Справа № 758/2873/25
Категорія 38
26 листопада 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В.,
при секретарі - Крупина Ю. А.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Станіславського С.В. ,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення комплексної психолого-почеркознавчої та психологічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (з 13.05.2025 р. змінено ПІБ на ОСОБА_2 ) про стягнення боргу за розпискою, -
У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) про стягнення боргу за розпискою.
Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що 22 жовтня 2024р. ОСОБА_2 (в подальшому його прізвище та по-батькові було змінено на ОСОБА_2 ) позичив у позивача 7000 доларів США строком до 25 жовтня 2024р., про що склав боргову розписку.
Позивач зазначає, що відповідно до розписки ОСОБА_2 зобов'язався повернути 7000 доларів США до 25 жовтня 2024р., а у випадку неповернення коштів вчасно, ОСОБА_2 зобов'язався надати автомобіль марки Hyundai Sonata НОМЕР_1 в безоплатне користування на період віддачі боргу, або оплачувати за вказаний період орендну плату за аналогічний автомобіль. Також ОСОБА_2 зобов'язався сплачувати пеню за кожен день прострочки в розмірі 3000 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що факт отримання грошових коштів своїм власноручним підписом підтвердив відповідач ОСОБА_2 у боргові розписці. Втім, відповідач у визначені строки борг не повернув, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відтак, позивач ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 22 жовтня 2024р. у розмірі 7 000 доларів США за курсом Національного банку України на день виконання рішення, а також пеню за порушення строків виконання зобов'язання у розмірі 7800,96 грн. та судові витрати.
Заперечуючи факт отримання грошових коштів, відповідач ОСОБА_2 (в подальшому його прізвище та по-батькові було змінено на ОСОБА_2 ) зазначив, що 22 жовтня 2024р. зустрічався з позивачем, якого до цієї дати давно знав, на АЗС КЛО. Під час зустрічі ОСОБА_1 звинуватив ОСОБА_2 в тому, що певна особа на ім'я ОСОБА_5 , з якою позивача познайомив відповідач, нібито не надала позивачу ОСОБА_1 обіцяні послуги з оформлення документів для виїзду знайомих осіб чоловічої статі призовного віку за кордон, у зв'язку з чим нібито ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити позивачу ОСОБА_1 в якості неустойки 7000 дол.США.
У Відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивач вимагав написати розписку на дану суму, погрожуючи фізичною розправою. Відповідач у Відзиві також зазначав, що в цей день 22 жовтня 2024р. ОСОБА_1 здійснював на нього психологічний тиск, замалював ліхтарі на автомобілі відповідача, розбив бокове дзеркало, висловлював погрози, спонукав до зайняття незаконною діяльністю з перевезення наркотичних засобів.
Відповідач стверджує, що грошові кошти від позивача не отримував, а написав розписку під диктовку, перебуваючи на АЗС.
У Відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що під час написання розписки він нервував, намагався писати неправильно слова, однак позивач побачив це та попросив виправити. Відповідач вказує, що через декілька днів після події на АЗС позивач приїхав до нього під будинок, почав телефонувати, намагався зламати двері. Це змусило написати відповідача заяву до поліції, після чого погрози припинилися, відповідач вирішив, що ОСОБА_1 більше не буде вимагати кошти, знаючи, що такі кошти ОСОБА_2 не отримував. Втім, у квітні 2025р. відповідачу стало відомо про подачу позову до суду про стягнення, як він зазначає, неіснуючого боргу.
Відповідач вказує, що грошові кошти йому не передавалися, розписка написана під психологічним тиском здійснення фізичної розправи.
З метою доведення своєї позиції про те, що розписка написана під психологічним тиском, відповідач просив призначити по справі судову комплексну психолого-почеркознавчу експертизу документа, на вирішення якої поставити питання:
-Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у Заяві від 22 жовтня 2024р. ОСОБА_2 , чи іншою особою?
-Чи виконано рукописний текст від імені ОСОБА_2 у Заяві від 22 жовтня 2024р. під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?.
-Чи присутні ознаки будь-якого психологічного тиску на ОСОБА_2 у тексті Заяви від 22 жовтня 2024р. у момент її написання?
-У якому емоційному стані ОСОБА_2 перебував під час написання Заяви 22 жовтня 2024р.?
