про відкриття провадження
29 грудня 2025 року Справа № 915/2164/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛА САЛЮТТЕ», вул. Головна, буд. 70, с. Бронниця, Могилів-Подільський район, Вінницька обл., 54052 (код ЄДРПОУ 41752634)
до відповідача Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, вул. Житна, буд. 14, будівля 1, м. Москва, 119991
про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2 566 163, 29 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛА САЛЮТТЕ» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача держави Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛА САЛЮТТЕ» матеріальну шкоду в розмірі 2 566 163, 29 грн., що еквівалентно 62 266, 32 доларам США та 57 372, 51 Євро.
Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 137 200, 00 грн.
Підставою позову зазначено наступні обставини.
Відповідно до умов договору про безоплатне відповідальне зберігання майна № 290921 від 29.09.2021, укладеного між ТОВ «ЛА САЛЮТТЕ» (поклажодавець) та фізичною особою ОСОБА_1 (зберігач), позивач (поклажодавець) передав, а ОСОБА_1 (зберігач) прийняв на відповідальне безоплатне зберігання товар (майно), належне позивачу ТОВ «ЛА САЛЮТТЕ» за адресою місцерозташування складського приміщення, що належить зберігачу: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 240-Б (приміщення № 4). Власником об'єкту, в якому зберігались товарно-матеріалі цінності позивача. є ОСОБА_1 . Договір набув чинності від дати його підписання сторонами і діє до першої вимоги поклажодавця щодо повернення майна, яка на адресу зберігача не надходила.
Позивач, здійснюючи свою фінансово-господарську діяльність, зберігав у складському приміщенні за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 240-Б товарно-матеріальні цінності (парфумерія), які знаходились у приватній власності позивача.
Позивач зазначає про завдання матеріальної шкоди в розмірі 2 566 163, 29 грн. внаслідок обстрілу збройних сил РФ, а саме ракетного обстрілу території за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті якого громадянину ОСОБА_1 завдано шкоду у вигляді знищення громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, в тому числі знищено товарно-матеріальні цінності (парфумерію), первинну бухгалтерську та фінансово-господарську документацію, що належали позивачу та які зберігались у складському приміщенні № 4 за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 240-Б.
Позов пред'явлено про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок знищення товарно-матеріальних цінностей.
Позовні вимоги обґрунтовано положеннями ст. 41 Конституції України, ст. 3, 42, 55, 133 ГК України, ст. 11, 15, 16, 22, 84, 317, 321, 386, 524, 533, 1166, 1173, 1174, 1192 ЦК України, ст. 49, 76, 79 ЗУ “Про міжнародне приватне право», ст. 11 Європейської конвенції про імунітети держав від 16.05.1972, ст. 5, 7, 12 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004, Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022, Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-12/1 від 24.03.2022, ст. 25 Положення про закони і звичаї війни на суходолі, п. 1, 3 Гаазької конвенції Про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року, ЗУ “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та судовою практикою.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що остання подана з урахуванням вимог ст. 162, 164, 172 ГПК України. Керуючись ч. 1, 2 ст. 176 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищевикладене, розгляд даної справи слід проводити в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 50 ГПК України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.
Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації матеріальної шкоди. Підставою позову позивач зазначив, що ТОВ "ЛА САЛЮТТЕ", здійснюючи свою господарську діяльність, був власником товарно-матеріальних цінностей, які було передано на зберігання за договором про безоплатне відповідальне зберігання майна № 290921 від 29.09.2021, укладеного між ТОВ «ЛА САЛЮТТЕ» (поклажодавець) та фізичною особою ОСОБА_1 (зберігач). Належні позивачу товарно-матеріальні цінності знаходились на зберіганні у складському приміщенні, що належить на праві власності зберігачу ОСОБА_1 та розташовані за адресою АДРЕСА_2 . Позивач зазначає про завдання матеріальної шкоди внаслідок знищення об'єкта нерухомості, власником якого є ОСОБА_1 , та, як наслідок, належного позивачу майна (товарно-матеріальних цінностей, які знаходились на зберіганні у вказаному приміщенні), у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації (внаслідок ракетного обстрілу ЗС РФ цивільної інфраструктури м. Миколаєва 15.05.2024).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі фізичної особи ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, оскільки рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки останнього.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 ГПК України якщо при відкритті провадження у справі вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі направляє таким третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів, а докази такого направлення надає суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Судом встановлено, що до матеріалів позовної заяви позивачем долучено докази направлення на адресу ОСОБА_1 копії позовної заяви з додатками. Отже, в суду відсутні підстави для зобов'язання позивача повторно надсилати на адресу третьої особи копії позовної заяви з додатками.
