ЄУН 201/16799/25
про залишення заяви без руху
05 січня 2026 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Покопцева Д.О. вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Міністерство освіти і науки України, Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, -
25.12.2025р. заявник, через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із вказаною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2025р. для розгляду зазначеної заяви визначено суддю Покопцеву Д.О.
Ознайомившись із поданою заявою, вважаю, що таку слід залишити без руху з огляду на наступне.
Згідно вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
З огляду на те, що нормами ЦПК не врегульовано питання залишення без руху заяв в порядку окремого провадження, у даному випадку застосуванню підлягають загальні норми цивільного процесуального законодавства.
У зв'язку з чим, заява подається до суду в порядку, передбаченому главою 6 розділу ІV ЦПК України та повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Заявником при зверненні до суду із заявою, зокрема не дотримані вимоги ст. 175 ЦПК України, а саме, в заяві не вказано відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у заінтересованих осіб.
Також, заявником не дотримані вимоги п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зокрема заява не містить зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Так, ч. 7 ст. 43 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Відповідно до п. 8 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, Оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю. До внутрішніх поштових відправлень належать: поштові картки - прості, рекомендовані; листи - прості, рекомендовані, реєстровані з оголошеною цінністю; відправлення для сліпих - прості, рекомендовані та реєстровані; посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Відповідно до п. 17 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Тобто лист з описом вкладення підтверджує вміст вкладення до поштового відправлення, тоді як квитанція або касовий чек є фінансовим документом, який підтверджує лише оплату, а не вміст вкладення (див. ухвалу Верховного Суду від 18.03.2024 у справі № 160/23936/23).
Формулювання ч. 7 ст. 43 ЦПК України не передбачає множинного тлумачення цієї норми процесуального права, вимагає підтвердження саме вмісту вкладення, а не оплати.
Отже, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, належним виконанням стороною справи указаної норми Кодексу, є, зокрема, надсилання нею саме поштою листом з описом вкладення (листом з оголошеною цінністю) іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
При цьому суд зазначає, що заявником у заяві не зазначені відомості про наявність чи відсутність електронного кабінету у заінтересованих осіб.
Отже, заявником не долучено доказів направлення заінтересованим особам поданих до суду документів.
Таким чином, зважаючи на те, що заявник звернувся до суду із заявою через підсистему «Електронний суд» саме в електронній формі, йому необхідно додати до заяви належний доказ надсилання листом з описом вкладення заінтересованим особам копій поданих до суду документів з переліченням конкретного виду індивідуальних ознак відповідного вкладення або надати докази направлення заяви разом із додатками до електронного кабінету заінтересованих осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України слід залишити без руху як таку, що подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, та надати позивачам строк для усунення вказаних недоліків.
З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Міністерство освіти і науки України, Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації- залишити без руху, про що повідомити заявникові та надати строк для виправлення викладених вище недоліків не пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається.
Ухвала не оскаржується.
Суддя: Д.О. Покопцева