Проведення комплексної психолого-почеркознавчої експертизи просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
З метою доведення своєї позиції про те, що не отримував грошові кошти, просив призначити психологічну експертизу із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа, на розгляд якої поставити питання:
-Чи виявляються в ході психофізіологічного дослідження з використанням комп'ютерного поліграфа у ОСОБА_2 реакції, які свідчать про те, що він не отримував в позику грошові кошти в розмірі 7000 США від ОСОБА_1 згідно Заяви від 22 жовтня 2024р..
-Чи виявляються в ході психофізіологічного дослідження з використанням комп'ютерного поліграфа у ОСОБА_1 реакції, які свідчать про те, що він не надавав ОСОБА_2 в позику грошові кошти у розмірі 7000 США згідно Заяви від 22 жовтня 2024р..
Проведення психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України..
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 своє клопотання підтримав, просив його задовольнити. Пояснював суду, що перебував з позивачем в дружніх стосунках. Познайомив позивача з ОСОБА_5 , яка "кинула" позивача на 7000 дол.США. ОСОБА_1 викликав відповідача на АЗС КЛО, щоб відповідач поручився за ОСОБА_5 . На АЗС позивач погрожував відповідачу, що покалічить відповідача, розбив дзеркало на автомобілі, на якому відповідач прибув на АЗС. Відповідач заперечував будь-яку причетність до правовідносин з ОСОБА_5 . Позивач змусив його написати розписку на суму 7000 дол. США, хоча таких коштів відповідач від позивача не отримував. З приводу подій на АЗС відповідаєш звертався до Подільського управління поліції, його заява була зареєстрована за №36811 від 7 листопада 2024р..
Представник відповідача - адвокат Станіславський С.В. у судовому засіданні вимоги клопотання про призначення експертизи підтримав. Зважаючи на те, що відповідач визнав, що власноручно писав розписку від 22 жовтня 2024р., відмовився від питання, яке відповідач просив поставити на вирішення експерта, - "Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у документі від 22 жовтня 2024р. ОСОБА_2 , чи іншою особою?", в решті питань - просив призначити їх на вирішення експертам. Пояснював суду, що відповідач познайомив позивача з особою на ім'я ОСОБА_5 , яка повинна була виконувати якусь консалтингову роботу, але не виконала, що обурило позивача ОСОБА_1 , який змусив відповідача написати розписку про отримання коштів.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не заперечував щодо призначення експертизи. Долучив до матеріалів справи оригінал Заяви від 22 жовтня 2024р (а.с.67), складений ОСОБА_2 . Втім, відмовився з'являтися на проведення психологічної експертизи з використанням поліграфу, відтак, просив не ставити дане питання на вирішення експертам.
Повідомив суду, що мав з ОСОБА_2 дружні стосунки. ОСОБА_2 потрапив в халепу. Йому потрібні були гроші, у зв'язку з чим ОСОБА_2 звернувся до позивача з проханням надати йому у позику грошові кошти. Стверджував, що розписка, складена 22 жовтня 2024р., є не єдиною розпискою, яку складав ОСОБА_2 на підтвердження факту отримання грошових коштів. Підтвердив, що розписка була складена на АЗС КЛО. Однак, стверджував, що розписка складена без примусу. Стверджував, що з відповідачем проговорили суть розписки, насправді кошти відповідач повинен був повернути через тиждень. За твердженням позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 під час отримання грошових коштів пропонував надати в заклад свій автомобіль Hyundai Sonata. Однак, позивач не захотів отримувати автомобіль, щоб ОСОБА_2 міг працювати в таксі та заробляти для того, щоб повернути борг. Так, в розписці прописали, що якщо ОСОБА_2 не поверне грошові кошти, то орендуватиме позивачу автомобіль. Стверджував, що насправді автомобіль йому не потрібний, адже у самого позивача є власних три авто. Зазначення у розписці про автомобіль було здійснено виключно для стимулювання ОСОБА_2 повернути грошові кошти. На запитання суду щодо доводів відповідача про фізичні погрози зазначив, що перебував з відповідачем в дружніх відносинах. ОСОБА_2 приїхав на АЗС з дівчиною і маленькою дитиною. Тиску ніякого не було. Позивач стверджував, що після розписки про отримання 7000 дол. США ОСОБА_2 отримав ще 300 дол., і ці 300 дол США також не повернув. Після неповернення 300дол. позивач та відповідач посварилися, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Для переконання суду в тому, що насправді відповідач отримував грошові кошти, позивач не заперечував щодо проходження відповідачем ОСОБА_2 поліграфу. Щодо експертної установи, зазначив, що просив би призначити експертизу в будь-яку іншу експертну установу, окрім тієї, яку зазначив у клопотанні відповідач, адже в даній експертній установі у відповідача є знайомі.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність призначення експертизи, зважаючи на таке.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, ці дані, крім іншого, встановлюються висновками експерта.
Статтею 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Згідно зі ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з'ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз'яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
При цьому, пунктом 1 Розділу І «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, передбачено, що основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп'яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.
Пунктами 6.1-6.3 Розділу VI «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 об'єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку). Психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного дослідження, якщо в органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), виникають питання, вирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична експертиза, психолого-медико-психіатрична, медико-психологічна та психолого-автотехнічна експертиза). До цього переліку також можуть належати психолого-почеркознавча та психолого-лінгвістична експертизи. Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.
Слід зазначити, що визначення питань для проведення експертизи та визначення установи для її проведення є прерогативою суду і його правом, а не обов'язком. Сторонам лише надана можливість формулювати питання та вносити їх на розгляд суду. Це ж стосується і вибору експертної установи.
Відповідач стверджує, що не отримував грошові кошти, а розписку написав під психологічним тиском. Враховуючи викладене, висновок експерта за результатами проведення експертизи є рівноцінним засобом доказування у справі поряд з іншими письмовими, речовими доказами.
Зважаючи на те, що суд при вирішенні справи повинен встановлювати всі обставини, які мають суттєве значення для справи, з огляду на те, що відомості, встановити які покликана судова психолого-почеркознавча експертиза, стосуються предмета спору, для з'ясування таких відомостей потрібні спеціальні знання, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача про призначення експертизи.
З метою забезпечення проведення призначеної судом експетизи у розпорядження експертам необхідно надати матеріали цієї цивільної справи, відібрати у ОСОБА_2 у приміщенні суду експериментальні зразки почерку та підпису, а також зобов'язати позивача надати суду оригінали документів, на яких містяться вільні та умовно-вільні зразки почерку та підписів ОСОБА_2 , які за часом виконання максимально наближені до часу виконання боргової розписки від 22 жовтня 2024 року.
Що стосується призначення психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа, суд зазначає таке.
За своїм визначенням поліграф є різновидом психофізіологічної апаратури і являє собою комплексну багатоканальну апаратну методику реєстрації змін психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред'явлення за спеціальною схемою певних психологічних стимулів; аналіз інформації, отриманої від людини в процесі опитування за допомогою поліграфа, як стверджується, дає змогу одержувати необхідну орієнтувальну інформацію та виявляти ту, яку людина приховує.
Поліграфце багатоканальний осцилограф, який проводить одночасний запис показників кров'яного тиску, дихання, рухових реакцій, робить електрокардіограму тощо. Водночас, на основні чотири показники, які вимірюються поліграфом (артеріальний тиск, пульс, потовиділення, частота дихання) впливає велика кількість емоцій, в тому числі радість, ненависть, печаль, тривога, депресія. Зв'язок цих параметрів у сукупності із намірами безперечного обману до цього часу наукою не доведено. При цьому слід зазначити, що поліграф не читає думки, а лише реєструє фізіологічну активність та зміну її параметрів. Він виявляє не брехню, а лише збудження, яке з певною долею вірогідності може свідчити про неправду. По фізіологічним реакціям не можна точно встановити природу процесу, що їх викликав (позитивна чи негативна емоція, біль, якісь асоціації, брехня, переляк).
Тобто судова експертиза із застосуванням спеціального технічного засобу комп'ютерного поліграфа - це різновид психологічної експертизи, яка проводиться у вигляді дослідження експертом-поліграфологом на основі спеціальних знань з використанням комп'ютерного поліграфа психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред'явлені в ході дослідження стимули з метою перевірки достовірності інформації, що надається досліджуваною особою.
