Справа № 355/2134/25
Провадження № 2/355/1212/25
17 грудня 2025 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа без самостійних вимог на предмет спорку приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревіч Олега Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Оніщенко Дмитро Степанович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
До суду звернулась позивач ОСОБА_1 з позовною заявою у якій просить визнати виконавчий напис, вчинений 27 січня 2020 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., який зареєстрований в реєстрі за №5427 про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» борг за кредитним договором №003-29156-270313 від 27 березня 2013 року у розмірі 42560,66 гривень, таким що не підлягає виконанню.
Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що 27 січня 2020 року , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №5427 про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія управління акти вами» якому ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі договору відступлення прав вимоги №20/01/20-1/1 від 20 січня 2020 року якому в свою чергу ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору відступлення прав вимоги №195/К від 09 лютого 2018 року відступлено право вимоги за кредитним договором №003-29156-270313 від 27 березня 2013 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та нею боргу в розмірі 42560,66 гривень. Жодного повідомлення від відповідача з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором вона не отримувала, про існування даного боргу перед відповідачем нічого не знала, поки приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Оніщенком Д.С. не було накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках /електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику: після чого вона залишилась без засобів до існування та звернулась до приватного виконавця з проханням ознайомитися з виконавчим провадженням. Після чого їй було надано номер виконавчого провадження та ідентифікатор доступу для ознайомлення зі всіма матеріалами виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження. Після ознайомлення з виконавчим провадженням вона вважає його таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений із грубим порушенням встановленого Законом процесуального порядку вчинення нотаріусами виконавчих написів.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, однак повідомила про можливість розгляду справи за її відсутністю позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Представник відповідача від ТОВ «Фінансова компанія управління активами» до судового засідання не з'явився, однак повідомив суд про визнання позовних вимог та врегульовані спору за участю судді. Причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.
Треті особи, що без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. до судового засідання не з'явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи до суду повернувся поштовий конверт з копією ухвали про відкриття провадження по справі та копією позовної заяви з додатками з довідки про повернення слід, що адресат відсутній за вказаною адресою, далі повідомлявся через веб-сайт судової влади України. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.
Треті особи, що без самостійних вимог на предмет спору приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Оніщенко Д.С. до судового засідання не з'явився, був також належно повідомлений про час, місце розгляду справи до суду повернувся поштовий конверт з копією ухвали про відкриття провадження по справі та копією позовної заяви з додатками з довідки про повернення слід, що адресат відсутній за вказаною адресою, далі повідомлявся через веб-сайт Судової влади України. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріли справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:
З копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 17 листопада 2020 року слід, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Оніщенком Д.С. відкрито виконавче провадження за виконавчим написом №5427 виданого 27 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гуревічовим О.М. (а.с.19-20)
З копії виконавчого напису від 27 січня 2020 року слід, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. запропонував звернути стягнення з позивача ОСОБА_1 як боржника за кредитним договором №003-29156-270313 від 27 березня 2013 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк» невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» якому ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі договору відступлення прав вимоги №20/01/20-1/1 від 20 січня 2020 року, якому в свою чергу ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору відступлення прав вимоги №195/К від 09 лютого 2018 року, відступлено право вимоги за кредитним договором. Пропозиція становить стягнення з відповідача ОСОБА_1 за період з 08 лютого 2018 року по 24 січня 2020 року включно суму у розмірі 14938,16 гривень, заборгованість за тілом кредиту, 27472,50 гривень заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією, 150 гривень плата за вчинення виконавчого напису, що становить на загальну суму 42560,66 гривень. (а.с.18)
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України слід, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII Про нотаріат (далі Закон Про нотаріат ) нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат» ). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Аналізуючи наведені норми, суд приходить до наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника-це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
На підставі наявних в матеріалах справи доказів та повідомлених у заявах по суті справи обставин суд встановив, що на момент вчинення виконавчого напису діяла редакція Постанови Кабінету Міністрів України №1172, котра не передбачала можливість стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів з підстав, що випливають з Кредитних договорів, а тому відповідач безпідставно звернувся до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, а нотаріус без правових підстав такий напис видав.
Доказів того, що відповідач направляв на адресу позивача повідомлення про погашення заборгованості і таке повідомлення було отримано останнім, та як наслідок, за спливом 30 днів з дня його отримання позивачем не було погашено заборгованості, матеріали справи не містять, що свідчить про невиконання вимог підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Крім того, суд зауважує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Проте відповідачем на підтвердження безспірності заборгованості, вказаної у оскаржуваному виконавчому написі розрахунку заборгованості або виписки з особового рахунку позивача надано не було .
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап -вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».
Було встановлено, що позивачем не була отримана вимога про усунення порушень за кредитним договором і це об'єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги банку.
Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
В обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
У зв'язку з викладеним вище, враховуючи, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., з порушенням приписів діючого законодавства, суд дійшов висновку про порушення прав та інтересів позивача з боку відповідача та обґрунтованість позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Як слід з ч.1,п.1ч.2 ст.141 ЦПК України, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 88 Закону України « Про нотаріат», ст. ст.12,13,89,258-259,263-265,274-279,355 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа без самостійних вимог на предмет спорку приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревіч Олега Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Оніщенко Дмитро Степанович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 27 січня 2020 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, який зареєстрований в реєстрі за № 5427, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» боргу за кредитним договором №003-29156-270313 від 27 березня 2013 року у розмірі 42560 (сорок дві тисячі п'ятсот шістдесят) гривень 66 копійок таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (код ЄДРПОУ 35017877 Київська область місто Ірпінь вулиця Стельмаха будинок 9а, офіс 203) на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на наступний рахунок:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106
Код отримувача (ЄДРПОУ):37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) 899998
Номер рахунку : UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 26 грудня 2025 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов