ЄУН 201/16842/25
про залишення заяви без руху
05 січня 2026 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Покопцева Д.О. вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, державний реєстратор прав на нерухоме майно Александрук Ганна Вікторівна,-
Заявниця ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Розума О.В. звернулась до суду з вказаною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025р. для розгляду зазначеної заяви визначено суддю Покопцеву Д.О.
Ознайомившись із поданою заявою, вважаю, що таку слід залишити без руху з огляду на наступне.
Згідно вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
З огляду на те, що нормами ЦПК не врегульовано питання залишення без руху заяв в порядку окремого провадження, у даному випадку застосуванню підлягають загальні норми цивільного процесуального законодавства.
У зв'язку з чим, заява подається до суду в порядку, передбаченому главою 6 розділу ІV ЦПК України та повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим ст. 177 ЦПК України.
Частиною 4 ст.177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, представник заявниці зазначає про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.21 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
У відповідності до п.21 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Заявниця просить встановити факт державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що було здійснено БТІ з використанням паперових носіїв інформації, а саме свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.01.2001р., посвідченого державним нотаріусом Бердянської державної нотаріальної контори Запорізької області Тищук Н.Ю., зареєстрованого в реєстрі 2-65, на підставі якого їй належить 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
Слід зауважити, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, подана з метою реєстрації нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень, а не у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Тому підстав для звільнення заявниці від сплати судового збору, відсутні.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», який набрав чинності з 1 січня 2025 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 грн.
Згідно пункту 4 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак заявниця не має пільг зі сплати судового збору, а тому їй необхідно сплатити судовий збір за подання до суду заяви, яка подана в порядку ст. 315 ЦПК України в розмірі 484,48 грн. та надати суду докази її сплати.
Реквізити для сплати судового збору: https://gt.dp.court.gov.ua/sud0412/gromadyanam/tax/.
Крім того, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Так, ч. 7 ст. 43 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Відповідно до п. 8 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, Оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю. До внутрішніх поштових відправлень належать: поштові картки - прості, рекомендовані; листи - прості, рекомендовані, реєстровані з оголошеною цінністю; відправлення для сліпих - прості, рекомендовані та реєстровані; посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Відповідно до п. 17 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Тобто лист з описом вкладення підтверджує вміст вкладення до поштового відправлення, тоді як квитанція або касовий чек є фінансовим документом, який підтверджує лише оплату, а не вміст вкладення (див. ухвалу Верховного Суду від 18.03.2024 у справі № 160/23936/23).
Формулювання ч. 7 ст. 43 ЦПК України не передбачає множинного тлумачення цієї норми процесуального права, вимагає підтвердження саме вмісту вкладення, а не оплати.
Отже, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, належним виконанням стороною справи указаної норми Кодексу, є, зокрема, надсилання нею саме поштою листом з описом вкладення (листом з оголошеною цінністю) іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Як вбачається з поданих до заяви додатків, зокрема квитанції № 5487864, 26.12.2025р. заява разом із додатками була доставлена до Електронного кабінету Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.
При цьому, суд зазначає, що заявницею вказано в якості заінтересованої особи - державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_2 , проте доказів направлення даній заінтересованій особам поданих до суду документів заявницею не надано.
Таким чином, зважаючи на те, що заявниця звернулася до суду із заявою через підсистему «Електронний суд» саме в електронній формі, їй необхідно додати до заяви належний доказ надсилання листом з описом вкладення заінтересованій особі - державному реєстратору прав на нерухоме майно ОСОБА_2 копій поданих до суду документів з переліченням конкретного виду індивідуальних ознак відповідного вкладення або надати докази направлення заяви разом із додатками до електронного кабінету.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України слід залишити без руху як таку, що подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, та надати позивачам строк для усунення вказаних недоліків.
З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, державний реєстратор прав на нерухоме майно Александрук Ганна Вікторівна - залишити без руху, про що повідомити заявникові та надати строк для виправлення викладених вище недоліків не пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається.
Ухвала не оскаржується.
Суддя: Д.О. Покопцева