провадження № 2/294/10/26
справа № 294/1802/25
07 січня 2026 року м. Чуднів
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого - судді Білери І.В., за участі секретаря судового засідання Івашкевич В.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ними 12.06.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, про що було складено відповідний актовий запис № 848.
Позов мотивує тим, що спільне життя з відповідачем не склалося через зловживання останнім алкогольними напоями. На ґрунті того, що відповідач не зацікавлений в побуті та матеріальному забезпеченні сім'ї, між сторонами постійно виникають скандали, що також негативно впливає на виховання їх спільного неповнолітнього сина. Зазначені обставини призвели до припинення сімейно-шлюбних відносин, сім'я сторін фактично розпалася та подальше її збереження, шляхом надання строку на примирення є не доцільним. Від даного шлюбу подружжя має неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у випадку розірвання шлюбу залишиться проживати з позивачкою.
Ухвалою суду від 28.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, справу призначено до розгляду на 07.01.2026.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася. 07.01.2026 до суду надійшла заява від позивачки про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове зсідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином за місцем проживання, однак повістка повернулась наадресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Відзиву на позовну заяву не надав.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за його відсутності у разі неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, враховуючи, що одночасно існують умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, не з'явлення в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин відповідача, неподання ним відзиву, наявність згоди позивача на заочне вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 12.06.2014, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, про що зроблено актовий запис № 848.
Від даного шлюбу подружжя має неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чуднівського районного управління юстиції у Житомирській області, про що зроблено актовий запис № 80.
Судом встановлено, що спору щодо визначення місця проживання дитини немає.
Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім'ї. Проте завдання Сімейного кодексу України (далі - СК України) щодо подальшого зміцнення сім'ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні такої сім'ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні ворожнечі все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.
Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що грунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім'ї.
Статтею 24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.16 Загальної деклерації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки та жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
У відповідності до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007, проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, врахувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
У статті 112 СК України регламентовано, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Тож, вирішуючи справу про розірвання шлюбу, суд, перш за все, виходить з вищевикладених норм чинного законодавства про те, що добровільність шлюбу є однією з основних його засад, збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Позивачка скористалася своїм правом на розірвання шлюбу та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу, наміру зберігати шлюб з відповідачем не має.
Таким чином, зважаючи, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивачки, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя, суд дійшов висновку, що даний шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.
На підставі наведеного вище та керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 4, 12, 13, 76, 81, 142, 258-259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, статтями 104, 105, 110, 112- 115 Сімейного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 червня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 848.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Ірина БІЛЕРА