03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 33/824/260/2025
Справа № 357/9258/24
31 січня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката Мамирбаєва Євгенія Валерійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , з доповненнями до апеляційної скарги, на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2024 року
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи державний інспектор Київська митниця, Державної митної служби, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130, 185 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно з постановою суду, 23 червня 2024 року о 09:10 год. на 78 км а/д М-05 Київ-Одеса в бік м. Одеса, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена рухливість ходи, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, у найближчому медичному закладі, водій відмовився у встановленому законодавством порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, 23 червня 2024 року о 09:10 год. на 78 км а/д М-05 Київ-Одеса, поряд з будівлею СП 0201, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а саме: не перешкоджати здійсненню візуального огляду речі, а саме барсетки. Під час адміністративного затримання ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а саме: не чинити пасивний опір діям поліцейських та продемонструвати відсутність опору, за що відповідальність передбачена ст. 185 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130, 185 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Мамирбаєв Є.В. подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в якій просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2024 року, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на незаконність постанови, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при адміністративному затриманні ОСОБА_1 не вчиняв працівникам поліції злісної непокори.
Суд першої інстанції в порушення санкції ст. 185 КУпАП, яка передбачає адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб, не залучив прокурора для здійснення нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.
Також в суді першої інстанції був позбавлений права для надання пояснень, а допитані працівники поліції в судовому засіданні не можуть бути свідками правопорушення, оскільки це не відповідає позиції Верховного Суду у справі № 489/4827/16-а.
Зазначає, що працівники поліції для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння водія направляли не в найближчий медичний заклад. Згідно з переліком закладів охорони здоров'я, яким надано право на проведення огляду особи на стан сп'яніння є КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2», яка розташована неподалік від місця складання протоколу про адміністративне правопорушення, а не смт. Рокитне, до якого відстань становить 35,9 км.
Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2024 року, з огляду на те, що ОСОБА_1 не був присутній під час проголошення постанови, зі змістом постанови ознайомився з Єдиного державного реєстру судових рішень 29 вересня 2024 року. Останній день строку на оскарження постанови, рахуючи з дня винесення постанови, припадає на вихідний день суботу, а тому відповідним днем строку є перший робочий день, а саме 30 вересня 2024 року.
Відповідно до положень ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову було винесено Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 19 вересня 2024 року.
30 вересня 2024 року захисник ОСОБА_1 - Мамирбаєв Є.В. звернувся до суду першої інстанції з апеляційною скаргою, шляхом направлення електронною поштою, однак вказана скарга не була підписана шляхом накладання електронного цифрового підпису.
У подальшому адвокат Мамирбаєв Є.В. надіслав особисто підписаний примірник апеляційної скарги через Укрпошту, вказана скарга була отримана судом першої інстанції 08 жовтня 2024 року.
Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо строку подачі апеляційної скарги та пропуску у зв'язку з цим строку на апеляційне оскарження, матеріалами справи не спростовуються.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Мамирбаєва Є.В., з метою забезпечення права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на апеляційне оскарження судового рішення, вважаю за можливе клопотання про поновлення строку задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2024 року.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Мамирбаєв Є.В. підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2024 року, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги та переглянувши відеоматеріали досліджуваних подій за участю водія ОСОБА_1 , вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За положеннями ч.7 ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 130, ст. 185 КУпАП, - відмова від проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України та злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 892213 від 23 червня 2024 року водій ОСОБА_1 23 червня 2024 року о 09:10 год. на 78 км а/д М-05 Київ-Одеса в бік м. Одеса, керував транспортним засобом Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена рухливість ходи, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, у найближчому медичному закладі, водій відмовився у встановленому законодавством порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - інспектором взводу 1 роти 2 батальйону 1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області ДПП лейтенантом поліції Рябінцевим В.В.
Відеофіксація скоєного правопорушення відбувалась за допомогою нагрудного БК Mоторола 477918,477062.
ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП і повідомлено, про місце розгляду адміністративної справи, розписатись про ознайомлення - відмовився.
В графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення, ОСОБА_1 зазначив: «З протоколом категорично не згоден. Вважаю дії працівників незаконними. Відповідні пояснення надам у відповідних органах. Адвоката мені не надали, хоч я і неодноразово просив. В інспектора вважаю і бачу явне почервоніння лиця. Такі ж ознаки як і у мене. Спочатку казав, що я у стані сп'яніння, а потім різко поміняв думку нові пояснення на рахунок почервоніння обличчя не були взяті до уваги. Прямував до побратима на похорон і дуже був пригнічений. Це і стало причиною мого затримання»».
ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом, що підтверджується розпискою ОСОБА_2 від 23.06.2024 року, який зобов'язався доставити автомобіль Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 за адресою: Київська область, м. Бориспіль.
Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 212492 23 червня 2024 року о 09:10 год. на 78 км а/д М-05 Київ-Одеса, поряд з будівлею СП 0201, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а саме: не перешкоджати здійсненню візуального огляду речі, а саме барсетки. Під час адміністративного затримання ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а саме: не чинити пасивний опір діям поліцейських та продемонструвати відсутність опору, за що відповідальність передбачена ст. 185 КУпАП.
Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - інспектором взводу 1 роти 2 батальйону 1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області ДПП лейтенантом поліції Рябінцевим В.В.
Відеофіксація скоєного правопорушення відбувалась за допомогою нагрудного БК Mоторола 477918,477062 о 12 год. 30 хв.
ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП і повідомлено, про місце розгляду адміністративної справи, розписатись про ознайомлення - відмовився.
В графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення, ОСОБА_1 зазначив: «Від підпису відмовився, так як неодноразово просив щоб прибув адвокат, який так і не прибув. Пояснення надам у відповідних органах. Своїм адвокатом мені не дали можливості скористатися. Прошу взяти до уваги морально-психологічнй стан. В подальшому такого факту з мого боку не повториться. Дану ситуацію вважаю не нормальною з обох сторін конфлікту».
Відповідно до відповіді КНП Рокитнянської селищної ради «Рокитнянська багатопрофільна лікарня» від 15.01.2024 року т.в.о. директора Жарко В. розглянувши звернення заступника командира полку ПП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі НПУ ДПП УПП у Київській області Гаврилова М., повідомила, що наказом КНП "Рокитнянська БЛ" від 17.05.2022 №52 "Про організацію проведення медичних оглядів для встановлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в Рокитнянській БЛ", затверджено програму занять з лікарями загальної мережі, лікарями БЛ та відомість за результатами прийняття заліку черговими лікарями відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги по питанню проведення медичних оглядів з метою встановлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4-5).
Згідно відповіді генерального директора ОСОБА_3 КНП Білоцерківської міської лікарні №2» від 19 грудня 2023 року на запит т.в.о. командира управління ПП у Київській області ОСОБА_4 , у КНП БМР (Білоцерківська міська лікарня № 2) відсутні фахівці, які пройшли тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством та обладнання для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та які перебувають під впливом лікарських препаратів (а.с. 6-7).
В поясненні від 23 червня 2024 року працівник поліції ОСОБА_5 зазначив, що 23 червня 2024 року близько 09 год. 20 хв. будучи залученим на службу на СПНПУ № 201 побачив як колеги затримують особу чоловічої статі. Вказаний громадянин тримав руки під тулубом лежачи на асфальті. Не виконував неодноразову вимогу дістати руки з під тулуба, не чинити опору поліцейським та продемонструвати відсутність опору діям поліцейських.
У рапорті інспектор взводу 2 роти 1 батальйону 1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_7 вказує, що 23.06.2024 року під час несення служби в складі наряду ДВулкан 0153 ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) спільно з нарядом СП 0201 ( ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ), близько 09 год.10 хв., на А/Д М-05 Київ-Одеса 78км., в бік м. Одеса було зупинено ТЗ Mitsubishi lancer державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .
Згідно ст.34 Закону України «Про Національну поліцію України» водію було повідомлено, що буде проводитись поверхнева перевірка та поверхневий огляд ТЗ на що останній погодився. Під час проведення поверхневої перевірки водій почав нервувати та після чого почав тікати в бік м. Києва. Після того, як працівники поліції наздогнали водія, останній почав чинити супротив на законні вказівки працівників поліції, а саме продемонструвати відсутність опору, вперто не реагував. Водія було затримано, було одягнено кайданки. Було повідомлено ЦНБПД номер звернення 004-10001164 прийняв ОСОБА_12 , ( адвокат на місце події не прибував). В подальшому зі слів старшого сержанта ОСОБА_13 , який несе службу на СП 0201 від ІНФОРМАЦІЯ_2, та був присутній під час зупинки транспортного засобу, помітив, що затриманий заховав до лівої кишені штанів, які були одягнені на ньому, ЗІП пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору. В подальшому зі слів оперуповноваженого ОСОБА_14 , який прибув на МП в складі СОГ, встановлено, що у речах затриманого виявлено, ще один ЗІП пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору. Після виявлення поліетиленового пакетика з білою порошкоподібною на місце події прибув дізнавач ОСОБА_15 , яким в ході огляду речей ОСОБА_1 з гаманця було вилучено поліетиленовий пакет з білою порошкоподібною речовиною. Після збору всіх матеріалів дізнавачем у ОСОБА_1 , було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка що не відповідає обстановці, підвищена рухливість ходи, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей які не реагують на світло, у зв'язку із виявленням ознак наркотичного сп'яніння.
Судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис з нагрудної камери працівника поліції щодо досліджуваних подій.
Так, з відеозапису вбачається, що події розпочинаються з зупинки працівниками поліції транспортного засобу Mitsubishi lancer державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Водію було повідомлено, що буде проводитись поверхнева перевірка та поверхневий огляд транспортного засобу, на що останній погодився. Під час проведення поверхневої перевірки водій почав нервувати, після прохання перевірки гаманця. Неодноразові вимоги працівників поліції надати на поверхневий огляд гаманець водій не виконував і почав ухилятись від перевірки, після чого перестрибнув через відбійник, перебіг зустрічну смугу руху та почав тікати в бік м. Києва. Наздогнавши водія, працівники поліції надали законні вказівки, а саме продемонструвати відсутність опору, але ОСОБА_1 не реагував. Водія було затримано, одягнено кайданки, вимогу водія про виклик адвоката, працівники поліції виконали, але він не приїхав. Після чого працівники патрульної поліції повідомили чергову частину у зв'язку з виявленням у кармані поліетиленового пакету з невідомою білою речовиною та запропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння, але водій відмовився від проходження без присутності адвоката.
Вивчивши матеріали справи, переглянувши відеозапис з нагрудної камери працівника поліції щодо досліджуваних подій, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всі законні вимоги щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, виявлено не було.
Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю. (п. 2,3 ч.1, ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до п.5 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час.
Згідно з п. 5 та 7 ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: - запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; - перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до вимог п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів «а» та «б» пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч. 2- 4 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Згідно з п. 2 Інструкції про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 12 розділу II Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з п. 8 Порядку № 1103 від 17.12.2008 року, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 року № 57, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно з п.п. 1 Розділу ІІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Отже, назви та адреси медичних закладів, в яких проводиться медичний огляд водіїв транспортних засобів, направлені працівниками поліції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Доводи апеляційної скарги про те, що водій відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у зв'язку з направленням не в найближчий медичний заклад, є безпідставними, оскільки відповідно до відеозапису з нагрудної бодікамери, зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовивсявід проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, не зазначаючи, що причиною відмови є пропозиція пройти огляд саме в смт. Рокитне, а не в місті Біла Церква.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції незаконно використані пояснення працівників поліції в якості свідків, оскільки відповідно до висновків Верховного Суду свідчення інспектора поліції не можуть вважатися об'єктивними доказами у справі про порушення ПДР, апеляційний суд відхиляє, оскільки захисник посилається на практику Верховного Суду, яка не є релевантною до даної справи.
У справах № 161/5372/17 та № 489/4827/16-а у якості свідків судами були допитані поліцейські, які виносили постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, тому Верховний Суд вказав, що свідчення зазначеної особи не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.
Натомість у даній справі судом були допитані не лише поліцейські, які брали участь у затриманні ОСОБА_1 , а й ті, які несли службу на стаціонарному посту патрульної поліції та не приймали участі у затриманні та складанні протоколів про адміністративні правопорушення.
Помилкове зазначення судом про прийняття до уваги пояснень в якості свідка працівника поліції, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_6., - не спростовують обґрунтованих висновків постанови суду першої інстанції щодо доведеності вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст. 185 КУпАП, оскільки долучений до матеріалів провадження відеозапис з нагрудної камери працівника поліції є належним та допустимим доказом, на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративних правопорушень, передбачених ст. 185 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП та винності ОСОБА_1 у їх вчиненні.
З аналізу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП убачається, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги щодо незалучення судом першої інстанції прокурора до розгляду справи, виходячи із того, що санкція ст. 185 КУпАП передбачає стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк до 15 діб, не можуть бути прийняті до уваги як підстава для скасування оскаржуваної постанови, оскільки не впливають на висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а в статті 250 КУпАП, якою визначено перелік справ, в яких участь прокурора у розгляді справи є обов'язковою, справи за ст. 185 КУпАП не зазначені.
Ухвалюючи рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, суд всебічно, повно з'ясував всі обставини справи, про що свідчить зміст оскаржуваної постанови, в якій наведені докази, зроблений їх аналіз, наведені норми закону, з урахуванням яких докази були оцінені.
Тому, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав вважати, що суд спрощено та у не відповідності до приписів ст. 245, 252 КУпАП здійснив розгляд справи.
Диспозицією ст. 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Відтак, відповідно до ст. 185 КУпАП, злісна непокора повинна проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Доводи апеляційної скарги про відсутність при адміністративному затриманні злісної непокори працівникам поліції та невчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, є необґрунтованими і не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки спростовуються сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме: даними протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_1 . Серії ГП №121492 від 23 червня 2024 року (а.с. 37), відеозаписом з нагрудної боді-камери працівника патрульної поліції, з якої вбачається, що ОСОБА_1 відмовлявся від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог та розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків (а.с. 46), письмовими поясненнями працівника поліції ОСОБА_5 (а.с. 41), а також рапортом інспектора взводу 2 роти 1 батальйону 1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7.(а.с. 45).
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до ст. 280 КУпАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 185 КУпАП.
З огляду на вищенаведене, перевіривши наявні у справі докази, доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності та законності постанови судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2024 року, а тому не можуть бути визнані обґрунтованими та бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Поновити адвокату Мамирбаєву Євгенію Валерійовичу в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката Мамирбаєва Євгенія Валерійовича, з доповненнями до апеляційної скарги, подані в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук