Справа № 185/16145/25
Провадження № 2-н/185/1627/25
06 січня 2026 року м.Павлоград
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Перекопський М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_3 ,
встановив:
ОСОБА_1 , діючи від імені ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою, в якій просить стягнути аліменти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання їх сина ОСОБА_4 .
Ознайомившись із заявою про видачу судового наказу, суд приходить до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Згідно частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Тобто, за змістом вищевказаної правової норми, право на звернення до суду заявою про видачу судового наказу чи з позовом про стягнення аліментів має той із батьків, з ким проживає дитина.
Згідно положень п.4 ч.2, п.4 ч.3 статті 163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, якими вони обґрунтовано. До заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, яким заявник обґрунтовує свої вимоги.
Однак, до заяви про видачу судового наказу не долучено доказів, які б підтверджували факт проживання дитини зі стягувачем, що позбавляє суд можливості зробити висновки з цього питання та перевірити наявність у заявника права вимоги на стягнення аліментів, як у особи, з якою проживає дитина.
Згідно приписів пункту 8 частини 1 статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Додані до заяви роздруківки з екрана телефона є недопустимими доказами підтвердження факту проживання дитини разом зі стягувачем. Також до заяви додані зображення, які містять текст на іноземній мові, але до них не додано відповідного перекладу, що позбавляє суд можливості встановити зміст цих зображень.
На підставі вищевикладеного, вважаю за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу, роз'яснивши, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Керуючись ст. 163, 166, 353 ЦПК України, ст. 181 СК України,
постановив:
Відмовити у видачі судового наказу ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 .
Роз'яснити заявникові, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у п'ятнадцятиденний строк безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя М. М. Перекопський