Справа № 2а- 8348/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
09 грудня 2010 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,
за участі представників: позивача - ОСОБА_1, третьої особи - Удовіченко К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, третя особа - Державна податкова адміністрація в Харківській області про скасування рішень,-
Позивач, ФО-П ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення № 0001892320 від 25.06.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 6877,50 грн. та рішення № 0001902320 від 25.06.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 3400,00 грн. винесені Куп'янською ОДПІ у Харківській області.
В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що посадові особи Державної податкової адміністрації в Харківській області при здійсненні перевірки діяли не на підставах, поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в порушення вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні», перед початком перевірки ними не було надано наказ про проведення перевірки, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято відповідачем за порушення, які документально не підтверджуються.
В судовому засіданні 10.11.2010 року представник позивача підтримав доводи та вимоги адміністративного позову та просив суд про їх задоволення в повному обсязі.
Відповідач та третя особа в наданих суду запереченнях на позов та їх представники в судовому засіданні виклали свою позицію щодо обставин справи, вимоги адміністративного позову не визнали, вважають, що перевірка позивача проведена законно, а оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесені обґрунтовано та на підставі вимог чинного законодавства, просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи заперечення, представник відповідача зазначив, що факти порушень позивачем вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»підтверджені матеріалами перевірки.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін та свідка, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.
При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що 15.06.2010р. фахівцями ДПА у Харківській області головними державними податковими ревізорами-інспекторами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в присутності продавця ОСОБА_6 проведена перевірка дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в господарській одиниці -торгівельного павільйону, що розташований за адресою: Харківська обл., Куп'янський район, АДРЕСА_1, та належить ФО-П ОСОБА_3
Суд вважає необхідним зазначити, що приписами ст.ст. 8, 9, 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначені функції органів державної податкової служби, до яких належать, зокрема здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль: за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Вказане дозволяє суду зробити висновок, що перевірки з питань здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання встановленого порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, проводяться відповідно до повноважень органів державної податкової служби, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до приписів ч.1 ст.9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові адміністрації в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції виконують функції, передбачені ст.8 цього Закону, крім функцій, зазначених у п.2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також у пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. Пунктом 1 ст. 8 вищевказаного Закону передбачено, що ДПА України здійснює такі функції: виконує безпосередньо, а також організовує роботу ДПА та ДПІ, пов'язану із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів. Тобто, законом закріплено за Державними податковими адміністраціями в областях функцію контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків, реалізація вказаної функції здійснюється шляхом проведення перевірок.
Відповідно до ч.7 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»вважаються позаплановими. Разом з цим згідно зі ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Суд зазначає, що оскільки Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»є спеціальним з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій, то інші нормативні акти застосовуються тільки в тій частині, яка не врегульована даним Законом.
Судом встановлено, що перевірка ФО-П ОСОБА_3 проведена відповідно до плану перевірок щодо контролю за здійсненням суб'єктами підприємницької діяльності розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу на червень 2010р., затвердженого головою Державної податкової адміністрації у Харківській області, та згідно з направленням від 14.06.2010р. за № 6556 (а.с. 53, 65), а тому вона є плановою перевіркою з питань дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг». Стосовно доводів позивача про недотримання умов допуску до перевірки, визначених ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»суд зазначає, що вказана законодавча норма дозволяє приступити до проведення перевірок за умови надання суб'єкту господарювання під розпис направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки. Проте, в даному випадку перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу була планова, наказ на проведення планової перевірки не видається.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до ч.2 ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. Однак, судом встановлено, що перевіряючі фактично були допущені до проведення перевірки, що підтверджується складеним актом перевірки, підписом продавця про ознайомлення зі змістом та про отримання примірника акту, складеного за результатами перевірки, а також поясненнями допитаного в ході судового розгляду свідка ОСОБА_4
Вимогами ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначені підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). У зв'язку з цим суд зазначає, що питання щодо застосування суб'єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій не є питаннями оподаткування, внаслідок чого вказаними нормами не регламентуються спірні правовідносини. Питання застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», який є спеціальним законом щодо спірних правовідносин, а отже дії відповідача були вчинені в межах чинного законодавства України. Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на факт непопередження про перевірку за 10 днів до її початку.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що перевірка позивача проведена в межах повноважень органів державної податкової служби України та у визначений законодавством спосіб, вимоги ч.2 ст. 19 Конституції України були дотримані.
Судом не встановлено фактів здійснення морального чи фізичного тиску з боку перевіряючих на продавця торгового павільйону ОСОБА_7, з'ясовано, що до правоохоронних органів зі скаргою на неправомірні дії посадових осіб Державної податкової адміністрації у Харківській області під час проведення перевірки позивач не звертався. Обставини проведення перевірки підтверджені опитаним в судовому засіданні свідком ОСОБА_4
За результатами перевірки складено акт на бланку № 020581, який для розгляду та вирішення питання щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій направлено до Куп'янської ОДПІ у Харківській області. Заперечення до Державної податкової адміністрації у Харківській області на акт перевірки позивачем не подавалися.
На підставі висновків акту перевірки від 15.06.2010р. Куп'янською ОДПІ 25.06.2010р. прийняті рішення № 0001892320 від 25.06.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 6877,50 грн. у відповідності до вимог п. 1, п. 3, п.5 ст. 17, ст.ст. 21, 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та рішення № 0001902320 на суму 3400,00 грн. у відповідності до вимог абз. 11 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Щодо встановлених перевіркою порушень, наявність яких оскаржує позивач, суд зазначає наступне. Положеннями п.1, п.2, п.6, п.10, п.12, п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
При проведенні перевірки торгового павільйону ФО-П ОСОБА_3, що зафіксовано актом перевірки, було встановлено, що розрахункова операція по продажу товару на суму 7,00 грн. через реєстратор розрахункових операцій не проводилась, відповідний розрахунковий документ не роздруковувався та не видавався, що є порушенням п.1, п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Вказана обставина підтверджена опитаним в судовому засіданні свідком ОСОБА_4 Суд зауважує, що акт перевірки підписаний продавцем ОСОБА_7 без зауважень, доказів відсутності вказаного порушення позивачем та його представниками до суду не надано. Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за вказане порушення передбачено застосування фінансової санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).
Як свідчать матеріали перевірки в порушення п. 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»позивачем не забезпечено зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення. Даний факт підтверджується актом перевірки, поясненнями свідка ОСОБА_4 За дане порушення п. 3 ст. 17 вказаного Закону передбачена відповідальність у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суд зазначає, що вказаний факт не спростовується позивачем. Продавець ОСОБА_7 підписав акт перевірки без зауважень.
В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем не забезпечено зберігання контрольних стрічок протягом трьох років, що є порушенням п.10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». За дане порушення п. 5 ст. 17 вказаного Закону передбачена відповідальність у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суд зазначає, що вказаний факт не спростовується позивачем та підтверджений в судовому засіданні свідком ОСОБА_4, актом перевірки. Продавець ОСОБА_7 підписав акт перевірки без зауважень.
Матеріали перевірки свідчать, що в порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»позивачем не забезпечено ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 1230,00 грн.
У відповідності до приписів п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівкові та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені у такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Стаття 6 вказаного Закону визначає, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.
Крім того, обов'язок платників податків щодо ведення бухгалтерського обліку, визначений в частині 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування». Згідно із п.п. «а»п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.
Форма Книги обліку доходів і витрат, яку зобов'язані вести фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, затверджена наказом ДПА України від 21.04.1993р. № 12 «Про затвердження Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю»(наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 р. за № 64). Порядок ведення книги обліку доходів та витрат затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. № 1269 і передбачає внесення до книги таких відомостей: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день. На перевірку позивачем не надана книга обліку доходів та витрат, зазначена обставина не спростована позивачем.
Так під час здійснення перевірки позивача, була складена відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 15.06.2010р. при перевірці господарської одиниці -торгового павільйону суб'єкта господарювання - ФО-П ОСОБА_3 Зазначена відомість була засвідчена підписами перевіряючих осіб та продавця. До неї включені товарні запаси на загальну суму 1230,00 грн., на які відсутні накладні та міститься запис «на момент перевірки накладні відсутні».
Суд зазначає, що позивач не скористався правом оскаржити акт перевірки до ДПА у Харківській області та долучити до заперечень копії відповідних первинних документів, що засвідчують факт придбання товарів, які знаходилися на місці здійснення розрахунків, долучити копію книги обліку доходів та витрат за відповідний період.
Таким чином в момент прийняття оскаржуваного рішення № 0001892320 від 25.06.2010 р., позивач не спростував висновки акту перевірки про порушення п.12 ст. 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідно до ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за вказане порушення передбачено застосування фінансової санкції у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Матеріалами справи встановлено, що на місці проведення розрахунків торгового павільйону при проведенні перевірки 15.06.2010р. знаходились кошти позивача в сумі 836,50 грн., що підтверджено власноручним описом наявних купюр і монет, складеним та підписаним продавцем ОСОБА_7 В наданому суду денному звіті реєстратора розрахункових операцій зазначена сума у розмірі 55,00 грн. Сума невідповідності складає 774,50 грн., що є порушенням п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідно до ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність. Суд не приймає посилання позивача на те, що дані кошти були взяті перевіряючими у продавця з коштів, які були виділені на заробітну плату продавця, оскільки в поясненнях наданих під час перевірки продавець вказаних обставин перевіряючим не повідомив, факт знаходження коштів на місці проведення розрахунків підтверджено актом перевірки, описом наявних купюр та монет, поясненнями свідка ОСОБА_4
Крім того, в ході проведення перевірки встановлено, що позивачем в порушення вимог ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»не внесено до Єдиного реєстру місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Згідно положень ст.15 вказаного Закону (в редакції, що діяла на час проведення перевірки) зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
За визначенням термінів, які містяться у ст.1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" місцем зберігання алкогольних виробів вважається місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 року № 251 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форму довідки про внесення місця зберігання.
Суд зазначає, що вказаний факт не спростовується позивачем.
Щодо посилання представника позивача на те, що ч.36 ст.15 Закону України містить положення, що суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі, суд зазначає наступне.
Частину 36 ст.15 Закону №481/95-ВР введено в дію Законом України від 20.05.2010р. №2275-VI, який набрав чинності з дня його офіційного опублікування -16.06.2010 року, тобто вже після проведення перевірки та виявлення вказаного порушення.
Суд зазначає, що факт порушення не спростовується позивачем та підтверджений актом перевірки, додатками до акту перевірки, наданими в судовому засіданні поясненнями свідка.
Суд звертає увагу, що підписавши матеріали перевірки без зауважень до перевіряючих, до ходу перевірки та її висновків, продавець ОСОБА_7 з виявленими порушеннями погодилась, оскільки при підписанні, ознайомленні з актом перевірки, наданні пояснень мала реальну можливість зробити зауваження щодо них.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що відповідачами доведені факти порушень позивачем вимог законодавства, рішення Куп'янської ОДПІ у Харківській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі є правомірним. Розрахунок застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідає розмірам, встановленим законодавством.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, факти порушень вимог законодавства позивачем підтверджені належними доказами, що дає суду законні підстави для відмови в задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, третя особа - Державна податкова адміністрація в Харківській області про скасування рішень - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 14 грудня 2010 року.
Суддя Шевченко О.В.