23.12.2025м. СумиСправа № 920/1307/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Шишло Н.С.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1307/25
за позовом Керівника Охтирської окружної прокуратури (вул. Сумська, буд. 12, м. Охтирка, Сумська область, 42700) в інтересах держави в особі позивачів:
1) Державної екологічної інспекції у Сумській області (вул. Магістратська, буд. 29, м. Суми, 40000),
2) Великописарівської селищної ради (вул. Незалежності, буд. 9А, селище Велика Писарівка, Охтирський район, Сумська область, 42800)
до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601),
про стягнення 1 366 172 грн 25 коп.,
представники учасників справи:
від прокурора - Карпенко Д.В.;
від першого позивача - Семенова О.М.;
від другого позивача - не з'явився;
від відповідача - Черненко Д.О.;
свідок - ОСОБА_1;
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 366 172 грн 25 коп. шкоди завданої навколишньому природному середовищу внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України.
Ухвалою від 16.09.2025 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1307/25; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 14.10.2025, 12:30; надав учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
29.09.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 4633 від 30.09.2025), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви. Відповідач зазначає, що єдиним доказом, що підтверджує факт порушення природоохоронного законодавства є акт уніфікованої форми за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією у Сумській області щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а не матеріали кримінального провадження. Наданий прокурором висновок експерта не містить відомостей щодо натурного обстеження експертом місця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей на підставі яких було здійснено розрахунок. Експертом при розрахунку шкоди застосовані такси для обчислення розміру шкоди, при визначенні яких враховується діаметр пня дерева. Діаметр пня дерева у корі зазначається як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. Діаметр пня дерева у корі при пошкодженні до ступеня припинення росту зазначається шляхом замірювання довжини кола шийки кореня та розрахунку за формулою: D = L /р, де D - діаметр, L - довжина кола шийки кореня, р - число "пі". Замірювання довжини кола шийки кореня не проводилося, висновок експерта не містить інформації про те, яким чином були визначені діаметри. Протоколи огляду від 23.10.2023 не містять відомостей про додатки, тому подана фототаблиця не є належним та допустимим доказом. Крім цього, квартал 54 виділ 10, квартал 55 виділ 2 на території Великописарівського лісництва розташований у 5-ти кілометровій зоні від державного кордону з рф та постійно знаходиться під обстрілами. На виконання наказу ДП «Ліси України» № 1198 від 16.06.2023 працівники філії «Охтирське лісове господарство» ДП «Ліси України» були вимушені тимчасово припинити роботи для збереження життя працівників. Дана обставина повністю виключає вину відповідача. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що орган досудового слідства або прокуратура передавала б матеріали кримінального провадження № 42024202520000016 від 27.02.2024 для здійснення Державною екологічною інспекцією у Сумській області та Великописарівською селищною радою, як органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, дій щодо захисту інтересів держави, тому підстави для представництва прокурором інтересів держави відсутні.
Ухвалою від 08.10.2025 господарський суд задовольнив заяву представника відповідача (вх. № 5346 від 07.10.2025) про участь у судових засіданнях у справі 920/1307/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
14.10.2025 прокурор подав відповідь на відзив (вх. № 4944, 5438 від 14.10.2025), в якій просить суд поновити строк та долучити відповідь на відзив до матеріалів справи. Прокурор зазначає, що розмір шкоди підтверджується висновком судової інженерно - екологічної експертизи проведеної в ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2024 за № 42024202520000016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України. Відповідно до методики проведення інженерно-екологічних експертиз та пункту 4.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експерт проводить дослідження в межах наданих матеріалів. Якщо до матеріалів провадження вже були додані фототаблиці, акти огляду місця події, протоколи та заміри, експерт не має повноважень самостійно здійснювати натурні заміри, а діє виключно на основі документально зафіксованих даних. Отже, відсутність натурного обстеження не є порушенням методики, а лише відображає межі компетенції експерта у дослідженні. Протоколи огляду місця події від 23.10.2023 містять опис кожного пня із зазначенням їх діаметрів. У постійних лісокористувачів наявний обов'язок вживати заходи для забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних порубок на підвідомчій їм території земель лісового фонду; невжиття таких заходів, якщо це призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев, є підставою для відшкодування шкоди. ДП «Ліси України» у розумінні ст. 17 Лісового кодексу України є постійним лісокористувачем, яке в порушення вимог ст. 19, 63, п. 5 ст. 64, ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України та власного Статуту не забезпечило охорону і збереження лісових насаджень, тобто допустило протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування дерев.
У судовому засіданні 14.10.2024, за участю прокурора та представника відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 30.10.2025 о 10 год. 00 хв.; забезпечення участі представнику відповідача у судовому засіданні 30.10.2025 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
20.10.2025 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 5048 від 21.10.2025), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви. Відповідач підтримує позицію, викладену у відзиві на позовну заяву; зазначає, що на сьогоднішній день відсутні будь-які документи (інструкції, положення, тощо) Державного агентства лісових ресурсів України щодо конкретних дій постійного лісокористувача з охорони лісу (яким саме чином повинна здійснюватися охорона лісу).
29.10.2025 прокурор подав клопотання (вх. № 5190 від 30.10.2025), в якому просить суд долучити до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_1 від 29.10.2025 на підтвердження правильності визначення діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев.
29.10.2025 прокурор подав пояснення (вх. № 5189 від 30.10.2025), в яких просить суд задовольнити позовну заяву. Прокурор зазначає, що акт перевірки Державної екологічної інспекції може бути лише одним із можливих доказів, але не єдиним чи обов'язковим. ОСОБА_1 , який працював інженером з охорони та захисту лісу філії «Охтирське лісове господарство» та був залучений для проведення огляду місця події 23.10.2023 у заяві свідка від 29.10.2025 підтвердив, що у виділі 10 кварталу 54 було зафіксовано 6 пнів незаконно зрізаних дерев з них: 4 дерева породи дуб з діаметром зрізу: 38 см 1 дерево, 36 см 2 дерева, 40 см 1 дерево; 2 дерева породи ясен з діаметром зрізу: 70 см 1 дерево, 51 см 1 дерево; у виділі 2 кварталу 55 було зафіксовано 10 пнів незаконно зрізаних дерев з них: 6 дерев породи ясен з діаметром зрізу 44 см 1 дерево, 23 см 1 дерево, 34 см 1 дерево, 17 см 1 дерево, 15 см 1 дерево, 20 см 1 дерево; 1 дерево породи клен з діаметром зрізу 10 см; 3 дерева породи сосна з діаметром зрізу: 40 см 1 дерево, 32 см 1 дерево, 25 см 1 дерево. Відповідач не надав жодного доказу, який би спростовував достовірність первинних замірів, коректність застосованих формул чи коефіцієнтів, розмір визначеної шкоди. Охтирська окружна прокуратура належним чином виконала вимоги ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
У судовому засіданні 30.10.2025, за участю прокурора та представника відповідача, суд постановив протокольні ухвали про: продовження прокурору строку для подання відповіді на відзив та прийняття відповіді на відзив (вх. № 4944 від 14.10.2025) до розгляду відповідно до ст. 2, 119 ГПК України; оголошення перерви в підготовчому засіданні до 13.11.2025 о 10 год. 00 хв; забезпечення участі представнику відповідача у судовому засіданні 13.11.2025 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
У судовому засіданні 13.11.2025, за участю прокурора та представника відповідача, суд постановив протокольні ухвали про: продовження прокурору строку для подання доказів та прийняття доказів поданих разом з клопотанням (вх. 5190 від 30.10.2025) до розгляду; прийняття додаткових пояснень прокурора (вх. № 5189 від 30.10.2025) до розгляду; закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 09.12.2025 об 11 год. 00 хв; забезпечення участі представнику відповідача у судовому засіданні 09.12.2025 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
У судовому засіданні 09.12.2025 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 23.12.2025, 11 год. 30 хв.; протокольну ухвалу про виклик для допиту свідка ОСОБА_1 у судове засідання з розгляду справи по суті на 23.12.2025, 11:30 (з наданням можливості прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції); попередження свідка ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, передбачену статтею 384 Кримінального кодексу України; зобов'язання Охтирської окружної прокуратури забезпечити явку свідка ОСОБА_1 до суду або його участь в режимі відеоконференції в судовому засіданні 23.12.2025, 11:30; зобов'язання Охтирської окружної прокуратури подати оригінал заяви свідка ОСОБА_1 від 29.10.2025.
22.12.2025 другий позивач подав пояснення (вх. № 6131 від 22.12.2025), в яких просить суд задовольнити позовну заяву прокурора у повному обсязі.
Ухвалою від 23.12.2025 господарський суд задовольнив клопотання керівника Охтирської окружної прокуратури (вх. № 6533 від 23.12.2025) про участь свідка ОСОБА_1 у судовому засіданні у справі № 920/1307/25 в режимі відеоконференції у приміщенні Охтирського міськрайонному суду Сумської області; доручив Охтирському міськрайонному суду Сумської області забезпечити проведення судового засідання по справі в режимі відеоконференції.
23.12.2025 прокурор на виконання ухвали суду від 09.12.2025 подав оригінал заяви свідка ОСОБА_1 від 29.12.2025 (вх. № 6266/25 від 23.12.2025), яка долучена судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні 23.12.2025 суд допитав свідка ОСОБА_1 (зафіксований аудіозаписом судового засідання).
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на порушення інтересів держави внаслідок протиправної бездіяльності відповідача у вигляді не вчинення дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу. Внаслідок бездіяльності невстановленими особами здійснено незаконну рубку 16 дерев, у виділі 10 кварталу 54, виділі 2 кварталу 55 Великописарівського лісництва ДП «Ліси України» філія Охтирське лісове господарство на території Великописарівської селищної ради. Від незаконних рубок навколишньому природному середовищу заподіяно збитки в сумі 1 366 172, 25 грн. Внаслідок ненадходження суми шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, держава та відповідні органи місцевого самоврядування позбавлені можливості здійснювати за їх рахунок фінансування заходів з відтворення та охорони навколишнього природного середовища. Органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція у Сумській області, яка відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 № 43, уповноважена державою вживати заходи щодо нарахування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в тому числі внаслідок незаконної порубки дерев, та звертатись до суду з позовами щодо стягнення шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції. Також, з урахуванням положень ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 181 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Великописарівська селищна рада є органом, уповноваженим державною здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин, оскільки місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, можуть бути позивачем у судах, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації їх повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Охтирською окружною прокуратурою було спрямовано до Державної екологічної інспекції у Сумській області та Великописарівської селищної ради листи № 52/1-3012ВИХ-25 від 28.07.2025, № 52/1-3010ВИХ-25 від 28.07.2025 щодо виявлених прокурором порушень законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища з метою встановлення причин самостійного не вжиття заходів щодо захисту інтересів держави. У цих листах прокурор повідомив, що у випадку не звернення з позовом до суду прокуратурою буде самостійно вжито заходів представницького характеру на захист інтересів держави. Відповідно до листа-відповіді від 30.07.2025 № 2084/11-17 Державна екологічна інспекція у Сумській області повідомила прокуратуру, що не зверталась до суду з позовом щодо відшкодування шкоди, у зв'язку з відсутністю всіх первинних документів, в яких зафіксоване порушення, звернулася з проханням вжити заходів представницького характеру. Відповідно до листа-відповіді від 31.07.2025 № 06-07/2098 Великописарівська селищна рада Охтирського району Сумської області повідомила прокуратуру, що у селищній раді посада юриста вакантна, що суттєво ускладнює виконання функцій пов'язаних із захистом інтересів територіальної громади в суді, звернулася з проханням вжити заходів представницького характеру. Таким чином, ні Державна екологічна інспекція у Сумській області, ні Великописарівська селищна рада Охтирського району Сумської області не мали наміру здійснювати самостійно захист інтересів держави у спірних правовідносинах.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області та Великописарівської селищної ради, з дотриманням приписів ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до охоронного зобов'язання Департаменту захисту довкілля та енергетики Сумської обласної державної адміністрації №155 від 01.05.2023 філії «Охтирське лісове господарство» ДП «Ліси України» передано під охорону та дотримання встановленого режиму територія Гетьманського національного природного парку загальною площею 23360,1 га із них 5111, 0 га території надано землекористувачу у межах лісового фонду філії «Охтирське лісове господарство» ДП «Ліси України» - зона регульованої рекреації, в тому числі, кв. 31-45, 52-66 Великописарівського лісництва.
23.10.2023 інженером з охорони та захисту лісу філії «Охтирське лісове господарство» ДП «Ліси України» ОСОБА_1, за участю майстра лісу, виявлено порушення лісового законодавства, а саме незаконну рубку десяти дерев (шість ясенів сироростучих, один клен сироростучий, три сосни сухостійні) у кварталі 55 виділ 2 ДП «Ліси України» філія Охтирське лісове господарство Великописарівське лісництво на території Гетьманського національного природного парку.
Також 23.10.2023 інженером з охорони та захисту лісу філії «Охтирське лісове господарство» ДП «Ліси України» ОСОБА_1, за участю майстра лісу, виявлено порушення лісового законодавства, а саме незаконну рубку шести дерев (два ясени сироростучі, один дуб сироростучий, один дуб сухостійний, два дуби (вальожник)) у кварталі 54 виділ 10 ДП «Ліси України» філія Охтирське лісове господарство Великописарівське лісництво на території Гетьманського національного природного парку.
За цими фактами інженером з охорони та захисту лісу складені два акти огляду місця вчинення порушення лісового законодавства від 23.10.2023, в яких, в тому числі, зафіксовані дані щодо породи дерев, діаметрів пнів, розміру шкоди. Інженер з охорони та захисту лісу 23.10.2023 повідомив про незаконний поруб дерев Охтирський РВП ГУНП України в Сумській області.
Факт незаконної рубки дерев, із зазначенням інформації щодо породи, діаметрів пнів дерев, місця вчинення правопорушення зафіксований у протоколах огляду місця події від 23.10.2023, складених слідчим СВ Охтирського РВП ГУНП України в Сумській області, за участю спеціалістів (майстер лісу, інженер з охорони та захисту лісу).
Відповідно до висновку судового експерта Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ 19/119-24/7947-ФХЕД від 17.06.2024, складеного за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 42024202520000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу України, розмір шкоди, яка завдана навколишньому природному середовищу, внаслідок рубки дерев до ступеня припинення росту, становить 1366172,25грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно зі ст. 16 ЦК України до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.
Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв'язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Отже, при зверненні з позовом про стягнення шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та їх розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.
Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
За загальними правилами розподілу обов'язку доказування, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, (лісові відносини) регулюються, зокрема Лісовим кодексом України (далі ЛК України).
За приписами ст. 19 ЛК України постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.
Положеннями ст. 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Частиною 5 ст. 86 ЛК України передбачено, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається, в тому числі, на постійних лісокористувачів.
За приписами ст. 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Відповідно до ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Системний аналіз положень ст. 86, п. 1 ч. 2 ст. 105, ст. 107 ЛК України дає підстави для висновку про те, що у випадку порушення вимог щодо організації охорони і захисту лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, до того ж, підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. При цьому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (позиція Верховного Суду у постановах від 18.05.2023 у справі № 914/669/22, від 09.08.2018 у справі № 909/976/17).
Для покладення на постійного лісокористувача обов'язку з відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через незабезпечення охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, першочерговим є з'ясування обставини щодо встановлення факту порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, тобто у даному випадку, здійснення незаконної порубки дерев.
Відповідно до Статуту Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" підприємство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. До основних напрямків діяльності підприємства належить забезпечення охорони лісів від незаконних рубок.
Суд встановив, що відповідач є постійним лісокористувачем щодо території на якій було виявлено незаконну рубку дерев (відповідно до охоронного зобов'язання №155 від 01.05.2023 філії «Охтирське лісове господарство» ДП «Ліси України» передано під охорону та дотримання встановленого режиму територія Гетьманського національного природного парку загальною площею 23360,1 га із них 5111, 0 га території надано землекористувачу у межах лісового фонду філії «Охтирське лісове господарство» ДП «Ліси України» - зона регульованої рекреації, в тому числі, кв. 31-45, 52-66 Великописарівського лісництва).
Отже, саме на відповідача, серед іншого, покладений обов'язок проведення заходів щодо збереження лісонасаджень від самовільних рубок, за неналежне виконання якого останній має нести встановлену чинним законодавством відповідальність.
Суд встановив, що факт незаконної рубки дерев підтверджується актами огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 23.10.2023, протоколами огляду місця події від 23.10.2023.
Ці докази є належними на підтвердження протиправної поведінки відповідача, яка полягала у незабезпеченні підприємством належної охорони і захисту лісів від незаконної рубки на підвідомчій відповідачу території.
Доводи відповідача про те, що перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не проводилась, а в матеріалах справи відсутній акт Державної екологічної інспекції відхиляються судом з огляду на те, що такий доказ як акт перевірки Державної екологічної інспекції сам по собі не може бути єдиним чи вичерпним доказом підтвердження правопорушення природоохоронного законодавства. Подані сторонами докази, на підтвердження своїх вимог та заперечень, мають бути оцінені судами як окремо кожен так і в їх сукупності.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2024 року у справі № 907/181/22.
Посилання відповідача на наказ підприємства від 16.06.2023 щодо вжиття заходів з охорони праці під час виконання робіт в умовах воєнного стану, суд не приймає оскільки за змістом цього наказу виконання обов'язків щодо охорони лісу не призупинені. Поряд з цим, незаконну рубку дерев виявив інженер з охорони та захисту лісу філії «Охтирське лісове господарство» ДП «Ліси України».
Розмір шкоди, заявлений прокурором до стягнення, підтверджується висновком судового експерта № СЕ 19/119-24/7947-ФХЕД від 17.06.2024. Загальний розмір шкоди, яка завдана навколишньому природному середовищу внаслідок рубки дерев до ступеня припинення росту становить 1366172,25 грн.
Розрахунок шкоди здійснений відповідно до Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду підприємствами, установами, організаціями та громадянами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 р. № 575.
