Справа № 991/13358/25
Провадження 1-кс/991/13469/25
30 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52023000000000600 від 01.12.2023,
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 52023000000000600 від 01.12.2023, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Кримінальне провадження), в якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії обов'язків покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним на першу вимогу;
2) не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утриматись від спілкування із особами, які можуть бути допитані в якості свідків у вказаному кримінальному провадженні зокрема: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , а також із іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру від 28.10.2025;
5) здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (особливо тяжкий корупційний злочин);
2) продовжують існувати ризики, передбачені п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України;
3) відносно підозрюваного діє запобіжний захід у вигляді застави та покладено ряд додаткових процесуальних обов'язків, строк дії яких закінчується 05.01.2026;
4) строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до 28.03.2026, завершити досудове розслідування у Кримінальному провадженні до закінчення строку дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного покладено додаткові процесуальні обов'язки, не є можливим.
В судовому засіданні прокурор САП ОСОБА_3 вимоги Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти доводів Клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що заявлені прокурором ризики відсутні, процесуальна поведінка ОСОБА_4 є виключно належною. Повідомлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, розмір нібито заподіяної шкоди у Кримінальному провадженні базується на висновках експертів, які відрізняються один від одного (визначають різний розмір шкоди) та на некоректних даних щодо цін на безпілотні системи. У випадку наявності підстав для задоволення Клопотання, захисник просив врахувати, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем та має необхідність періодично виїздити у відрядження в зону бойових дій, у зв'язку з чим доцільним є розширення території його пересування.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши доводи сторін та дослідивши матеріали Клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні, у рамках якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.11.2025 (справа № 991/11148/25) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 5 000 000 грн та покладено додаткові процесуальні обов'язки строком на два місяці, а саме: (1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним за кожною вимогою; (2) не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утриматись від спілкування із особами, які можуть бути допитані в якості свідків у вказаному кримінальному провадженні зокрема: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , а також із іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру від 28.10.2025; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27.11.2025 (справа № 991/11148/25) вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.
10.11.2025 заставу у визначеному розмірі за підозрюваного ОСОБА_4 внесено.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2025 (справа № 991/13108/25) строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до 5 місяців, тобто до 28.03.2026 включно.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Частино 3 ст. 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Враховуючи зазначені положення закону, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, має встановити: 1) обставини які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків; 2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного покладено ряд обов'язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
За версією сторони обвинувачення, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення було вчинено за наступних обставин.
Наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 03.04.2023 №267 утворено Комісію з розгляду документації із закупівель безпілотних систем та затверджено її склад, зокрема: голова комісії - бригадний генерал ОСОБА_12 , голова Держспецзв'язку; члени комісії: ОСОБА_13 , перший заступник голови Держспецзв'язку; ОСОБА_14 , заступник голови Держспецзв'язку; ОСОБА_15 , тимчасово виконуючий обов'язки директора ФЕД - головний бухгалтер Адміністрації Держспецзв'язку; ОСОБА_16 , директор ДПР Адміністрації Держспецзв'язку; ОСОБА_17 , начальник Управління «К» Адміністрації Держспецзв'язку; ОСОБА_18 , начальник Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - ДЗ Держспецзв'язку); секретар комісії (без права голосу) - ОСОБА_4 , заступник начальника департаменту - начальник Управління розвитку та експлуатації безпілотних авіаційних систем ДЗ Держспецзв'язку.
Поряд з цим, в період перебування ОСОБА_18 на посаді начальника ДЗ Держспецзв'язку, впродовж 2020-2023 в силу займаної посади він забезпечив укладання, а також контроль за виконанням низки договорів щодо будівельно-ремонтних робіт об'єктів нерухомості Держспецзв'язку, які виконувалися ТОВ «Будівельна компанія «Кантріінвестбуд» (код 43534236). Керівником та засновником вказаного товариства був ОСОБА_22 , з яким ОСОБА_18 також пов'язували дружні відносини з часів спільного проходження служби в Службі зовнішньої розвідки України.
У вказаний період часу ОСОБА_18 познайомився із ОСОБА_23 , яка на той час була працівником підконтрольного ОСОБА_22 ТОВ «БК «Кантріінвестбуд». В силу активної участі ОСОБА_23 у виконанні зазначених будівельних робіт між ОСОБА_18 та нею склалися стійкі ділові відносини. В ході ділової співпраці ОСОБА_18 дізнався про напрямки підприємницької діяльності, якими займалась ОСОБА_23 та суб'єкти господарювання, підпорядковані їй та близьким до неї особам.
Як наслідок, у лютому 2023 року ОСОБА_23 стала директором та засновником ТОВ «Консалтинг-Буд» (код 34531842), з яким ДЗ Держспецзв'язку почав укладати прямі договори на виконання будівельно-ремонтних робіт об'єктів нерухомості Держспецзв'язку, зменшивши при цьому рівень залученості ТОВ «Будівельна компанія «Кантріінвестбуд». Також у вказаний період часу ДЗ Держспецзв'язку почав укладати договори з низкою суб'єктів господарювання (ТОВ «Друга Квадра», ТОВ «100 Сервіс» та інші), кінцевим бенефіціаром яких була ОСОБА_23 , а також близькі їй особи, зокрема - її неповнорідний брат, ОСОБА_19 .
Відтак, орієнтовно у лютому - квітні 2023 року (точного часу слідством не встановлено, але не пізніше 06.04.2023), ОСОБА_23 познайомила ОСОБА_18 із ОСОБА_19 , під контролем якого перебувала значна кількість суб'єктів господарювання, в т. ч. нерезидентів, та який мав досвід підприємницької діяльності у сфері поставки товарів (робіт, послуг) широкого профілю, в тому числі і з проведенням експортно-імпортних операцій.
В подальшому, орієнтовно у лютому - квітні 2023 року (точного часу слідством не встановлено, але не пізніше 06.04.2023) у начальника ДЗ Держспецзв'язку ОСОБА_18 , який:
- достовірно знав про прийняття Порядку реалізації експериментального проекту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем вітчизняного виробництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2023 р. № 256, яким Адміністрація Держспецзв'язку та уповноважені нею служби державного замовника фактично визначені учасниками експериментального проєкту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем;
- був обізнаним про виділення до Загального фонду Адміністрації Держспецзв'язку 30 мільярдів гривень зі значенням «Здійснення заходів із забезпечення спеціальною технікою та обладнанням» (в т.ч. безпілотних систем);
- усвідомлював, що очолюваний ним Департамент виконує функцію служби державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладання державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення, в тому числі безпілотних систем (безпілотних авіаційних комплексів, безпілотних літальних апаратів тощо);
- розумів, що йому, як керівнику ДЗ Держспецзв'язку, безпосередньо підпорядковане Управління розвитку та експлуатації безпілотних авіаційних систем, працівники якого є відповідальними за комунікацію з представниками постачальників безпілотних авіаційних систем,
виник умисел на розтрату грошових коштів, виділених на здійснення заходів із забезпечення Сил оборони України спеціальною технікою та обладнанням, шляхом укладення договорів на закупівлю Держспецзв'язку БПЛА за завищеною вартістю із залученням суб'єктів господарювання, підконтрольних ОСОБА_19 .
У зв'язку із цим, у вказаний проміжок часу ОСОБА_18 вступив у злочинну змову із ОСОБА_19 та спільно з ним розробив план злочинної діяльності, спрямованої на розтрату бюджетних коштів в особливо великому розмірі, шляхом зловживання службовим становищем, в умовах воєнного стану.
В подальшому, у квітні 2023 року (точного часу слідством не встановлено, але не пізніше 19.04.2023) для реалізації злочинного умислу ОСОБА_18 залучено як співучасника заступника начальника Департаменту - начальника Управління розвитку та експлуатації безпілотних авіаційних систем ДЗ Держспецзв'язку ОСОБА_4 , а ОСОБА_19 - фактичного фінансового директора контрольованої ОСОБА_19 групи суб'єктів господарювання ОСОБА_20 .
В свою чергу, ОСОБА_4 обіймаючи посаду заступника начальника департаменту - начальника Управління розвитку та експлуатації безпілотних авіаційних систем ДЗ Держспецзв'язку:
- знаючи, що він відповідає за організацію та контроль процесу закупівлі, виробництва, ремонту безпілотних літальних апаратів (планерів, коптерів, дронів тощо);
- розуміючи, що ввірене йому Управління відповідає за вивчення кон'юнктури ринку БПЛА;
- усвідомлюючи, що і він, і очолюване ним Управління підпорядковується безпосередньо начальнику ДЗ Держспецзв'язку;
- будучи обізнаним, що саме він як Секретар Комісії забезпечує підготовку матеріалів, що підлягають розгляду Комісією,
погодився на пропозицію ОСОБА_18 та вступив у злочинну змову, спрямовану на розтрату бюджетних коштів в особливо великому розмірі, шляхом зловживання службовим становищем, в умовах воєнного стану.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 :
- вступив у злочинну змову, спрямовану на розтрату бюджетних коштів в особливо великому розмірі, шляхом зловживання службовим становищем, в умовах воєнного стану;
- надав вказівку заступнику начальника Управління розвитку та експлуатації безпілотних авіаційних систем ДЗ Держспецзв'язку ОСОБА_7 підготувати письмові запити щодо надання комерційних пропозицій в межах закупівлі БПЛА іноземного виробництва на підконтрольні ОСОБА_19 суб'єкти господарювання;
- організував складання та підписав маркетингову довідку, згідно якої найбільш вигідною комерційною пропозицією щодо поставки БпАК «DJI Mavic 3» було визначено пропозицію ТОВ «Захист та Охорона Сервіс»;
- забезпечив підписання маркетингової довідки начальником відділу закупівель ДЗ Держспецзв'язку ОСОБА_24 ;
- погодив зазначену маркетингову довідку у ОСОБА_18 ;
- організував складання проєкту Протоколу засідання Комісії Адміністрації Держспецзв'язку №11/10/БпАК/2023;
- забезпечив підготовку засідання Комісії та матеріалів, що підлягають розгляду;
- проінформував членів Комісії стосовно організаційних питань діяльності Комісії та щодо дати засідання Комісії, призначеного на 10.05.2023;
- довів до членів Комісії істотні умови комерційних пропозицій учасників маркетингового дослідження, у тому числі суб'єктів господарювання, підконтрольних ОСОБА_19 ;
- передав відомості щодо господарювання, підконтрольних ОСОБА_19 (ТОВ «Захист та Охорона Сервіс», ТОВ «Бафусам Діджитал», ТОВ «Екс Ім Україна») начальнику 4го відділу Управління розвитку та експлуатації безпілотних авіаційних систем ДЗ Держспецзв'язку ОСОБА_6 із вказівкою підготувати на їх адреси запитів щодо надання комерційних пропозицій в межах закупівлі БПЛА іноземного виробництва задля створення уявлення про ґрунтовне та всебічне дослідження кон'юнктури ринку квадрокоптерів («Autel EVO Max 4T», «DJI Matrice M30T», «DJI Mavic 3 Pro», «DJI Mavic 3Т»).
Таким чином, ОСОБА_18 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , об'єднані спільним злочинним умислом, реалізуючи попередні злочинні домовленості та існуючий спільний злочинний план щодо розтрати бюджетних коштів в особливо великому розмірі, діючи умисно, забезпечили укладення договору між ДЗ Держспецзв'язку та ТОВ «Захист та Охорона Сервіс» на поставку 400 БпАК «DJI Mavic 3» із вартістю, завищеною на 21 824 164,00 грн. (станом на дату укладення договору).
Крім того, ОСОБА_18 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , об'єднані спільним злочинним умислом, реалізуючи попередні злочинні домовленості та існуючий спільний злочинний план щодо розтрати бюджетних коштів в особливо великому розмірі, діючи умисно, забезпечили укладення договору між ДЗ Держспецзв'язку та ТОВ «Захист та Охорона Сервіс» на поставку 1300 БпЛА «Autel EVO Max 4T» із вартістю, завищеною на 68 844 932,00.
28.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у розтраті бюджетних коштів в особливо великому розмірі, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрюваного додаткових процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується копіями документів, долучених до Клопотання та досліджених слідчим суддею, зокрема, наказів, порядків, договорів, контрактів, протоколів оглядів, протоколів допитів, протоколів за результатами НСРД, протоколів пред'явлення особи для впізнання, платіжних документів, висновків експертів, інших матеріалів Клопотання.
З огляду на викладене, на вказаній стадії досудового розслідування наявні достатні докази для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Слідчим суддею відхиляються доводи сторони захисту щодо відсутності шкоди у Кримінальному провадженні, так як її розмір базується на висновках експертів, які відрізняються один від одного (визначають різний розмір шкоди) та на некоректних даних щодо цін на безпілотні системи.
Наявність у сторони захисту сумнівів щодо висновків проведених у Кримінальному провадженні судових експертиз є підставою для призначення повторної або додаткової експертизи, у тому числі під час судового розгляду за клопотанням сторони захисту (ч. 1 ст. 332 КПК України).
Сама по собі наявність таких сумнівів, без надання будь-яких доказів, не вказує на помилковість наданих висновків.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про продовження строку дії додаткових процесуальних обов'язків, покладених на особу, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
За такого, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об'єктивно пов'язують ОСОБА_4 із інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити таке кримінальне правопорушення за викладених у повідомленні йому про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність підозрюваного до інкримінованих йому діянь.
У Клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Щодо ризику переховування від органу досудового розслідування/суду.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна).
При цьому, відповідно до вимог ст. ст. 69, 75 КК України норми про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом та звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин.
Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене ОСОБА_4 у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочину, який йому інкриміновано, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Слідчий суддя при встановленні продовження існування даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_1 від 24.01.2020 зі строком дії до 24.01.2030) та майновий стан підозрюваного, що свідчить про реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду стосується не ухилення підозрюваного виключно за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України, з огляду на що факт здачі ОСОБА_4 паспорта громадянина України для виїзду за кордон на зберігання до відповідного органу ДМС, про що зазначала сторона захисту, не виключає такого ризику та не позбавляє ОСОБА_4 можливості повторного його отримання з метою виїзду за межі території України.
Слідчим суддею береться до уваги, що з 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі, та військовозобов'язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України.
Водночас, згідно матеріалів Клопотання у період дії воєнного стану ОСОБА_4 3 рази виїздив за межі території України, що свідчить про те, що підозрюваний має можливість перетину державного кордону навіть у період воєнного стану.
ОСОБА_4 тривалий час працює в органах Держспецзв'язку (з 2007 року), у тому числі на керівних посадах, а тому наявні достатні підстави вважати, що він має неформальні зв'язки з працівниками правоохоронних органів, службовими особами органів державної влади, членами Кабінету Міністрів України, громадянами іноземних країн, що дає можливість, використовуючи їх, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Оцінюючи всі зазначені вище обставини у сукупності, слідчий суддя доходить до висновку про продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тобто не виключається можливе вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Як вже зазначалось, ОСОБА_4 тривалий час працює в органах Держспецзв'язку (з 2007 року), у тому числі на керівних посадах, має неформальні зв'язки з працівниками Держспецзв'язку, правоохоронних органів, службовими особами органів державної влади, членами Кабінету Міністрів України.
Враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, зважаючи на обізнаність підозрюваного щодо осіб, які є свідками у Кримінальному провадженні, ОСОБА_4 , використовуючи свої зв'язки, авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), безпосередньо або опосередковано через інших осіб може впливати на свідків/інших підозрюваних у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/відмови від дачі показань задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.
Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати про продовження існування зазначеного ризику.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Через специфіку інкримінованого злочину, а також його складність, на даний час ще не встановлені всі його обставини та у зв'язку з цим не витребувано (вилучено) всі необхідні речі та документи, а тому підозрюваний ОСОБА_4 , будучи обізнаним зі специфікою складання (оформлення) документів, використовуючи свої зв'язки, встановлені за період роботи на керівних посадах в підприємствах, віднесених до сфери управління Адміністрації Держспецзв'язку, всіма доступними засобами, не будучи обмеженим дією запобіжного заходу, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, матиме можливість як особисто, так і через наявні зв'язки, контактувати з невстановленими досудовим розслідуванням можливими співучасниками злочину, іншими особами, консультувати їх з приводу приховування, знищення доказів, зважаючи на обізнаність із матеріалами кримінального провадження через процесуальний статус підозрюваного, а також може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для Кримінального провадження та які знаходяться в органах державної влади, державних підприємствах та підконтрольних йому чи іншим співучасникам товариствах, у тому числі, що перебувають за кордоном.
При застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею враховано, що ОСОБА_4 є заступником начальника Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України, засновником якого є Адміністрація Держспецзв'язку. Під час розгляду Клопотання, будь-яких інших відомостей слідчому судді не надано.
За такого, слідчий суддя погоджується, що ОСОБА_4 має можливість прямого та безперешкодного доступу до всіх документів як Адміністрації Держспецзв'язку, так і підприємств (установ), віднесених до сфери її управління, у тому числі й тих, які ще не вилучені органом досудового розслідування. ОСОБА_4 може бути обізнаним про місцезнаходження документів, які мають істотне значення для досудового розслідування, може використати свій авторитет для впливу на осіб, які зберігають такі документи, з метою знищення або приховання їх, а також інших документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що досудове розслідування Кримінального провадження продовжується та не завершено, зазначений ризик продовжує існувати.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В обґрунтування наявності даного ризику прокурор зазначив, що у ході проведення НСРД було зафіксовано, як ОСОБА_4 у розмовах хизувався близькими товариськими відносинами з екс-Головою Держспецзв'язку ОСОБА_12 та згадував, що останній допомагав йому. Також в ході огляду мобільного телефону ОСОБА_12 у розмові з колишнім першим заступником голови Держспецзв'язку ОСОБА_13 вони обговорюють, що ОСОБА_4 була задача відобразити вартість БПЛА у презентації із значним завищенням.
З урахуванням наведених фактів наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може використовувати свої зв'язки для ухилення від кримінального переслідування, у тому числі для перешкоджання Кримінальному провадженню.
З огляду на наведені обставини, існування даного ризику не виключається.
Враховуючи вищевикладене, ризики, передбачені п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставо для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, продовжують існувати.
Водночас, при розгляді Клопотання слідчий суддя враховує особисту ситуацію підозрюваного ОСОБА_4 (має постійне місце проживання, одружений, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню доньку та дружину, має постійне місце роботи - за місцем військової служби), однак, беручи до уваги роль підозрюваного у вчинюваних злочинах, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.
При цьому, належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_4 , на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі разом із покладеними додатковими процесуальними обов'язками, є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні.
Разом з тим, ОСОБА_4 проходить військову службу в Держспецзвязку та має обов'язок періодично відбувати у службові відрядження.
Враховуючи незначне зменшення ризиків із плином часу, з метою забезпечення оперативного виконання ОСОБА_4 покладених на нього завдань військової служби, слідчий суддя вважає за можливе не продовжувати строк дії обов'язку не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, що, з урахуванням розміру внесеної за ОСОБА_4 застави (5 000 000 грн), не зашкодить інтересам досудового розслідування та забезпечить баланс між правами підозрюваного та завданнями кримінального провадження.
Крім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.11.2025 (справа № 991/11148/25 провадження 1-р/991/109/25) роз'яснено, що покладений на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальний обов'язок «здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну» передбачає його обов'язок здати відповідні документи до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні та запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, які продовжують існувати та не зменшились суттєвим чином, слід продовжити строк дії покладених на підозрюваного обов'язків, які не є занадто обтяжливими для нього, а саме: (1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним за кожною вимогою; (2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (3) утриматись від спілкування із наступними особами: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , а також із іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру від 28.10.2025; (4) здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (5) носити електронний засіб контролю.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.12.2025 (справа № 991/13108/25) строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до 5 місяців, тобто до 28.03.2026 включно.
З метою проведення всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування Кримінального провадження стороні обвинувачення необхідно провести/закінчити проведення ряду слідчих/процесуальних дій, зокрема: отримання висновків експертів, отримання відповідей на запити про міжнародну правову допомогу (зокрема до компетентних органів США та Республіки Маврікій), призначення та проведення ряду експертиз, здійснення оглядів, допитів свідків.
Вказані слідчі та процесуальні дії неможливо завершити до закінчення строку дії попередньої ухвали, якою додаткові процесуальні обов'язки на ОСОБА_4 поклало строком на 2 місяці, тобто до 05.01.2026.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, і обов'язки скасовуються.
Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що стороні захисту необхідний час для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження, з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку щодо необхідності продовжити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 додаткових процесуальних обов'язків ще на два місяці, тобто, до 28.02.2026 включно, але у межах строку досудового розслідування.
Поняття закінчення строку досудового розслідування та закінчення досудового розслідування не є тотожними. Факт звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України) свідчить про припинення обчислення строку досудового розслідування і не призводить до закінчення (спливу) такого строку.
За огляду на викладене, Клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 177, 194, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утриматись від спілкування із наступними особами: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , а також із іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру від 28.10.2025;
4) здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) носити електронний засіб контролю.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали - два місяці, до 28 лютого 2026 року включно, але у межах строку досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1