ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.01.2026Справа № 910/16321/25
Суддя Господарського суду міста Києва Удалова О.Г., розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРБІ МАШИНЕРІ ІМПОРТ ЕКСПОРТ» (KARBI MAKINA INHALAT INRAKAT LIMITED SIRKETI)
про стягнення 10 000,00 Євро,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРБІ МАШИНЕРІ ІМПОРТ ЕКСПОРТ» (KARBI MAKINA INHALAT INRAKAT LIMITED SIRKETI) про стягнення 10 000,00 Євро.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань на контрактом № 3005 від 30.05.2025 в частині своєчасної поставки товару у погоджений договором строк.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Положеннями частин 1, 2 ст. 247 ГПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.
За змістом ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Судом встановлено, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРБІ МАШИНЕРІ ІМПОРТ ЕКСПОРТ» (KARBI MAKINA INHALAT INRAKAT LIMITED SIRKETI) є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством Республіки Туреччина.
Відповідно до ст. 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРБІ МАШИНЕРІ ІМПОРТ ЕКСПОРТ» (KARBI MAKINA INHALAT INRAKAT LIMITED SIRKETI) необхідно повідомити про розгляд цієї справи в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965 (далі - Конвенція), учасником якої є Туреччина, та яка є чинною в Україні згідно із Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах".
Відповідно до ст. 1 Конвенції, ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Статтями 2-3 Конвенції визначено, що кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3-6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом. Орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей.
У силу приписів ст. 6 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави або будь-який орган, який вона може призначити для цього, складає підтвердження відповідно до формуляра, доданого до цієї Конвенції. У підтвердженні підтверджується факт вручення документу і зазначаються спосіб, місце та дата вручення, а також особа, якій документ було вручено. Якщо документ не був вручений, у підтвердженні зазначаються причини, які перешкодили врученню. Запитуючий орган може вимагати, щоб підтвердження, яке було складене не Центральним Органом або судовим органом, було скріплено підписом представника одного з цих органів. Підтвердження направляється безпосередньо запитуючому органу.
Згідно зі ст. 17 Конвенції позасудові документи, видані органами влади та судовими працівниками однієї Договірної Держави, можуть бути передані з метою вручення в іншу Договірну Державу способами та відповідно до положень цієї Конвенції.
За приписами ст. 18 Конвенції кожна Договірна Держава може призначити інші органи влади на додаток до Центрального Органу і визначити обсяг їх компетенції. Запитуючий орган в будь-якому випадку має право звернутися з проханням безпосередньо до Центрального Органу.
Вся інформація щодо вручення документів на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року розміщена на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права (www.hcch.net).
Уповноваженим органом Туреччини є Генеральний директорат із закордонних відносин та справ ЄС Міністерства юстиції (Directorate General for Foreign Relations and EU Affairs Ministry of Justice), до якого слід направляти прохання про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції, якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.
Заповнений формуляр доручення і документи, що підлягають врученню, надсилаються у двох примірниках (п. 6.5 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів).
Таким чином, для належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання відповідно до розділу ІХ Господарського процесуального кодексу України, пунктів 6.2-6.5 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України, від 27.06.2008 № 1092/5/54, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача надати суду примірники нотаріально засвідчених перекладів на турецьку мову копій даної ухвали суду, позовної заяви з доданими до неї документами та прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення з судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 228 цього Кодексу - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів (ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.
Таким чином, з огляду на необхідність належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи та його права на подання відзиву на позовну заяву, заперечень та інших процесуальних документів у порядку, встановленому Конвенцією, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до надходження відповіді від компетентного органу Туреччини на судове доручення про надання правової допомоги.
Керуючись ст.ст. 12, 176, 228, 229, 234, 235, 247, 250, 251, 252, 365, 367 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
3. Направити судове доручення про надання правової допомоги у справі № 910/16321/24 до Генерального директорату із закордонних відносин та справ ЄС Міністерства юстиції Туреччини.
4. Зобов'язати позивача в строк до 27.01.2026 включно через канцелярію Господарського суду міста Києва надати нотаріально завірені переклади позовної заяви з додатками, даної ухвали та судових доручень про надання правової допомоги на турецьку мову в трьох примірниках.
5. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
6. Роз'яснити учасникам справи, що згідно з ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
7. Встановити відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов, складеного з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
8. Попередити відповідача про те, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
9. Запропонувати позивачу у строк до п'ятнадцяти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзиви, складену з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України.
10. Встановити відповідачу строк - не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив для подання суду заперечень, складених з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України.
11. Повідомити учасників справи, що відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.Г. Удалова