15 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/9402/25 пров. № А/857/47737/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року (головуючий суддя Волдінер Ф.А., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГ БРОК» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
товариство з обмеженою відповідальністю «ВАГ БРОК» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому просило:
визнати протиправними та скасувати:
рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних /розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8707 від 17.01.2024;
рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних /розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №44134 від 04.08.2025;
зобов'язати Головне управління ДПС у місті Києві виключити ТОВ «ВАГ БРОК» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.01.2024 №8707 та від 04.08.2025 №44134 про відповідність платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГ БРОК» критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язано Головне управління ДПС у м. Києві виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ВАГ БРОК» із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.
Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВАГ БРОК» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір у розмірі 6 056 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень 00 копійок.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві оскаржило його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до вимог ст. 61 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється шляхом:
- ведення обліку платників податків;
- інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;
- перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що; регулюють відповідну сферу правовідносин;
- моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків.
Також звертає увагу на Критерії ризиковості платника податку, серед яких:
8) У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до вимог ст. 71 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності, що характеризуються як комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади для забезпечення формування та реалізує державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (для виконання функцій контролюючого органу, які передбачені ст. 19-1 Податкового кодексу України).
Згідно із вимогами п. 74.1. ст. 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність жигаю. податку критеріям ризиковості платника податку.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/ невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 24.07.2025 року №1 було прийнято рішення від 04.08.2025 р. №44134 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У зв'язку з вищезазначеним, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме оскаржуване рішення у даній справі №8707 від 17.01.2024 втратило чинність.
Рішенням комісії регіонального рівня про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №44134 від 04.08.2025 визнано відповідність ТОВ «ВАГ БРОК» критеріям ризиковості платника податку із зазначенням ознаки ризиковості пункт 8 «Критеріїв ризиковості платника податку».
Код (коди) податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
03 - постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо.
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання.
Додатково звертає увагу, що у постанові від 03.03.2020 року по справі 240/3665/19 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду дійшов таких висновків щодо застосування норм права в аналогічних правовідносинах:
«...21. Контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.
22. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов'язку.
23. Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
24. Обов'язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
25. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов'язків.
26. Така позиція вже викладалась Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 у сп] №480/4006/18...»
Головне управління ДПС у м. Києві звертає увагу, що віднесення Товариства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та не породжує для платника негативних наслідків. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.
Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27.08.2019 у справі №540/2077/18.
Тому, ТУ ДПС у м. Києві переконливо стверджує, що Рішення комісії ТУ ДПС у м. Києві №44134 від 04.08.2025 року прийняте в межах чинного законодавства, а твердження Позивача щодо його протиправності є необґрунтованим та недоведеним належними та допустимими доказами.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «ВАГ БРОК» (ідентифікаційний код юридичної особи 44469839) зареєстроване як юридична особа. Основний вид діяльності: 45.11 «Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами».
ТОВ «ВАГ БРОК» включено до переліку ризикових платників податків рішенням Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 15.01.2025 №8707 по пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість у зв'язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі провадження поточної діяльності. Кодами податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку зазначені наступні:
03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
