Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
09 грудня 2010 р. № 2-а- 12381/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.
за участю:
прокурора -не прибув
представника позивача - Мар'їна І.О., діє за дорученням № 10/122-1770 від 21.07.10р.
представника відповідача - Беркута Н.М., діє за дорученням № 276 від 20.10.10р.
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
Харківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження в особі уповноваженого органу - Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області
до Водопровідно-каналізаційного управління Люботинської міської ради Харківської області
про стягнення підвищеної плати,-
Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження в особі уповноваженого органу - Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області, в якому просив суд стягнути з відповідача підвищену плату за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 83138,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурором в позові зазначено наступне. Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області 30.07.2010 під час комплексної перевірки Водопровідно-каналізаційного управління Люботинської міської ради Харківської області встановлено факти нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, що є порушенням п. є ст. 27 Закону України «Про енергозбереження». Постановою про застосування підвищеної плати за нераціональне використання електроенергії від 30.07.2010 № 15/20-1437 на підставі акту комплексної перевірки від 30.07.2010, у відповідності до вимог чинного законодавства до ВККУ Люботинської міської ради застосовано подвійну плату у розмірі 83138,72 грн. за виявлені перевитрати електричної енергії 73181.5 кВт*год. У строк, встановлений законом, відповідачем вказана економічна санкція сплачена не була, у зв'язку з чим прокурор просив суд стягнути її в судовому порядку.
В судове засідання, призначене на 09.12.2010р., прокурор не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (а.с. 139).
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з тих самих підстав, що і зазначені прокурором в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на наступне. 30 липня 2010 року при проведенні перевірки ВККУ ЛМР інспекторами Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області була допущена помилка при підрахунку «перевитрат» електроенергії на підйом і подачу води. Враховуючи те, що технологічний процес подачі води у мережу (підйом-подача, перекачка) є взаємопов'язаним, то не можна з цього процесу виривати і розглядати одну частину, залишаючи інші без розгляду. Крім того, позивачем взяли зовсім інші показники, по яких відповідач не звітує перед управлінням статистики.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
30 липня 2010 року фахівцями Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області проведено перевірку стану використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами теплопостачання та водопровідно-каналізаційного господарства ВККУ Люботинської міської ради, про що складено акт № 15/20-1437 (а.с. 124-130). В акті перевірки перевіряючими зроблено висновок про перевищення встановленої норми питомих витрат електроенергії на підйом і подачу питної води у 2009 році, що призвело до перевитрат електроенергії в обсязі - 73181.5 кВт*год./рік. (а.с. 124-130).
На підставі акту перевірки, Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області був винесений припис № 15/20-1437 від 30.07.2010р., у якому в числі інших було зазначено про необхідність розробити організаційно-технічні заходи по доведенню норм витрат електричної енергії на підйом і подачу питної води до нормативних значень (а.с. 131-132). Крім того, Постановою № 15/20-1437 від 30.07.2010р. про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання електроенергії), за встановлений факт нераціонального (неефективного) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, на Водопровідно-каналізаційне управління Люботинської міської ради Харківської області було накладено штраф у розмірі 83138,72 грн. (а.с. 9).
Відповідно до преамбули Закону України "Про енергозбереження" від 01.07.1994р. № 74/94-ВР "енергозбереження" - діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів.
Згідно з п.п. «є» ст. 11 Закону України "Про енергозбереження" економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про енергозбереження" економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за: а) марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів; б) несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно-енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію - нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників когенераційних установок кваліфікаційним показникам; в) невиконання чи несвоєчасне виконання приписів органів державного управління енергозбереженням щодо усунення фактів марнотратного витрачання паливно-енергетичних ресурсів.
В акті перевірки № 15/20-1437 від 30.07.2010р. позивачем зроблено висновок про перевищення встановленої норми питомих витрат електроенергії на підйом і подачу питної води у 2009 році.
Відповідно до Норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на 2009 рік по ВККУ Люботинської міської ради Харківської області, погоджених з ТУ Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області, норматив витрат електричної енергії на послугу з розподілу води, яка включає дії щодо підйому, подачі та транспортування води, складає 3039.00 кВт*год./1000м*3 (а.с. 29-30).
Згідно з п. 3 Акту питомі витрати електроенергії на 1 тис. куб.м. видобування, очистку та транспортування води на 2009рік складає: водопостачання (видобування та підготовка) 950.9 кВт*год./1000м*3 за нормативом, 1093.0 кВт*год./1000м*3 - фактично; водопостачання (транспортування) 2345.7 кВт*год./1000м*3 за нормативом, 1635.7 кВт*год./1000м*3 - фактично.
Згідно з п. 1 Постанови КМУ «Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» від 15.07.1997р. № 786 нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів України здійснюється з метою раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів і є основою для застосування економічних санкцій за їх нераціональне використання та запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження.
Згідно з п.п. 5, 6 Постанови КМУ «Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» від 15.07.1997р. № 786 на рівні конкретного виробництва, як правило, встановлюються норми витрат паливно-енергетичних ресурсів окремо щодо продукції кожного виду. Норми витрат на підприємствах встановлюються на всі види паливно-енергетичних ресурсів незалежно від джерел їх постачання та характеру споживання. Вони визначаються, як правило, на натуральну одиницю кожного з видів товарної продукції підприємства.
Відповідно до п.п. 1.9., 1.10., 7.4. наказу Державного комітету України з енергозбереження «Про затвердження Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» від 22.10.2002 року № 112 нормуванню підлягають всі витрати ПЕР на основі та допоміжні виробничі процеси, включаючи неминучі втрати енергії, незалежно від обсягів споживання цих ресурсів та джерел енергопостачання, Норми визначаються, як правило, на натуральну одиницю кожного з видів продукції підприємства або на окремі стадії її виробництва, Нормуванню підлягають усі види продукції і робіт, передбачені номенклатурою за статистичною звітністю, форма № 11-МТП, та інші види основної продукції підприємства з розрахунку охоплення нормування не менше 95% кожного з видів споживаних купованих ПЕР при віднесені норм до натуральних або умовних (зведених) одиниць вимірювання обсягів виробництва продукції відповідно до вимог розділу 4. (для енергоємних процесів виробництва ( водопостачання) норми питомих витрат ПЕР встановлюються на одиницю виробництва продукції у натуральному виразі.
Відповідно до 1.5. наказу Державного комітету України з енергозбереження «Про затвердження Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» від 22.10.2002 року № 112 нормування витрат ПЕР - це встановлення планової об'єктивно необхідної величини їх споживання на одиницю виробленої продукції, виконаних робіт або наданих послуг встановленої якості (далі - продукція).
Згідно з п.п. 4.6. наказу Державного комітету України з енергозбереження «Про затвердження Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» від 22.10.2002 року № 112 енергоємних процесів виробництва (ливарне виробництво, кування, термообробка, електрозварювання, виробництво стисненого повітря, кисню, водопостачання, опалення, вентиляція тощо) норми питомих витрат ПЕР встановлюються на одиницю виробництва продукції у натуральному виразі.
Рядком 8930 Наказу Держкомстату України від 26.06.2008р. № 214 визначено, що видом продукції та робіт за номенклатурою промислової продукції (НПП), що враховуються у розділах І, II, III звіту за Ф. № 11-МТП є послуги з розподілу води.
Тобто, підйом і подача води та перекачка води є складовими основного виду продукції - послуги з розподілу води.
Згідно з державним статистичним спостереженням № 11-МТП «Звіт про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії» за січень-грудень 2009 року, вф - фактичні питомі витрати ПЕР на виробництво основної продукції (№ рядка 8930) складають 2642,7 кВт.год/тис.м3. Із загальновиробничих норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на 2009 рік вбачається, що нормативні питомі витрати ПЕР на виробництво основної продукції (код послуг 8930) складають 3039,0 кВт.год./тис.м3.
Як вбачається з підрозділу 6.3. таблиця П-17 енергетичного паспорту підприємства, який погоджений Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області 16 березня 2010 року, на послуги з розподілу води у 2009 році фактично спожито електроенергії 2642,7 кВт.год./тис.м3, а заплановано - 3039,0 кВт.год./тис.м3, тобто перевитрат електроенергії на послуги з розподілу води, не має.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в Акті перевірки № 15/20-1437 від 30.07.2010р., позивачем було зроблений хибний висновок про необхідність встановлення окремого нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів. Тобто позивачем, всупереч вимогам Наказу Держкомстату України від 26.06.2008р. № 214 послуга з розподілу води, як єдиний вид продукції була роз'єднана на складові види продукції - на водопостачання (видобування та підготовка) та водопостачання (транспортування) з одночасним роз'єднанням норм питомих витрат ПЕР, що встановлюються на одиницю виробництва продукції.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Таким чином, суд приходить до висновку про невідповідність висновків Акту перевірки № 15/20-1437 від 30.07.2010р. та прийнятої на його підставі Постанови № 15/20-1437 від 30.07.2010р. про застосування економічних санкцій фактичним обставинам справи та нормам діючого законодавства.
Крім того, згідно з п.п. 7.8. наказу Державного комітету України з енергозбереження «Про затвердження Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» від 22.10.2002 року № 112 наявність затверджених у встановленому порядку нормативних документів з нормування та норм витрат є підставою для розрахунку вартості заощаджених енергоресурсів з метою матеріального стимулювання підприємств, організацій та окремих працівників за ощадливість енергоресурсів відповідно до п. 1.17.
Як встановлено в Акті перевірки № 15/20-1437 від 30.07.2010р., у відповідача питомі витрати електроенергії на 1 тис. куб.м. видобування, очистку та транспортування води на 2009рік складає: водопостачання (транспортування) 2345.7 кВт*год./1000м*3 за нормативом, 1635.7 кВт*год./1000м*3 - фактично.
Між тим, враховуючи наявність заощаджених енергоресурсів, будь-яких пропозицій щодо матеріального стимулювання ВККУ Люботинської міської ради Харківської області з боку Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області запропоновано не було, з огляду на що суд приходить до висновку про односторонність висновків Акту перевірки № 15/20-1437 від 30.07.2010р. та прийнятої на його підставі Постанови № 15/20-1437 від 30.07.2010р. про застосування економічних санкцій.
Таким чином, враховуючи встановлену в ході судового розгляду справи судом невідповідність висновків Акту перевірки № 15/20-1437 від 30.07.2010р. та прийнятої на його підставі Постанови № 15/20-1437 від 30.07.2010р. про застосування економічних санкцій фактичним обставинам справи та нормам діючого законодавства, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення підвищеної плати з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 11, 17 Закону України "Про енергозбереження" від 01.07.1994р. № 74/94-ВР, Постановою КМУ «Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» від 15.07.1997р. № 786, наказом Державного комітету України з енергозбереження «Про затвердження Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» від 22.10.2002 року № 112, Наказом Держкомстату України від 26.06.2008р. № 214, ст.ст. 2, 3, 94, 104, 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,-
1. В задоволенні адміністративного позову Харківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження в особі уповноваженого органу - Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Харківській області до Водопровідно-каналізаційного управління Люботинської міської ради Харківської області про стягнення підвищеної плати - відмовити в повному обсязі. < Текст > < Сума задоволення > < Текст >
2. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 14 грудня 2010 року.
Суддя Волкова Л.М.