29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"05" січня 2026 р. Справа № 924/1186/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Сірій Д.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Концерна "Військторгсервіс" м. Київ в особі Західного регіонального управління м. Львів
до Фізичної особи підприємця Мартинюка Андрія Вікторовича м. Кам'янець-Подільський
про стягнення 13260,00грн основного боргу, 1326,00грн штрафу
Представники учасників справи не з'явились
03.12.2025 на адресу Господарського суду Хмельницької області через службу діловодства надійшла позовна заява від Концерна "Військторгсервіс" м. Київ в особі Західного регіонального управління м. Львів до ФОП Мартинюка Андрія Вікторовича м. Кам'янець-Подільський про стягнення 13260,00грн основного боргу та 1326,00грн штрафу.
В обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору публічного зберігання №107-ЗФКВ від 01.06.2022 щодо своєчасної та належної оплати послуг за зберігання майна, внаслідок чого у відповідача існує заборгованість перед позивачем у сумі 13260,00грн. Крім цього, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1326,00грн штрафу (10% від суми щомісячного платежу), нарахованого відповідно до п. 6.7 Договору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2025, позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.
Ухвалою суду від 08.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1186/25 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11:40год. 05.01.2026.
Представники учасників справи в судове засідання 05.01.2026 не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.
Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, ухвалу суду від 08.12.2025 надіслано позивачу до його електронного кабінету. Відповідачу ухвала суду надсилалась на адресу, внесену до ЄДРЮОФОП рекомендованим листом з повідомленням про вручення: 32300, м. Кам'янець-Подільський, вул. Вокзальна, 95, кв. 16, проте, як стверджується матеріалами справи, ухвала суду повернута відділенням поштового зв'язку із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
На підставі наведеної норми закону, ухвала суду від 08.12.2025 вважається врученою адресату.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.
Наказом Генерального директора Концерну "Військторгсервіс" №52 від 16.10.2024 внесено зміни в організацію виробництва і філії "Західна" Концерну "Військторгсервіс", змінено з 01.01.2025 структуру Філії відповідно до типової організації структури регіонального управління Концерну "Військторгсервіс" та перейменовано філію "Західна" Концерну "Військторгсервіс" (код ЄДРПОУ 38076799, розташована за адресою: 79059, м. Львів, вул. Плугова, 12-А) у Західне регіональне управління Концерну "Військторгсервіс" (код ЄДРПОУ 38076799, розташоване за адресою: 79059, м. Львів, вул. Плугова, 12-А) (п.1 наказу). Встановити, що Західне регіональне управління Концерну "Військторгсервіс"є правонаступником усіх майнових прав та зобов'язань філії "Західна" Концерну "Військторгсервіс" (п.2 наказу).
01.06.2022 між Філією "Західна" Концерну "Військторгсервіс" (зберігач) та Фізичною особою-підприємцем Мартинюком Андрієм Вікторовичем (поклажодавець) було укладено Договір про надання послуг зберігання, який відповідно до ст. ст. 633, 641 ЦК України є публічним договором та до якого відповідач приєднався шляхом підписання Заяви про акцепт Договору публічного зберігання від 01.06.2022 № 107-3ФКВ.
Згідно з п. 3.1 Договору, зберігач зобов'язується на умовах, встановлених даним договором, зберігати майно, передане йому поклажодавцем, і повернути майно у цілісності на першу вимогу поклажодавця.
Відповідно до п. 3.2 Договору, підтвердженням повного та безумовного акцептування публічної оферти є підписання поклажодавцем Заяви про акцепт даного Договору публічного зберігання. Моментом акцепту публічної оферти вважається момент укладення цього Договору.
Згідно вимог п. 3.3 Договору, укладаючи Договір, поклажодавець автоматично погоджується з повним та безумовним прийняттям положень Договору, ціни Договору, та вcix додатків, що є невід'ємною складовою частиною Договору.