У зв'язку із цим, ТОВ «ВАГ БРОК», 24.07.2025 на підставі п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок зупинення ПН/РК) надало відповідні письмові пояснення за вихідним №24/07 та документальне підтвердження господарських операцій, зокрема, для огляду та аналізу господарської діяльності контролюючому органу були надані наступні документи: рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8707 від 15.01.2025; наказ №1 про призначення директора від 07.02.22; договір комісії №21-10-1 від 21 жовтня 2024, договір поставки №29/11/24-3 від 29.11.2024, ВН №65 від 20.12.2024, ТТН №Р65 від 20.12.2024, ПІ ПдХм-Ваг від 27.01.25, Договір поставки №29/11/24-4 від 29.11.2024, ВН №66 від 20.12.2024, ТТН №Р66 від 20.12.2024, ПІ ПдЧернів-Ваг від 30.01.25Договір поставки №29/11/24-5 від 29.11.2024, ВН №67 від 27.12.2024, ТТН №Р67 від 27.12.2024, ПІ ПдВінн-Ваг від 21.01.2, Договір поставки №29/11/24-6 від 29.11.2024, ВН №68 від 27.12.2024, ТТН №Р68 від 27.12.2024,ПІ ПдВол-Ваг від 27.01.25, Договір поставки №29/11/24-7 від 29.11.2024, ВН №69 від 27.12.2024, ТТН №Р69 від 27.12.2024, ПІ ПдДніпро-Ваг від 27.01.25, Договір поставки №29/11/24-8 від 29.11.2024, ВН №70 від 27.12.2024,ТТН №Р70 від 27.12.2024, ПІ ПдЖитом-Ваг від 23.01.25, Договір поставки №29/11/24-9 від 29.11.2024, ВН №71 від 27.12.2024,ВН №72 від 30.12.2024 р, ТТН №Р71 від 27.12.2024, ТТН №Р72 від 30.12.2024, ПІ ПдЗакарп-Ваг від 04.02.25Договір поставки №29/11/24-11 від 29.11.2024, ВН №75 від 30.12.2024, ТТН №Р75 від 30.12.2024ПІ ПдЧеркаси-Ваг від 07.02.25, Договір транспортних послуг №2/12-24 від 02.12.2024, Договір суб оренди №27/11/24 від 27.11.24, 20-ОПП від №9386185340 від 19.12.2024, Інформація з електронного сервісу Державної митної служби України «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», ВМД 24UA205150002372U0 від 07.02.2024, ВМД 24UA205150001611U1 від 29.01.2024, ВМД 24UA205150001407U7 від 25.01.2024, ВМД 24UA205150001610U2 від 29.01.2024, ВМД 24UA205150006230U0 від 16.04.2024, ВМД 24UA500580004444U5 від 13.12.2024, ВМД 24UA500580004769U1 від 26.12.2024, Договір суборенди №27/18-02/18 від 18.02.25
Також, 04.08.2025, з урахуванням отриманих від ТОВ «ВАГ БРОК» пояснень та копій відповідних документів первинного обліку, комісія з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних прийняла Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №44134 від 04.08.2025, підстава - п.8 Критеріїв ризиковості платника податку - 03. Постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо, 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Не погодившись з рішеннями Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з вимогами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджений Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, в редакції, чинній на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів «б» і «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що: виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку; відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.
З огляду на вказане суд першої інстанції правильно зазначив, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Виходячи з наведеного, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 14.05.2025 у справі №260/3479/24, від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість прийнято не за наслідками подання ним податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування. У рішенні податковим органом не зазначено, яка саме операція та по якій податковій накладній була предметом дослідження та віднесена ним до ризикової.
Вказані рішення прийняті відповідачем у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності та з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, що свідчить про прийняття такого рішення не у спосіб, визначений законом.
Крім того, зі спірних рішень вбачається, що висновок податкового органу про визнання ТОВ «ВАГ БРОК» таким, що відповідає критеріям ризиковості за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податків, ґрунтується на наступних кодах податкової інформації, зокрема: 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
У даній спірній ситуації судом першої інстанції зґясовано, що для забезпечення діяльності підприємством укладені договори строкового платного користування приміщеннями комерційного призначення для розміщення офісу та складських приміщень зокрема договір №25/18-02/18 суборенди нерухомого майна від 18.02.2025, договір суборенди нерухомого майна №27/11/24 від 27.11.2024 року. Наявне нерухоме майно відображене у формах звітності 20-ОПП, які надані відповідачу в порядку передбаченому чинним законодавством відповідність позивача критеріям ризиковості встановлено Контролюючим органом на підставі інформації про придбання за період з 19.07.2024 по 15.01.2025 товарів з кодом 8701 та 8716.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що у вказаний період товариство не здійснювало господарських операцій з придбання товарів за вказаними кодами. За інформацією з електронного сервісу Державної митної служби України «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАГ БРОК», за період з 01.07.2024 по 19.06.2025 року провело дві операції з придбання товару та зареєструвало митні декларації: 24UA500580004444U5 від 13.12.2024 та 24UA500580004769U1 від 26.12.2024 на підставі контракту укладеного ТОВ «Плексон Компані» та BINGO COSMETIC MANUFACTURE LTD. Предметом поставки за цими документами були косметичні засоби, поставлені на митну територію України на підставі договору комісії № 21-10-1 від 21 жовтня 2024 року укладеного позивачем з ТОВ «Плексон Компані», на умовах якого останній діяв за дорученням ТОВ «ВАГ БРОК» від свого імені та зобов'язувався знайти на міжнародному ринку продавця необхідних товарів та забезпечити їх доставку на митну територію України.
У подальшому, отриманий товар був реалізований на умовах поставки: договір №29/11/24-3 від 29.11.2024, видаткова накладна № 65 від 20.12.2024, товарно-транспортна накладна №Р65 від 20.12.2024 , платіжне доручення № 3748077826 від 27.01.2025 р, платіжне доручення №3748077858 від 28.01.2025, платіжне доручення № 3748077958 від 30.01.2025, платіжне доручення № 0494581347 від 07.02.2025, договір поставки № 29/11/24-4 від 29.11.2024, видаткова накладна №66 від 20.12.2024, товарно-транспортна накладна № Р66 від 20.12.2024, платіжне доручення № 3748367180 від 30.01.2025, платіжне доручення №3748367200 від 31.01.2025, платіжне доручення № 0494867704 від 07.02.2025, договір №29/11/24-5 від 29.11.2024 р., видаткова накладна № 67 від 27.12.2024 р., товарно-транспортна накладна № Р67 від 27.12.2024, платіжне доручення № 20 від 21.01.2025, платіжне доручення № 7695800911 від 22.01.2025, платіжне доручення № 7695800949 від 23.01.2025, платіжне доручення № 7695800965 від 24.01.2025, платіжне доручення № 7695800966 від 24.01.2025, платіжне доручення № 7695801007 від 27.01.2025, платіжне доручення № 7695801022 від 28.01.2025, договір № 29/11/24-6 від 29.11.2024, видаткова накладна № 68 від 27.12.2024, товарно-транспортна накладна № Р68 від 27.12.2024, платіжне доручення № 3748059132 від 27.01.2025, платіжне доручення № 3748059150 від 28.01.2025, платіжне доручення № 3748059244 від 29.01.2025, платіжне доручення № 3748059290 від 0.01.2025 р., договір № 29/11/24-7 від 29.11.2024 р., видаткова накладна № 69 від 27.12.2024 р., товарно-транспортна накладна № Р69 від 27.12.2024 р., платіжне доручення № 3748088693 від 27.01.2025 р., платіжне доручення № 3748088716 від 28.01.2025 р., платіжне доручення № 3748088794 від 29.01.2025 р., договір № 29/11/24-8 від 29.11.2024 р., видаткова накладна № 70 від 27.12.2024 р., товарно-транспортна накладна № Р70 від 27.12.2024 р., платіжне доручення № 3748089762 від 21.01.2025 р., платіжне доручення № 3748089800 від 22.01.2025 р., платіжне доручення № 3748089826 від 23.01.2025 р., платіжне доручення № 3748089882 від 27.01.2025 р., договір № 29/11/24-9 від 29.11.2024 р., видаткова накладна № 71 від 27.12.2024 р., видаткова накладна № 72 від 30.12.2024 р, товарно-транспортна накладна № Р71 від 27.12.2024 р., товарно-транспортна накладна № Р72 від 30.12.2024 р., платіжне доручення № 3748074395 від 21.01.2025 р, платіжне доручення № 3748074438 від 22.01.2025 р., платіжне доручення № 3748074480 від 23.01.2025 р., платіжне доручення № 3748074540 від 27.01.2025 р., платіжне доручення № 3748074564 від 28.01.2025 р., платіжне доручення № 3748074625 від 29.01.2025 р., платіжне доручення № 3748074654 від 29.01.2025 р., платіжне доручення № 3748074668 від 31.01.2025 р., платіжне доручення № 494578315 від 04.02.2025 р., платіжне доручення № 0494578439 від 07.02.2025 р., договір № 29/11/24-11 від 29.11.2024 р., видаткова накладна № 75 від 30.12.2024 р., товарно-транспортна накладна № Р75 від 30.12.2024 р., платіжне доручення № 3748422929 від 30.01.2025 р., платіжне доручення № 3748422945 від 31.01.2025 р., платіжне доручення № 0494911475 від 07.02.2025 р., договір № 29/11/24-1 від 29.11.2024 р., видаткова накладна № 64 від 16.12.2024 р., видаткова накладна № 74 від 30.12.2024 товарно-транспортна накладна № Р64 від 16.12.2024 р., товарно-транспортна накладна № Р74 від 30.12.2024 платіжне доручення № 3748089910 від 21.01.2025 р., платіжне доручення № 3748089955 від 22.01.2025 р., платіжне доручення № 3748090005 від 23.01.2025 р., платіжне доручення № 3748090045 від 24.01.2025 р., платіжне доручення № 3748090044 від 24.01.2025 р., платіжне доручення № 3748090106 від 27.01.2025 р., платіжне доручення № 3748090126 від 28.01.2025 р., платіжне доручення № 3748090250 від 30.01.2025 р., договір № 29/11/24-2 від 29.11.2024 р., видаткова накладна № 62 від 16.12.2024 р., видаткова накладна № 63 від 16.12.2024 р., товарно-транспортна накладна № Р62 від 16.12.2024 р., товарно-транспортна накладна № 63 від 16.12.2024 р., платіжне доручення № ва від 3748076909 від 21.01.2025 р., платіжне доручення № 3748077029 від 22.01.2025 р., платіжне доручення № 3748077096 від 23.01.2025 р. платіжне доручення № 3748077164 від 24.01.2025 р., платіжне доручення № 3748077166 від 24.01.2025 р., платіжне доручення № 3748077165 від 24.01.2025 р. платіжне доручення № 3748077260 від 27.01.2025 р., платіжне доручення № 3748077299 від 28.01.2025 р., платіжне доручення № 3748077300 від 28.01.2025 р., платіжне доручення № 3748077470 від 29.01.2025 р., платіжне доручення № 3748077469 від 29.01.2025 р., платіжне доручення № 3748077598 від 31.01.2025 р., платіжне доручення № 0494554924 від 07.02.2025 р., договір № 29/11/24-10 від 29.11.2024 р., видаткова накладна № 74 від 30.12.2024 р., товарно-транспортна накладна № Р74 від 30.12.2024 р., платіжне доручення № 3748053267 від 30.01.2025 р., платіжне доручення № 494554715 від 04.02.2025 р., платіжне доручення № 0494554924 від 07.02.2025 р. платіжне доручення № 3748089955 від 22.01.2025 р., Доставка товару здійснювалась перевізником, ТОВ «Гермес Транс ЛТД» на підставі договору перевезення № 2/12-24 від 02 грудня 2025 року.