Кабінетом Міністрів України 03.03.2022 було прийнято постанову № 187 (зі змінами, внесеними згідно з постановами КМУ № 466 від 19.04.2022, № 480 від 19.04.2022, № 719 від 24.06.2022) “Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації», у зв'язку з чим суд для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, зобов'язує позивача надати відомості: чи є учасником справи юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація; громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Крім того, суд зобов'язує позивача надати відомості чи є позивач в реєстрі санкційних компаній РНБО й чи наявні обмеження, встановленні судовими рішеннями, які набрали законної сили, в тому числі щодо користування та розпорядження майном та корпоративними правами.
До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України “Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності» від 19.12.1992 шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу Російської Федерації.
У зв'язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», за зверненням Мін'юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно листа Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 “Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Крім того, у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану АТ “Укрпошта» з 24.02.2022 року припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.
Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 року щодо вручення судових документів резидентам російської федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 року розірвано дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.
Таким чином, передача будь-яких документів компетентним органам Російської Федерації, у тому числі дипломатичними каналами, наразі неможлива (лист Міністерства юстиції України вих. № 100817/98748-22-22/12.1.3 від 31.10.2022).
Отже, оскільки розірвано дипломатичні відносини України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання цієї ухвали на адресу відповідача, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі здійснюватиметься шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України. Крім того, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача направити нотаріально засвідчений переклад на російську мову даної ухвали суду на адресу посольства Російської Федерації в будь-якій країні.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 14.07.2025 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Керуючись ст. 176, 177, 181-182, 233-235, 247, 254-255 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
3. Призначити підготовче засідання по справі на 29.01.2026 об 11:00 год.
Повідомити учасників справи про призначення підготовчого засідання по справі.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Миколаївської області за адресою: вул. Олексія Вадатурського (Фалєєвська), 14, м. Миколаїв, 54614.
4. Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Копію ухвали направити на адресу третьої особи із проставлянням відмітки “Cудова повістка».
5. У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введення на території України воєнного стану, складну безпекову ситуацію у м. Миколаєві, і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також з урахуванням надмірного навантаження та недостатню кількість суддів в Господарському суді Миколаївської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл судових справ, з урахуванням показників часу, необхідного для розгляду справ та матеріалів (рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 26.02.2025 № 41/зп-25 та від 05.03.2025 № 46/зп-25, лист ДСА від 28.01.2025 № 15-2062/25), здійснити розгляд даної справи у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.
6. Зобов'язати позивача нотаріально засвідчений переклад на російську мову даної ухвали суду направити відповідачу на поштову адресу посольства Російської Федерації у будь-якій країні, зручній для вручення (направлення) документів, надавши суду докази знаходження відповідного (-их) посольства Російської Федерації у іноземній країні.
7. Зобов'язати позивача надати відомості: чи є учасником справи юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація; громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації та чи є учасники справи в реєстрі санкційних компаній РНБО, й чи наявні обмеження, встановленні судовими рішеннями, які набрали законної сили, в тому числі щодо користування та розпорядження майном та корпоративними правами.
8. Встановити відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відзив на позов має відповідати вимогам ст. 165 ГПК України.
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
9. Встановити позивачу строк у 5 днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив в порядку ст. 166 ГПК України та всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
Відповідь на відзив має відповідати вимогам ст. 166 ГПК України.
10. Встановити відповідачу строк у 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на відповідь на відзив в порядку ст. 167 ГПК України та всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Заперечення мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України.
11. Встановити третій особі строк у 10 днів з дня отримання копії позовної заяви з додатками для подання суду пояснень в порядку ст. 168, 179 ГПК України та всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення, якщо такі докази не надані сторонами, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
Пояснення мають відповідати вимогам ст. 168 ГПК України.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч. 4 ст. 161 ГПК України).
12. Суд звертає увагу учасників процесу на наступне.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Суд зазначає про обов'язок осіб, зазначених у ст. 6 ГПК України, зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (абз. 3 ч. 7 ст. 42 ГПК України).
13. Звернути увагу учасників справи на наступне:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК України);
- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України);
- учасники справи мають права та обов'язки, передбачені ст. 42, 46 ГПК;
- заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань подаються в порядку, встановленому ГПК України (ч. 3 ст. 169 ГПК України); якщо такий порядок приписами ГПК України не встановлений, то заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань слід подавати до суду в письмовій формі (ч. 3 ст. 169 ГПК України);
- повноваження представників учасників справи, а також документи, що підтверджують повноваження представників, врегульовані приписами ст. 16, 56-61 ГПК України;
- порядок подання доказів, а також наслідки несвоєчасного подання доказів врегульовані ст. 80 ГПК України;
- копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2003), який затверджено наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.
14. Попередити учасників справи про те, що відповідно до ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
На веб-сторінці Господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).
Суддя Е. М. Олейняш