Biдпoвiднo до п.п. 3.4, 3.5 Договору, перелік майна вказується в Акті прийому - передачі майна на зберігання. Зберігач не має права користуватися майном, передавати його у заставу чи користування третім особам.
Згідно вимог п.п. 5.2, 5.3 Договору, поклажодавець, водночас з оформленням (підписанням) акцепту, сплачує 100% вартості послуг за наступний місяць надання послуг шляхом перерахування на поточний рахунок зберігача грошових коштів у національній валюті України. Моментом оплати вважається час надходження коштів на рахунок зберігача.
Відповідно до 5.4 Договору, у подальшому поклажодавець здійснює оплату послуг зберігання в період з 20 по 25 число поточного місяця за наступний місяць надання послуг на підставі виставлених рахунків зберігача.
Згідно з вимогами п. 6.3 Договору, зберігання у випадку порушення свoїx зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до п. 6.7 Договору зберігання, за несвоєчасну або неповну оплату за надані зберігачем послуги, поклажодавець сплачує на користь зберігача суму заборгованості з урахуванням штрафу у poзмірі 10% від суми щомісячного платежу за кожен випадок несвоєчасної або неповної оплати.
В матеріалах справи наявна заява ФОП Мартинюка А.В. про акцепт Договору публічного зберігання від 01.06.2022. №107-3ФКВ, в якій зазначено, що Договір діє з 01.06.2022 до 31.12.2022, або до моменту його дострокового розірвання, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Заява також містить Протокол узгодження ціни: зберігання ТМЦ за адресою (м. Кам'янець-Подільський, вул. Вокзальна, 95 нежитлове приміщення (приміщення ательє); вартість послуг - 28,00грн з ПДВ за 1 палетомісце; 179 палетомісць; всього в місяць 5012,00грн з ПДВ.
Заява про акцепт Договору публічного зберігання підписана представником зберігача та відповідачем ФОМ Мартинюком А.В., а також скріплена відтиском печатки концерну.
Матеріали справи містять акти надання послуг №2108 від 31.10.2022 на суму 3236,00грн; №2617 від 30.11.2022 на суму 5012,00грн з ПДВ; №3003 від 31.12.2022 на суму 5012,00грн з ПДВ. Акти наданих послуг підписані представниками сторін та скріплені відтиском печатки позивача.
Позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату №2109 від 31.10.2022 на суму 3236,00грн з ПДВ; №2618 від 30.11.2022 на суму 5012,00грн з ПДВ; №3009 від 31.12.2022 на суму 5012,00грн з ПДВ; №5258 від 31.12.2024 на суму 1326,00грн з ПДВ.
Відповідач своїх договірних зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг зберігання у визначені п.5.4 договору строки не виконав.
26.12.2024 позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію за №1021 про сплату заборгованості у сумі 13260,00грн. Претензія залишена останнім без відповіді та задоволення.
В матеріалах справи наявний акт звірки розрахунків за період червень 2022 - грудень 2024 років, в якому сторонами визнається заборгованість у сумі 13260,00грн. Акт підписаний представником зберігача та відповідачем ФОМ Мартинюком А.В., а також скріплений відтиском печатки концерну.
Доказів погашення відповідачем заборгованості у розмірі 13260,00грн учасниками справи не подано та матеріали справи не містять.
Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом та є предметом даного спору.
Крім цього, за прострочення зобов'язання щодо оплати наданих послуг відповідачу нараховано штраф у розмірі 10% від суми щомісячного платежу відповідно до п. 6.7 Публічного договору зберігання від 01.06.2022, який позивач також просить суд стягнути в примусовому порядку.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У ч. 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Правовідносини, що склались між сторонами є правовідносинами зі зберігання.
У відповідності з ч. ч. 1, 3 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.
Судом встановлено, що 01.06.2022 між Філією "Західна" Концерну "Військторгсервіс" (зберігач) (з 01.01.2025 назва Філії "Західна" Концерну "Військторгсервіс" змінилась на Західне регіональне управління Концерну "Військторгсервіс") та Фізичною особою-підприємцем Мартинюком Андрієм Вікторовичем (поклажодавець) було укладено Договір про надання послуг зберігання, який відповідно до ст. ст. 633, 641 ЦК України є публічним договором та до якого відповідач приєднався шляхом підписання Заяви про акцепт Договору публічного зберігання від 01.06.2022 № 107-3ФКВ, відповідно до умов якого, зберігач зобов'язується на умовах, встановлених даним договором, зберігати майно, передане йому поклажодавцем, і повернути майно у цілісності на першу вимогу поклажодавця.
Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (ч. 1 ст. 938 ЦК України).
Умовами п. 3.1 Договору, передбачено, що зберігач зобов'язується на умовах, встановлених даним договором, зберігати майно, передане йому поклажодавцем, і повернути майно у цілісності на першу вимогу поклажодавця.
Згідно ст. 629 цього Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 525, ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як стверджується матеріалами справи, на виконання умов Договору, позивачем надавались відповідачу послуги зі зберігання товару, що підтверджується актами надання послуг №2108 від 31.10.2022 на суму 3236,00грн; №2617 від 30.11.2022 на суму 5012,00грн; №3003 від 31.12.2022 на суму 5012,00грн з ПДВ. Загалом позивачем надано відповідачу послуги зі зберігання на суму 13260,00грн. Акти наданих послуг підписані відповідачем без зауважень та заперечень.
Позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату №2109 від 31.10.2022 на суму 3236,00грн з ПДВ; №2618 від 30.11.2022 на суму 5012,00грн з ПДВ; №3009 від 31.12.2022 на суму 5012,00грн; №5258 від 31.12.2024 на суму 1326,00грн.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом п.п. 5.2, 5.3 Договору, поклажодавець, водночас з оформленням (підписанням) акцепту, сплачує 100% вартості послуг за наступний місяць надання послуг шляхом перерахування на поточний рахунок зберігача грошових коштів у національній валюті України. Моментом оплати вважається час надходження коштів на рахунок зберігача.
Відповідно до 5.4 Договору, у подальшому поклажодавець здійснює оплату послуг зберігання в період з 20 по 25 число поточного місяця за наступний місяць надання послуг на підставі виставлених рахунків зберігача.
Відповідачем не сплачено вартість наданих позивачем послуг зі зберігання, внаслідок чого наявна заборгованість перед позивачем у сумі 13260,00грн.
Доказів погашення відповідачем заборгованості у розмірі 13260,00грн учасниками справи не подано та матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вище викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, про обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення 13260,00грн заборгованості за надані послуги зі зберігання, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення 1326,00грн штрафу судом враховується таке.
Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом п. 6.7 Договору зберігання, сторони погодили, що за несвоєчасну або неповну оплату за надані зберігачем послуги, поклажодавець сплачує на користь зберігача суму заборгованості з урахуванням штрафу у poзмірі 10% від суми щомісячного платежу за кожен випадок несвоєчасної або неповної оплати.
Судом встановлено порушення строків виконання зобов'язань щодо оплати наданих послуг.
Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми 1326,00грн штрафу, суд визнав її арифметично вірною, в межах максимально можливої суми до стягнення, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України, .
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мартинюка Андрія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Концерну "Військторгсервіс" в особі Філії "Західна" (м. Львів., вул. Плугова, 12а, код ЄДРПОУ 38076799, IBAN № НОМЕР_2 , код Управління №24) 13260,00грн (тринадцять тисяч двісті шістдесят гривень 00 копійок) основного боргу, 1326,00грн (одна тисяча триста двадцять шість гривень 00 копійок) штрафу, 3028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 07.01.2026.
Суддя В.О. Кочергіна
Виготовлено 3 примірники:
1-до справи (в паперовому екз.),
2-позивачу (до електронного кабінету),
3-відповідачу (рекомендованим з повідомленням про вручення АДРЕСА_2 ).