Контролюючий орган зазначав, що в період 19.07.2024 по 15.01.2025 здійснювалась поставка товару за кодом 8716 (причепи, напівпричепи), однак суд підставно зауважив, що таке твердження не відповідає дійсності з таких підстав.
Так, придбання такого товару здійснювалось 16.01.2024, що підтверджується електронними митними деклараціями №24UA205150002372U0, №24UA205150001611U1 та 20.03.2024 митною декларацією №24UA205150006230U0.
Разом з тим, в контексті встановлених обставин справи, суд вірно вказав, що в оскаржуваних рішеннях №8707 від 15.01.2025 та №44134 від 04.08.2025 не було зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не було зазначено, які саме документи та по яким господарським операціям слід надати, що дозволяло б позивачу надати достатню інформацію та копії документів для прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. При цьому податковий орган не обґрунтовує та не надає суду доказів на підтвердження того, що саме викликало сумніви контролюючого органу щодо господарських операцій з контрагентами позивача, як і не зазначено, в чому полягало порушення законодавства по таких операціях з боку підприємства позивача, що зумовило його віднесення до категорії ризикових.
Разом з тим, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження провадження фінансово-господарської діяльності підприємства залежить від чіткого формулювання фіскальним органом підстав для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, з посиланням на конкретні операції та/або податкові накладні, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про невідповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Верховний Суд в аналогічних правовідносинах неодноразово зазначав, що хоча затверджена форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 чи 8 критеріїв ризиковості платника податку, але й не скасовує обов'язку контролюючого органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Комісія контролюючого органу має обґрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази в підтвердження цих даних при прийнятті рішення, обґрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.
Крім того правильним є твердження, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 30.01.2021 у справі №340/1098/20, від 05.01.2021, №640/11321/20, від 19.11.2021 №140/17441/20, від 23.06.2022 №640/6130/20.
Окрім того, суд правильно вказав, що в контексті встановлених обставин справи, усі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом визнання його «ризиковим» та фактично припинення господарської діяльності у зв'язку з неможливістю здійснювати реєстрацію податкових накладних та гарантування виконання своїх зобов'язань перед контрагентами (зокрема в частині реєстрації податкових накладних).
З урахуванням вказаного вище, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для позивача у вигляді внесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Відхиляючи покликання відповідача про те, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав, суд першої інстанції правильно зауважив, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві №8707 від 15.01.2025 та №44134 від 04.08.2025 є індивідуальними актами стосовно ТОВ «ВАГ БРОК» у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України і може бути оскаржено у судовому порядку, що чітко передбачено нормами Порядку №1165, адже такі рішення безумовно впливають зокрема і на ділову репутацію суб'єкта господарювання та спричиняють певні негативні наслідки для такого.
Також суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що дата рішення про відповідність комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8707 помилково позивачем зазначена 17.01.2024, бо згідно матеріалів справи(а.с.16) вказане рішення прийнято 15.01.2025, а відтак правильною є дата саме 15.01.2025.
Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критерія ризиковості платника податків №8707 від 15.01.2025 та №44134 від 04.08.2025, прийняті Комісією ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не ґрунтуються на вимогах законодавства та підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, то суд першої інстанції правильно виходив з того, що під ефективним засобом (способом) захисту порушених прав позивача слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Абзацом 15 пункту 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Відтак позовні вимоги щодо зобов'язання виключити позивача з переліку ризикових платників податків є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом судового контролю у межах цієї справи.
З огляду на вказане, обґрунтованим є твердження суду, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення у цій справі, є зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ «ВАГ БРОК з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Крім того, з урахуванням положень статті 139 КАС України суд правильно вирішив стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 6 056,00 грн, сплачений згідно з платіжними дорученнями від 22.08.2025 №137.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №140/9402/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя М.А. Пліш
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко