Справа № 357/13092/25
Провадження № 2-а/357/6/26
07 січня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
17.08.2025 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АВ № 00006347 від 12.06.2025, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування позову зазначено, що згідно з оскаржуваною постановою, начебто, 11.06.2025 на автоматичному зважувальному комплексі, зафіксовано транспортний засіб VOLVO FB 500 д.н.з. НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,300% (2,120 тонн), при умисно заниженому нормативному показнику 40 тонн. Фактична маса з урахуванням встановленої законом похибки склала 42,120 тонн. Проте з урахуванням передбаченої законом вагової норми 44 тонни, відсутні жодні перевищення вагових норм. В постанові відповідачем вказано відомості лише про тягач, однак умисно приховано відомості щодо напівпричепа-контейнеровоза. Проте дана обставина є ключовою у даній справі, оскільки саме для контейнеровозів вагова норма становить 44 тонни, а не 40 тонн, як для звичайних вантажівок. За умови врахування правильного нормативного показника 44 тонни та, зважаючи на те, що загальна вага вантажівки становила 42,120 тонни, то відношення фактичної маси до вагової норми становить 95,7% та не перевищує вагової норми. При цьому, в постанові інспектором зроблено висновок, що зазначеними діями начебто скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Вважаючи, що оскаржувана постанова винесена протиправно та з порушенням процесуального закону, тому підлягає скасуванню.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
26.08.2025 ухвалою судді поновлено Коротун Лідії Ігорівні строк звернення до суду з позовом, прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
04.09.2025 на адресу суду від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування відзиву зазначено, що позивач допустила рух транспортного засобу із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 5,300% (2,12 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 КУпАП. Вказано, що здійснюючи перевезення вантажу із певними відхиленнями від встановлених нормативів, користувач транспортним засобом завідомо погоджується на перевищення встановлених вагових та габаритних параметрів транспортного засобу. Таке рішення призводить до негативної ситуації з автодорогами, оскільки перевезення вантажів із перевищення нормативних вагових та/або габаритних параметрів передусім пошкоджує дорожнє покриття, порушуючи його міцність та цілісність, що в подальшому спричиняє руйнування дорожнього полотна. Встановлення відповідних нормативів та притягнення до відповідальності за їх перевищення слугує превентивним та компенсаційним заходом, що в свою чергу підвищить безпеку руху на автодорогах та слугуватиме збереженню українських автошляхів. Як наслідок, саме від обачності водіїв при дотриманні встановлених параметрів транспортних засобів під час здійснення перевезення вантажу та збереження стану доріг залежить якість та своєчасність забезпечення потреб економіки, соціальної сфери громадян. Відповідач звертає увагу на те, що за даними фотофіксації спеціалізований сідловий тягач на платформі для контейнерів перевозив не контейнер. Тобто у справі спірні правовідносини виникають у зв'язку із питанням, чи має право спеціалізований колісний транспортний засіб, який за реєстраційними документами є контейнеровозом, перевозити вантаж відмінний від контейнера. Так, якщо в реєстраційних документах транспортного засобу вказано «контейнеровоз», він є типу причепа або напівпричепа для перевезення контейнерів по автомобільним дорогам, то лише при використанні такого транспортного засобу як засобу спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів, допускається навантаження, передбачене п. 22.5 ПДР. Просить відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Разом з відзивом на позов від відповідача надійшло клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду. Вказано, що Державною службою України з безпеки на транспорті виконано всі належні дії щодо направлення оскаржуваної постанови позивачу, однак останнім не здійснено відповідних дій щодо її отримання.
08.09.2025 на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої вказано додаткові доводи щодо неправомірності оскаржуваної постанови Укртрансбезпеки.
Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
11.06.2025 о 17 год. 54 хв. за адресою Н-01 км 198+300, Черкаська область, зафіксовано транспортний засіб VOLVO FB 500 д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,300% (2,12 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу: загальна маса - 42120 кг. Фактичні зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 2820 мм, 2-3: 1300 мм, 3-4: 5790 мм, 4-5: 1320 мм, 5-6: 1310 мм, навантаження на вісь 1 - 7650 кг, 2 - 6650 кг, 2 - 3550 кг, 3 - 9800 кг, 4 - 8850 кг, 5 - 8950 кг, 6 - 9000 кг, загальна маса - 46800 кг; висота - 3,81 м.; ширина - 2,48 м.; довжина - 15,67 м.
Постановою Державної служби України з безпеки на транспорті серії АВ № 00006347 від 12.06.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн.
Наявна у справі копія постанови містить інформацію про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовані правопорушення: WIM9,9, свідоцтво про повірку підсистеми вагового контролю № 35-02/4095 чинне до 07.10.2025, свідоцтво про повірку підсистеми габаритного контролю № 23-21/000206 чинне до 03.10.2025) та посилання у мережі Інтернет, де особа може ознайомитись із зображеннями чи відеозаписами транспортних засобів в момент учинення правопорушень за адресою: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/AB00006347/, ідентифікатор доступу: 7WpBYYaFtZLFE.
В матеріалах справи містяться копії документів про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки WIM9, Координативний засіб вимірювання «Інформаційно-телекомунікаційної системи «Автоматизована система зважування ТЗ в русі «підсистема габаритного контролю транспортних засобів» з результатами повірки.
ОСОБА_1 є власником транспортного засобу - спеціалізований вантажний сідловий тягач марки VOLVO, модель FН 500, д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 8045.
Власником спеціалізованого напівпричіпу - контейнеровозу (з пристроєм самовивантаження), обладнаного підйомним механізмом, гідравл. сист. та фітингами для встановлення контейн. 1В з самоскид. розвантаж., марки BODEX KIS 3P, д.н.з. НОМЕР_3 , є ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_4 , виданого ТСЦ 3242.
Стороною позивача також надано технічний паспорт на контейнеровоз НОМЕР_5 .
Відповідно до копії товарно-транспортної накладної № 228 від 11.06.2025 автомобіль VOLVO KA9764КХ з напівпричепом BODEX AI6188XG, здійснював перевезення вантажу - кукурудзи на кормові потреби 3 клас, 2024, перевізник ТОВ «Євротранс Логістик», вантажовідправник ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай», вантажоотримувач ТОВ «Маркітрейд», маса брутто 44560 кг, тара 17460 кг (при розвантаженні - 17260 кг), нетто 27100 кг (при розвантаженні - 27020 кг), висота - 3,8 м.; ширина - 2,7 м.; довжина - 17,5 м.
В матеріалах справи також містяться фотографії транспортного засобу в момент фіксації інкримінованого правопорушення та постанова про відкриття виконавчого провадження № 78800647 від 08.08.2025 при виконанні оскаржуваної постанови.
При вирішенні справи суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Тобто, по даній справі законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.
З матеріалів справи вбачається, що постанова від 12.06.2025 не надавалася позивачу, вона дізналась про її наявність 08.08.2025, коли їй в «Дії» надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження щодо виконання спірної постанови. Питання поновлення позивачу строків звернення до суду вирішено в ухвалі від 26.08.2025, а надані відповідачем докази повернення направленої на адресу позивача оскаржуваної постанови лише доводять встановлені судом обставини, а не спростовують їх.
З огляду на вказане, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, працівника Укртрансбезпеки, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КпАП України перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.
Згідно примітки до цієї статті підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Приписи ч. 1 ст. 14-3 КпАП України визначають, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
З огляду на вказану норму, позивач, як фізична особа, за якою зареєстровано спірні транспортні засоби, несе відповідальність за правопорушення у сфері безпеки, передбачені частиною другою статті 132-1 КУпАП.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно пп. "б" п. 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси:
- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тонн для доріг державного значення;
- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тонни для доріг державного значення.
Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами "б" та "в" цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.
Приписи ст. 251 КпАП України визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок № 1174).
Згідно із п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Пунктом 7 Порядку № 1174 встановлено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163 (абз. 6 п. 8 Порядку №1174).
Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Згідно із п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Позивач, звертаючись до суду, посилається, зокрема на те, що посадовими особами Укртрансбезпеки не враховано належність напівпричепу до контейнеровозів, що свідчить про неправильність обчислення максимально допустимої загальної маси транспортного засобу.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова не містить даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку напівпричіпу BODEX AI6188XG, який є контейнеровозом, приєднаним до сідлового тягача, отже при винесенні оскаржуваного рішення не враховано фактичні дані ТЗ.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію спірного напівпричепа, вказаний транспортний засіб визначено саме як контейнеровоз, що призначений для перевезення контейнерів.
Тобто, даний транспортний засіб пройшов відповідні експертні дослідження, сертифікацію, як того вимагає Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений Постановою КМУ № 1388 від 07.09.1988 та щорічно проходить обов'язковий технічний контроль транспортних засобів.
З огляду на викладене, зроблені відповідачем в оскаржувані постанові розрахунки, в основі яких вказано, що дозволена фактична маса у даному випадку є 40 тон, є помилковими, оскільки відповідно до п. 22.5 ПДР України дозволена фактична маса для трьохвісного автомобіля (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, становить 44 тони.
Посилання відповідача на те, що позивачем не було надано доказів перевезення контейнера з відповідним маркуванням суд відхиляє, оскільки можливе недотримання власником вантажу або ж перевізником вимог щодо маркування контейнеру не може змінити призначення та технічні характеристики одиниці транспортного обладнання, яка розміщена на спеціалізованому напівпричепі-контейнеровозі, для цілей її ідентифікації як причепа-контейнеровоза у розумінні Правил № 363 та для цілей застосування положень пункту 22.5 ПДР України.
До того ж, оскаржуваною постановою позивача було притягнуто до відповідальності саме за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами, а не за порушення правил маркування контейнерів.
У площині наведеного суд звертає увагу, що відповідно до п. п. 1, 2, 4, 5, 6 розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 (далі - Інструкція № 512), уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП.
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
Під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з'ясовує, зокрема, наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб.
Опрацювання матеріалів інформаційного файлу здійснюється в один або два етапи (рівні) залежно від наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб або про особу, яка притягається до відповідальності, а також оцінки інших матеріалів інформаційного файлу у справі про адміністративне правопорушення.
На першому етапі (рівні) за результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа:
1) за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у частинах першій та другій статті 14-3 КУпАП, щодо відповідності символів номерного знаку зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб та відповідальну особу або особу, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки;
2) у разі потреби додаткової перевірки фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, відсутності достовірної та/або повної інформації щодо зафіксованого транспортного засобу, особи, яка притягається до відповідальності, постанову не виносить, а матеріали адміністративної справи невідкладно передає з використанням засобів системи на другий етап (рівень) іншій уповноваженій посадовій особі із зазначенням підстав передання для продовження їх розгляду шляхом детального опрацювання та уточнення наявних матеріалів інформаційного файлу, іншої інформації стосовно транспортного засобу та особи, яка притягається до відповідальності, отриманої із системи, з подальшим прийняттям відповідного рішення.
На другому етапі (рівні) уповноважена посадова особа опрацьовує не пізніше 2-х місяців з дня вчинення правопорушення, передані на розгляд з першого етапу (рівня) матеріали інформаційного файлу, аналізує їх та у разі потреби уточнює необхідні відомості для прийняття рішення у справі шляхом отримання інформації відповідно до законодавства та за результатами опрацювання:
1) у разі наявності у матеріалах інформаційного файлу відомостей про вчинення адміністративного правопорушення, відсутності в матеріалах інформаційного файлу даних про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами, відсутності обставин, визначених статтею 247 КУпАП, з використанням засобів системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
2) за наявності хоча б однієї з обставин, визначених статтею 247 КУпАП, закриває провадження у справі без винесення постанови з унесенням відповідної інформації до системи та накладенням кваліфікованого електронного підпису;
3) у разі отримання відомостей про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами невідкладно передає в автоматизованому режимі таку інформацію до ФП ЄІС МВС з метою інформування відповідних органів (підрозділів) Національної поліції України для прийняття рішення згідно із законодавством. При цьому постанова не виноситься.
Отже, у випадку необхідності додаткової перевірки відомостей, зокрема, щодо транспортного засобу або вантажу, що ним перевозився, уповноважена особа Укртрансбезпеки вправі передати матеріали адміністративної справи іншій уповноваженій особі для продовження їх розгляду шляхом детального опрацювання та уточнення наявних матеріалів інформаційного файлу.
Разом з тим, доказів вчинення відповідних дій уповноваженою особою Укртрансбезпеки матеріали справи не містять.
Статтею 283 КпАП України передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
За таких обставин суд дійшов висновку, що посадова особа Укртрансбезпеки при прийнятті спірної постанови неправильно визначила тип автомобіля при проведенні розрахунку відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу, взявши допустиму вагу не контейнеровоза 44 т., а вантажного тягача 40 т., та, як наслідок, здійснила розрахунки перевищення загальної маси транспортного засобу, які не відповідають фактичним обставинам справи.
У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 06.12.1988) Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10.02.1995 у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі "Надточій проти України" (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (пункт 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1).
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування спірної постанови.
Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ № 00006347 від 12.06.2025, якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн на підставі ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті, адреса: вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, код ЄДРПОУ: 39816845.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його підписання до Шостого апеляційного адміністративного суду.
СуддяА. Ю. Цуранов