОСОБА_1 при переміщенні через митний кордон України в напрямку «вхід в Україну» через пункт пропуску «Могилів - Подільський - Отач» митного поста «Дністер» Вінницької митниці не задекларував валютні цінності в сумі 46 375 доларів США.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 471 Митного кодексу України.
Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад будь-якого правопорушення включає в себе: об'єкт правопорушення, суб'єкт правопорушення, об'єктивну сторону правопорушення, суб'єктивну сторону правопорушення.
Диспозицією ч. 1 ст. 471 МК України є недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування.
Об'єктом правопорушення згідно вказаної статті Митного кодексу України є встановлений чинним законодавством порядок переміщення валютних цінностей через митний кордон України.
Об'єктивною стороною порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 471 Митного кодексу України, є недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування.
Суб'єктом правопорушення є осудна особа, яка досягла 16-річного віку.
Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі умислу або необережності.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Вчинення правопорушення ОСОБА_1 стверджується матеріалами справи про порушення митних правил. При цьому, були дії позивача умисними або ж вчинені з необережності, на переконання суду, не має суттєвого значення, оскільки імперативною нормою митного законодавства України покладено обов'язок саме на особу, яка проходить через митний кордон України, обрати «зелений коридор» або «червоний коридор» та задекларувати валютні цінності, що перевищують 10000 євро.
Суд також враховує професію позивача, який є моряком та з періодичністю їздить за кордон, тобто він 18.10.2024 не вперше стикався з проходженням митного кордону України, а отже доводи сторони позивача про необізнаність ОСОБА_1 з правилами його проходження суд відхиляє.
Також суд бере до уваги ту обставину, що 18.10.2024 на прикордонному переході «Otaci» в напрямку «вихід» із території Республіки Молдова під час проходження митного контролю ОСОБА_1 задекларував валютні цінності.
Обставина наявності на пункті пропуску «Могилів - Подільський - Отач» митного поста «Дністер» Вінницької митниці двоканальної системи митного контролю не потребує доведенню в межах цієї справи. По-перше, наявність такої системи вбачається з митного законодавства України, по-друге, такі доводи позивача та його представника не були заявлені в позові, а інформація з цього питання не була витребувана самостійно чи за допомогою суду.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 486 МК України, провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.
Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 489 МК України).
Особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду, а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами (ст. 498 МК України).
За правилом ст. 509 МК України посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, може опитувати особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також свідків, інших осіб.
Справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника (ч. 1 ст. 526 МК України).
Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил (ч. 2 ст. 526 МК України).
За правилом ч. 4 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Судом встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем допущено порушення ч. 4 ст. 526 МК України в частині розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та/або його адвоката, та за відсутності даних про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи, при цьому протокол про адміністративне правопорушення з датою розгляду справи був надісланий позивачу, однак повернувся «за закінченням терміну зберігання».
Разом з цим, вказане порушення не може бути єдиною та беззаперечною підставою для задоволення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини цієї справи та надані сторонами докази.
Суд зауважує, що правомірність оскаржуваного рішення переглянута судом в межах розгляду даного спору. Судом розглянуто позов по суті та забезпечено позивачу та його адвокату, зокрема, право приймати участь в судовому засіданні, надавати докази, висловлювати та доводити власну позицію. Стороною позивача в межах розгляду справи підтверджено перетинання позивачем митного кордону з грошовими коштами, а також отримання запрошення по факту виявленого відповідачем порушення законодавства.
Під час судового розгляду відповідачем були надані докази вчинення позивачем конкретного порушення митного законодавства, а тому суд дійшов висновку про необхідність залишення рішення суб'єкта владних повноважень без змін.
Враховуючи вищевказане, адміністративний позов ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 90, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його підписання до Шостого апеляційного адміністративного суду.
СуддяА. Ю. Цуранов