Справа № 355/2471/25
Провадження № 2/355/1361/25
18 грудня 2025 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у спрощеному відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини.
До суду звернулась позивач ОСОБА_3 з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 на понесені додаткові витрати на дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 4463,92 гривень.
Свою позовну заяву позивач обґрунтувала тим, що вона знаходилась у шлюбі з відповідачем ОСОБА_4 , від шлюбу мають сумісну дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 14 жовтня 2025 року Баришівським районним судом Київської області шлюб було розірвано. 30 вересня 2025 року Баришівським районним судом Київської області винесено Судовий наказ про стягнення з відповідача ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини всіх видів заробітку(доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та до досягнення дитиною повноліття.
21 жовтня 2025 року син ОСОБА_7 захворів, лікарем поставлений діагноз «Часто хворіючий ГРВІ, гострий лерінгофранеїт, гострий обструктивний бронхіт» та призначено лікування із зазначенням придбання необхідних медичних препаратів. Згідно чеків на придбання призначених ліків нею було витрачено 8927,84 гривень. На її звернення, щодо допомоги у лікуванні відповідач відмовив, окрім тих, що з нього стягуються аліментами, хоча аліментів він не сплатив і станом на 01 жовтня 2025 року заборгованість становить 56482,36 копійок. Вона вимушена власними силами та коштами, відмовляючи собі та двом дітям в деяких необхідних продуктах харчування та речах побуту брати в борг кошти, щоб сплатити дитині його лікування. Власного заробітку вона не має перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а виплат на дитину вистачає тільки на дитяче харчування.
Позивач ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилась, однак повідомила суд про можливість розгляду справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 до судового засідання не з'явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 18 грудня о 09 годині 30 хвилин як слід з поштового повідомлення особисто отримав ухвалу суду про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками, про що свідчить особиста підпис, яка була поставлена 03 грудня 2025 року причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.
Судом досліджено:
Копію паспорта позивачки з якого слід, що вона є громадянкою України.(а.с.5)
Копію свідоцтва про шлюб з якого слід, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 15 червня 2024 року актовий запис №73 місце реєстрації Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_10 , дружини ОСОБА_10 .(а.с.6).
Копію свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з якого слід, що батьками його є ОСОБА_8 , ОСОБА_11 .(а.с.8)
Копію рішення від 14 жовтня 2025 року Баришівського районного суду київської області з якого вбачається, що шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 розірвано.(а.с.10-12)
Копію судового наказу від 30 вересня 2025 року Баришівського районного суду Київської області з якого слід, що з відповідача ОСОБА_4 були стягнуті аліменти на користь ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку на утримання малолітнього ОСОБА_6 до його повноліття.(а.с.13)
Копію розрахунку заборгованості зі сплати аліментів наданого державним виконавцем Баришівського ВДВС у Броварському районі Київської області КМУ МЮ України Юлії Беднарської слід, що на 01 жовтня 2025 року відповідач ОСОБА_4 має заборгованість по несплаті аліментів на утримання свого сина у розмірі 56482,36 гривень.(а.с.15)
Копію Акту №62 обстеження матеріального-побутових умов домогосподарства з метою підтвердження фактичного місця проживання осіб від 14 лютого 2025 року слід, що позивач ОСОБА_3 та її діти ОСОБА_14 2018 року народження, ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації.(а.с.9)
Копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Центральної медико-санітарної допомоги» Баришівської селищної ради Київської області за повним діагнозом встановленого лікарем ОСОБА_5 хворів «Часто хворіючий ГРВІ, гострий лерінгофранеїт, гострий обструктивний бронхіт».(а.с.16)
Чеки на придбання призначених ліків на суму 8927,84 гривень(а.с.17-26)
Відповідно до положень ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини і розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Частинами 6, 8 статті 7 Сімейного кодексу України визначено, що жінка та чоловік мають рівні права та обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Пунктами 1,2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Згідно із ст. 185 СК України слід, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Отже, виходячи з аналізу ст. 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю, у зв'язку з її лікуванням. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо.
До особливих обставин законодавцем відносяться випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Додаткові витрати на дитину мають бути викликані особливими обставинами; наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення; ці кошти є додатковими на відміну від аліментів, що стягуються на утримання дитини; у випадку коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково (постанова Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі №6-1489цс17).
В обґрунтування заявлених вимог про стягнення додаткових витрат позивач зазначає, що вона придбала для лікування малолітньої дитини ліки, крім цього має на утриманні ще малолітню дитину існує на кошти які її виплачує держава по догляду за дитиною до досягнення нею 3-го річного віку понесла додаткові витрати на лікування малолітнього сина у розмірі 8927,84 гривень і просить відповідача повернути половину понесених витрат у розмірі 4463,92 гривень.
З боку відповідача який отримав позовну заяву до судового засідання не з'явився, будь яких пояснень або відзиву стосовно заявлених позовних вимог які б вказували на стан здоров'я, матеріальне становище, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатної дружини, батьків, повнолітніх дітей надано не було. З матеріалів справи слід, що відповідач має заборгованість по стягнутим з нього аліментам на утримання малолітнього сина, чому мається заборгованість до суду доведено не було
Суд вважає, що позовні вимоги позивача є правомірними обґрунтованими та підлягають задоволенню оскільки маються особливі обставин як хвороба малолітнього сина відповідача.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5. Закону України «Про судовий збір» слід, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Судові витрати суд покладає на відповідача.
Керуючись Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією ООН про права дитини, ст.ст. 7, 141, 150, 155, 157, 160, 161 СК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 200, 206, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 додаткові витратим на дитину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 4463 (чотири тисячі чотириста шістсот три) гривень 92 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 який проживає АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави 1211 ( одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на наступний рахунок:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України ( ЕАП) 899998
Номер рахунку : UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача , поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне текст рішення складено 23 грудня 2025 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов