Справа № 369/247/26
Провадження № 1-кс/369/20/26
06 січня 2026 року слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , вирішуючи питання про відкриття провадження за скаргою представника скаржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, -
представник скаржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаною скаргою.
Ознайомившись зі змістом скарги та доданими до неї матеріалами, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до статей 7, 24 КПК забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності є загальною засадою кримінального провадження, яка ґрунтується на ст. 55 Конституції України.
Предметом оскарження в кримінальному процесі є рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді та суду.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентований главою 26 КПК України.
Згідно ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч.1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Так у скарзі представник зазначає, що 07.12.2025 року слідчим слідчої групи відділу поліції № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, за невідомих обставин, за адресою: Київська обл« Бучанський р-н, с. Петропавловська Борщагівка, вул. Київська, у ОСОБА_3 було вилучено транспортний засіб марки та моделі AUDI OS реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_2 . 26.12.2025 стороною захисту слідчому у кримінальному провадженні скеровано клопотання про повернення тимчасово вилученого майна у даному кримінальному провадженні, однак слідчим у кримінальному провадженні № 12025111350000212 від 08.12.2025 року станом на час звернення з даною скаргою до слідчого судді, клопотання представника власника вилученого майна та особи, у якої його було вилучено про повернення тимчасово вилученого майна, розглянуто не було, вилучене майно не повернуто його власнику та/або особі у якої його було вилучено, а таке майно продовжує безпідставно перебувати у розпорядження органу досудового розслідування, що дає підстави встановити бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу. Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
До матеріалів скарги представником додано підтвердження про відправлення клопотання представника власника майна ОСОБА_4 про повернення вилученого майна власнику в інтересах ОСОБА_2 , згідно якого вбачається, що вказаний лист відправлений з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак через неналежну якість копії листа неможливо встановити на яку саме електронну адресу було направлене вказане клопотання, а тому неможливо встановити, відповідно, кому саме було направлене вказане клопотання. Крім того, представник вказує, що до скарги ним долучена копія свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу, однак через неналежну якість вказаної копії неможливо встановити характер документу та його зміст як такий.
Тому суд зазначає, що на момент вирішення питання про відкриття провадження за скаргою судом неможливо встановити факту отримання слідчим ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області електронного листа у якому, як стверджує заявник, містилося клопотання про повернення вилученого майна власнику в інтересах ОСОБА_2 .
Враховуючи викладене слідчий суддя на момент вирішення питання про відкриття провадження за скаргою не може встановити чи було отримане уповноваженою особою ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області подане клопотання та, відповідно, слідчим допущена бездіяльність.
Викладене вище позбавляє слідчого суддю перевірити вимоги ст. 304 КПК України, а форма та зміст скарги на бездіяльність мають відповідати вимогам КПК України, в тому числі до скарги мають бути долучені докази на підтвердження отримання уповноваженою особою ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області клопотання представника, та докази, які підтверджують, що скаржник є власником вилученого автомобіля, а тому має право звертатися до суду з цією скаргою, відтак, слідчий суддя вважає необхідним скаргу повернути особі, що її подала.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
При цьому суд роз'яснює скаржнику, що відповідно до частини 6 статті 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку передбаченому КПК України, в зв'язку з чим скаржник не позбавлена права звернутися до суду з цією скаргою, додавши до неї докази отримання копії постанови про закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст. 30, 306, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
скаргу представника скаржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,- повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити представнику скаржників, що повернення скарги не позбавляє його права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1