Справа № 293/1356/25
Провадження № 2/293/88/2026
06 січня 2026 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Проценко Л.Й.
за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
10.11.2025 Акціонерне товариство «Акцент-банк» (далі АТ «А-Банк») в особі представника за довіреністю у порядку передоручення від 22.10.2025 Шкапенка О.В., звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101713863853328 від 23.04.2024 у розмірі 13 147,39 грн., яка виникла станом на 08.11.2025.
Також просить стягнути судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позову, позивач зазначає, що 23.04.2024 ОСОБА_1 уклав з AT «А-Банк» кредитний договір АВН0СТ155101713863853328 щодо надання кредиту в розмірі 6 000,00 грн. строком на 36 місяців, до 22.04.2027 зі сплатою процентів в розмірі 85,00 % щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, однак відповідач не надав банку своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості, в зв'язку з чим станом на 08.11.2025 утворилась заборгованість в розмірі 13 147,39 грн., яка складається з:
-6 000,00 грн. - заборгованості за наданим кредитом;
-5432,51 грн. - заборгованості за процентами;
-1 714,88 грн. - заборгованості за пенею.
В позасудовому порядку відповідач не виконує свої зобов'язання за вказаним договором, тому позивач звернувся до суду про стягнення зазначеної заборгованості.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 10.11.2025 справа №293/1356/25 передана на розгляд судді Проценко Л.Й. (а.с.31).
Згідно відповіді №1994997 від 11.11.2025, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом судді Проценко Л.Й. по справі №293/1356/25, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.32).
Ухвалою від 12.11.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Розгляд справи по суті призначив на 09 год 30 хв. 04.12.2025 (а.с.34).
04.12.2025 сторони в судове засідання не з'явились. Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання суд відклав розгляд справи на 11:00 год. 06.01.2026 у зв'язку з першою неявкою в судове засідання відповідача (а.с.39).
06.01.2026 сторони в судове засідання повторно не з'явились. Про день та час розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.41-42). Представник позивача у позовній заяві розгляд справи просить проводити у відсутності представника банку. Відповідач причини неявки до суду не повідомив. Відзив на позов не подав.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Судом установлено, що 07.12.2023 відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в AT «А-Банк» та заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком (а.с.16-18).
23.04.2024 ОСОБА_1 підписав заяву про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101713863853328, згідно якої просить надати йому в АТ «А-Банк» кредит за послугою «Швидка готівка» на умовах визначених нижче: зокрема суму кредиту - 6 000 грн., строком на 36 місяців з 23.04.2024 по 22.04.2027 включно. Процентна ставка - фіксована 85 % на рік. Розмір щомісячного платежу - 469,97 грн. Денна процентна ставка - 0,17%. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить 16 919 грн. Заява підписана електронним підписом ОСОБА_1 (а.с.8-9).
23.04.2024 відповідач також підписав паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», який містить основні умови кредитування (а.с.7).
Отримання відповідачем кредиту в розмірі 6 000 грн. підтверджується меморіальним ордером №TR.36431321.119741.65455 від 23.04.2024 про перерахування ПАТ «Анцент-Банк» на рахунок ОСОБА_1 6 000 грн. кредиту згідно договору №АВН0СТ155101713863853328 від 23.04.2024 (а.с.13)
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №АВН0СТ155101713863853328 від 23.04.2024 укладеного між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , станом на 08.11.2025 заборгованість відповідача за даним кредитним договором становить 13 147,39 грн., що складається з: 6 000 грн. - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 5 432,51 грн. - загального залишку заборгованості за процентами; 1 714,88 грн. - заборгованості за пенею (а.с.11-12).
Випискою по картці ОСОБА_1 за період з 23.04.2024 по 07.11.2025 підтверджується користування коштами відповідачем та наявність заборгованості у нього в розмірі 13 147, 39 грн. (а.с.13 зворот-14).
IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
За приписами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч 2. ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію банку відповідач власноручним підписом 05.07.2023 у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» та паспорті споживчого кредиту, прийняв та погодився з умовами, запропонованими позивачем в частині користування послугами банку щодо кредитування.
Отже, підписання кредитного договору свідчить про те, що відповідач зрозумів всі умови договору та своїм підписом письмово підтвердив та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні цього договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Частина 1 статті 663 ЦК України вказує на те, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати своєї умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умов розроблює підприємець (в даному випадку банк).
Так як умови договору розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому, з огляду на редакцію статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про електронну комерцію" електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Заява разом з Умовами та правилами надання батьківських послуг, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, що становлять договір, підписаний сторонами, а тому підтверджує волю сторін спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Судом встановлено, що за умовами договору сторонами було погоджено тип кредиту, сума/ліміт/кредиту, процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту.
ОСОБА_1 електронним підписом підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, тощо.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони обумовили у письмовому вигляді істотні умови договору у тому числі ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно із ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно із частиною першою ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав такий договір, однак умови договору порушив.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладеного договору, такий не визнаний недійсним, доказів того, що наведені умови договору, їх форма і порядок укладення суперечать волевиявленню позичальника, було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов'язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчить їх підписання ними.
Розмір заявленої до стягнення заборгованості за договором підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості та випискою по кредиту, згідно яких у відповідача станом на 08.11.2025 утворилась заборгованість в розмірі 13 147,39 грн., що складається з: 6 000 грн. - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 5432,51 грн. - загального залишку заборгованості за процентами; 1 714,88 грн. - пені.
Разом з тим, суд не погоджується щодо нарахування відповідачу пені в розмірі 1 714,88 грн. з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IXта набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу,пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф,пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 11.10.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.
Таким чином, оскільки кредитний договір №АВН0СТ155101713863853328 укладений сторонами 23.04.2024 та згідно розрахунку заборгованості за вказаним договором нарахування штрафу відбувалось в період з 23.04.2024 по 08.11.2025, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована позивачем сума пені у розмірі 1 714,88 грн не може бути стягнута із відповідача, оскільки останній нормою закону звільнений від обов'язку такої сплати. Нарахована сума штрафу підлягає списанню позивачем.
За результатами вирішення спору суд вважає обґрунтованим та підтвердженим матеріалами справи загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 11 432,51 грн, з яких: 6 000,00 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 5 432,51 грн. - загальний залишок за процентами.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 2106,52 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101713863853328 від 23.04.2024 станом на 08.11.2025 в розмірі 11 432 (одинадцять тисяч чотириста тридцять дві) гривні 51 копійку, яка складається з наступного:
6 000,00 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);
5 432,51 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» судові витрати у виді сплаченого судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 2106 (дві тисячі сто шість) гривень 52 копійки.
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників у справі:
Позивач:
Акціонерне товариство «Акцент-банк», код ЄДРПОУ 14360080
Місце знаходження: 49074, м.Дніпро, вул.Батумська, 11.
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1
Місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО