Справа № 754/10591/23
Апеляційне провадження
№ 33/824/4624/2023
19 жовтня 2023 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Олега Павловича на постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 17 серпня 2023 року (суддя Бабайлова Л.М.) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
постановою судді Деснянського районного суду міста Києва від 17 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536грн 80 коп.
Постановою судді визнано доведеним, що водій ОСОБА_1 21 липня 2023 року об 11 годині 55 хвилин керував транспортним засобом KIA Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Теодора Драйзера, 32 в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, сповільнена рухливість та мовлення, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду відповідно до встановленого порядку на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Федоренко О.П. просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, адвокат Федоренко О.П. зазначає, що вперше апеляційну скаргу на постанову судді ним було подано 26 серпня 2023 року, тобто в межах встановленого законом десятиденного строку на оскарження, однак 21 вересня 2023 року із інформації на офіційному веб-сайті Київського апеляційного суду він дізнався, що його апеляційну скаргу було повернуто постановою судді Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року, у зв'язку з відсутністю в апеляційній скарзі підпису особи, яка її подала.
Адвокат Федоренко О.П. посилається на те, що підставою повернення слугувала суто технічна помилка, тобто відсутність його підпису у поданій апеляційній скарзі, крім цього вирішення питання про повернення апеляційної скарги здійснювалось без його участі, тому він, дізнавшись про повернення апеляційної скарги та ознайомившись в Єдиному державному реєстрі судових рішень з постановою судді апеляційного суду, невідкладно подав нову апеляційну скаргу, усунувши зазначений недолік.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови
особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Федоренко О.П. дійсно подав апеляційну скаргу 26 серпня 2023 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, визначеного ст. 294 КУпАП, разом з тим апеляційна скарга була не підписана, що і стало причиною для її повернення постановою судді Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року.
Повторно апеляційна скарга була подана адвокатом Федоренком О.П. 22 вересня 2023 року, тому вважаю за можливе поновити адвокату Федоренку О.П. строк на апеляційне оскарження постанови судді Деснянського районного суду міста Києва від 17 серпня 2023 року.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Федоренко О.П. зазначає, що з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівників поліції не вбачається наявності у ОСОБА_1 тих ознак алкогольного сп'яніння, про які зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Також, адвокат Федоренко О.П. вважає, що з цього відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, більше того зазначив, що погоджується пройти огляд відповідно до встановленої законом процедури в найближчому закладі охорони здоров'я. При цьому, долучене до матеріалів справи направлення ОСОБА_1 на проходження огляду на стан сп'яніння є неналежним доказом, оскільки працівники поліції ОСОБА_1 до КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» для проведення такого огляду не доставляли.
Також, адвокат Федоренко О.П. посилається на те, що працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Крім цього, адвокат Федоренко О.П. звертає увагу на те, що працівники поліції ОСОБА_1 не зупиняли, а фактично їхали позаду нього та підійшли до його автомобіля, коли той вже припаркувався біля будинку, а причиною зупинки зі слів поліцейських, став розбитий задній лівий стоп-сигнал, хоча з відеозапису вбачається, що він є справним.
У судовому засіданні в апеляційному суді адвокат Федоренко О.П. апеляційну скаргу підтримав, зазначивши про відсутність в матеріалах справи та на відеозаписі доказів відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
ОСОБА_1 , будучи повідомленим про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, у судове засідання не з'явився.
Суд, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Федоренка О.П., який підтримав апеляційну скаргу, переглянувши відеозапис досліджуваних подій, вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як зазначено в ст. 251 КУпАП.
Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 264543від 21 липня 2023 року, в цей день об 11 год. 55 хв. водій ОСОБА_1 по вул. Теодора Драйзера, 32 у місті Києві керував транспортним засобом KIA Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, сповільнена рухливість та мовлення, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (с.с.2).
Підписуючи протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується з ним.
Також в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до спеціалізованого закладу охорони здоров'я (с.с.3).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом
передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.
Відповідно до приписів п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України).
Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Належним доказом даного правопорушення є встановлення наявності у водія транспортного засобу ознак, зокрема, алкогольного сп'яніння, пропозиція водієві пройти огляд з метою встановлення, у даному випадку, стану алкогольного сп'яніння. У разі відмови водія від проходження огляду, фіксація цієї відмови відповідно до вимог діючого законодавства.
Згідно Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2 ).
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3).
При цьому, підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані алкогольного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак алкогольного сп'яніння, перелік яких визначений у пункті 2 розділу І Інструкції.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, у ОСОБА_1 працівник поліції виявив наступні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, сповільнена рухливість та мовлення, поведінка, що не відповідає обстановці.
Частинами 2 та 3 статті 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування
таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/3299, з метою фіксування правопорушення працівниками поліції
застосовуються технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Із переглянутого у судовому засіданні відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 перебуває за кермом та керує транспортним засобом KIA Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 . Після зупинки працівниками патрульної поліції, ОСОБА_1 було роз'яснено причину зупинки, а саме розбитий габаритний ліхтар (1:05 хв. відеозапису), що візуально підтверджується на переглянутому відеозаписі.
У ході спілкування з водієм, поліцейські виявили в нього зазначені ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим двічі запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння (3:40 хв. відеозапису), від проходження якого ОСОБА_1 відмовився. Надалі працівник поліції роз'яснив водію ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (5:25 хв. відеозапису) та повторно запропонував пройти огляд на стан сп'яніння, проте ОСОБА_1 повторно відмовився та попросив у поліцейських час аби проконсультуватись по телефону із юристом. Після цього працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 процедуру проходження огляду на стан сп'яніння (30:00 хв. відеозапису) та в черговий раз запропонували пройти огляд (31:00 хв.), однак ОСОБА_1 згоду не надав, ухиляючись від відповіді.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що працівники поліції правильно розцінили ухилення ОСОБА_1 від надання прямих відповідей на питання про готовність пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп'яніння, як відмову від проходження такого огляду, оскільки ОСОБА_1 кілька разів пропонувалось пройти огляд на стан сп'яніння та роз'яснялись наслідки відмови від проходження огляду, разом з тим, ОСОБА_1 неодноразово ухилявся від надання відповідей на питання патрульних поліцейських.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога є безпідставними, оскільки з переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово пропонувалось проти огляд у встановленому законом порядку як на місці зупинки, так і в спеціалізованій медичній установі, однак жодного разу ОСОБА_1 чітко не виразив згоди на проходження такого огляду.
Також апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги з приводу відсутності підстав для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , оскільки задній лівий стоп-сигнал хоч і працював, однак дійсно був пошкоджений, про що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що свідчить про обґрунтованість зупинки транспортного засобу останнього.
Посилання в апеляційній скарзі на не роз'яснення водію ОСОБА_1 його прав є безпідставними, оскільки дане твердження повністю спростовується переглянутим апеляційним судом відеозаписом.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію
спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Під час судового розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , встановлено, що останній своїх обов'язків не виконав і вимог Правил дорожнього руху не дотримався.
Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 264543 від 21 липня 2023 року знайшли своє підтвердження під час судового розгляду і підстав для задоволення апеляційної скарги під час апеляційного перегляду справи не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Олега Павловича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Деснянського районного суду міста Києва від 17 серпня 2023 року задовольнити та поновити йому цей строк.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Олега Павловича залишити без задоволення, постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 17 серпня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Рейнарт