Згідно з Порядком, розмір шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду, обчислюється з урахуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) та коефіцієнта, яким визначається особлива природоохоронна цінність територій та об'єктів природно-заповідного фонду за встановленою формулою:
Ні = (Нп х І / 100) х 10,
де Ні - розмір шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду у поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю;
Нп - такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду за одну одиницю, встановлена у додатках 1-12 до постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 р. № 575" Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", гривень;
І - індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків;
10 - коефіцієнт, яким визначається особлива природоохоронна цінність територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
У разі коли індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік не перевищує 100 відсотків, індексація такс не проводиться.
Індекс споживчих цін (індекс інфляції) розраховується Держстатом.
Відповідно до примітки додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 р. № 575 до пошкоджених до ступеня припинення росту належать зрубані дерева, дерева з переламаним стовбуром, обідраною корою понад 30 відсотків периметра стовбура незалежно від довжини обдиру за висотою стовбура, обпаленою корою понад 50 відсотків периметра стовбура незалежно від висоти розповсюдження обпалу по висоті стовбура, пошкодженою заготівлею живиці корою понад 30 відсотків периметра стовбура, обшморганою кроною більше половини її довжини, обідраними та обламаними скелетними коренями більше половини периметра стовбура, а також повалені дерева та такі, що мають спричинений дією антропогенних факторів нахил більше 30 градусів від вертикальної осі.
Діаметр пня дерева у корі зазначається як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. Замір діаметра пня, який зрізаний нижче шийки кореня (у рівень із землею або утоплений у землю), здійснюється за фактичним зрізом. Діаметр пня дерева у корі при пошкодженні до ступеня припинення росту зазначається шляхом замірювання довжини кола шийки кореня та розрахунку за формулою: D = L/р, де D - діаметр, L - довжина кола шийки кореня, р - число "пі".
У разі привласнення буреломних, вітровальних дерев, а також самовільного вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшеною у два рази.
Суд встановив, що дані щодо породи дерев, кількості виявлених пнів, їх діаметрів зафіксовані у актах місця вчинення правопорушення лісового законодавства, складених інженером з охорони та захисту лісу філії «Охтирське лісове господарство» ДП «Ліси України» ОСОБА_1, а також у протоколах огляду місця події від 23.10.2023.
ОСОБА_1 у судовому засіданні 23.12.2025 під час допиту свідка підтвердив, що здійснював заміри діаметрів пнів за допомогою рулетки (найбільші та найменші заміри діаметра), і в актах вказав середнє арифметичне значення (перше значення у таблицях).
Згідно з п. 2.5. Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення, у разі якщо виявлено факт порушення лісового законодавства, однак особу порушника встановити неможливо (порушник вчинив правопорушення і зник з місця події), посадовою особою органу лісового господарства складається акт огляду місця вчинення порушення лісового законодавства (далі - акт) (додаток 2).
Форма акту не визначає обов'язком для особи, яка його складає, вказувати поетапний розрахунок діаметру пня дерева.
Відповідач не спростував факту визначення діаметрів пнів у актах місця вчинення правопорушення лісового законодавства відповідно до Порядку.
Такси у розрахунку судового експерта застосовані з урахуванням діаметрів пнів зрубаних дерев, зафіксованих у протоколах огляду місця події, які, в свою чергу, є тотожними зафіксованим в актах місця вчинення правопорушення лісового законодавства.
Також у розрахунку судовий експерт врахував примітку № 6 додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 р. № 575 (такса, зменшена у два рази), врахував індекс споживчих цін (індекс інфляції) за 2022 рік, коефіцієнт, яким визначається особлива природоохоронна цінність територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Дослідження щодо визначення розміру шкоди проведене судовим експертом методом зіставлення та аналізу матеріалів, наданих на дослідження, зокрема протоколів огляду місця події, актів місця вчинення правопорушення лісового законодавства, які містять необхідні для розрахунку дані, а також методом математичного розрахунку шкоди.
Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність складу цивільного правопорушення, тому задовольняє правомірні та обґрунтовані вимоги прокурора про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 1 366 172 грн 25 коп.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків. Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати прокуратури по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034) 1 366 172, 25 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на рахунок Великописарівської селищної ради UA458999980333159331000018536, код отримувача 37970404, банк одержувача - Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 409851,68 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 273234,45 грн. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 683086,12 грн. - до спеціального фонду бюджету Великописарівської селищної ради (50%)
3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Герасима Кондратьєва, 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) 16394 грн 06 коп. витрат зі сплати судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане суддею 05.01.2026 (з 01.01.2026 до 02.01.2026 суддя Вдовенко Д.В. перебувала у відпустці).
СуддяД.В. Вдовенко