Відповідно до підпунктів 6.8.1-6.8.2 пункту 6.8 розділу VI Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженихНаказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 з метою отримання орієнтувальної інформації можуть проводитися опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа. Предметом опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа є отримання орієнтувальної інформації щодо: ступеня ймовірності повідомленої опитуваною особою інформації; повноти наданої опитуваною особою інформації; джерела отриманої опитуваною особою інформації; уявлень опитуваної особи про певну подію; іншої орієнтувальної інформації, необхідної для конструювання версій розслідування певних подій. Такі опитування можуть проводитись тільки за наявності письмової згоди особи, яка проходитиме опитування.
Зазначені норми права свідчать про те, що судова експертиза з використанням поліграфу це психологічна експертиза у вигляді дослідження експертом-поліграфологом на основі спеціальних знань з використанням поліграфу психофізіологічних реакцій особи у відповідь на пред'явлені в ході дослідження стимули, з метою перевірки достовірності інформації, що надається досліджуваною особою.
Зважаючи на те, що матеріали справи містять докази про те, що ОСОБА_2 звертався до правоохоронних органів з приводу погроз від ОСОБА_1 , який нібито вимагав з ОСОБА_2 7000 доларів США, а також враховуючи ту обставину, що жодна із сторін не заперечує факту складання розписки власноручно ОСОБА_2 , однак відповідач заперечує факт отримання грошових коштів, вбачаються підстави для задоволення клопотання в частині призначення психологічної експертизи з використанням поліграфа, на що ОСОБА_2 фактично надав письмову згоду, ініціюючи проведення експертизи у відзиві на позовну заяву.
На користь необхідності призначення експертизи свідчить інформація, зазначена у заяві до Подільського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_2, про те, що ОСОБА_1 пошкодив автомобіль ОСОБА_2 , замалював задні 2 фари чорною фарбою, під камерою на парковці на АЗС КЛО по вулиці Фінська, 3-а в м.Києві приблизно у період часу 19.50-20.10 год. 21 жовтня 2024 року пошкодив дах, капот, передній бампер, ручку дверей водія, ледь не розбив скло в дверях водія та зніс рукою дзеркало заднього вигляду зі сторони водія, погрожував залишити позивача інвалідом. Суд оцінює таку заяву як таку, що може свідчити про наявність психологічного тиску на ОСОБА_2 під час написання розписки 22 жовтня 2024р., зважаючи на те, що така заява була подана до правоохоронних органів 7 листопада 2024р., тобто ще до того, як позивач звернувся до суду з даним позовом, що виключає вірогідність того, що ОСОБА_2 подав таку заяву умисно, щоб ввести суд в оману.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 84, 95, 252, 253, 260, 298, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення комплексної психолого-почеркознавчої та психологічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) про стягнення боргу за розпискою - задовольнити.
Призначити по справі комплексну психолого-почеркознавчу та психологічну експертизу із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа, на вирішення якої поставити наступні питання:
-Чи виконано рукописний текст від імені ОСОБА_2 у Заяві від 22 жовтня 2024р. (а.с.67) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?.
-Чи присутні ознаки будь-якого психологічного тиску на ОСОБА_2 у тексті Заяви від 22 жовтня 2024р. у момент її написання?
-У якому емоційному стані ОСОБА_2 перебував під час написання Заяви 22 жовтня 2024р.?
-Чи виявляються в ході психофізіологічного дослідження з використанням комп'ютерного поліграфа у ОСОБА_2 (до 13.05.2025 був ОСОБА_2 ) реакції, які свідчать про те, що він не отримував в позику грошові кошти в розмірі 7000 США від ОСОБА_1 згідно Заяви від 22 жовтня 2024р.?
Проведення експертизи доручити експертам Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (03118, м. Київ, вул. Костанайська, 6, телефон: НОМЕР_2, E-mail: kyiv@nncise.org.ua).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України.
Витрати, пов'язані з проведенням комплексної психолого-почеркознавчої та психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа покласти на відповідача ОСОБА_2 .
Зобов'язати ОСОБА_2 з'явитися впродовж десяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили до Подільського районного суду міста Києва для надання суду експериментальних зразків почерку та підпису.
У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи №758/2873/25.
Провадження у справі зупинити на період проведення судової експертизи.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.В. Войтенко