22 грудня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-5407/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
при секретарі - Дубовик О.І.,
за участю:
представника позивача - Постольник Н.Ю.,
представника відповідача - ОСОБА_2,
прокурора - Савченка В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Кобеляцького району Полтавської області в інтересах держави в особі , Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій, -
29 жовтня 2010 року прокурор Кобеляцького району звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області (далі - ТУ Головавтотрансінспекції у Полтавській області, позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій.
Мотивуючи свої вимоги позивач зазначив, що відповідач порушив приписи Закону України “Про автомобільний транспорт”, у зв'язку з чим до нього застосовано фінансову санкцію у розмірі 1 700 грн., яка до теперішнього часу до Державного бюджету України не перерахована, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили такі задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано жодних доказів наявності чи відсутності під час проведення перевірки у пасажирів страхових полісів, оскільки перевірка здійснювалася під час перерви у рейсі, коли пасажири автобуса були відсутні. Фактично перевірявся лише договір страхування, укладений перевізником зі страховою компанією.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.
19.05.2010 р. на підставі завдання на перевірку від 18.05.2010 р. №029709 державними інспекторами ТУ Головавтотрансінспекції в м. Києві у місці посадки та висадки пасажирів на площі Вокзальній, що по вул. Комінтерну, 32 у м. Києві проведена перевірка транспортного засобу марки Volkswagen, номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4. Власником автомобіля згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 значиться ОСОБА_3.
В ході перевірки державними інспекторами було виявлено порушення відповідачем законодавства про автомобільний транспорт, а саме: при наданні послуг з регулярних спеціальних пасажирських перевезень за маршрутом Київ-Полтава, про що свідчить запис у дорожньому листі, не оформлено та не видано кожному застрахованому пасажиру страховий поліс на окремому бланку, передбачений пунктом 3 Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 р. №959 та приписами статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", за що передбачена відповідальність абзацом 3 ч.1 ст. 60 цього ж Закону.
За результатами перевірки складено акт №148450 від 19.05.2010 р., з яким водій ОСОБА_4 ознайомлений, проте від пояснень та підпису відмовився, про що зазначено в акті.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. №2344-ІІІ державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, яким є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (далі - Головавтотрансінспекція), що діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 р. № 1190.
Для виконання покладених на Головавтотрансінспекцію завдань згідно пункту 8 зазначеного Положення утворюються територіальні органи Головавторансінспекції в межах граничної чисельності її працівників.
Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових, рейдових перевірок.
Стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. №2344-ІІІ визначає поняття автомобільного перевізника - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи передбачені законодавством України.
Пунктом 3 Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14.08.1996 р. №959, передбачено, що страховий платіж за обов'язковим особистим страхуванням від нещасних випадків на транспорті утримується з пасажира перевізником, який діє від імені страховика за винагороду на підставі договору доручення на лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту на міжобласних і міжміських маршрутах у межах однієї області, Автономної Республіки Крим у розмірі до 1,5 відсотка вартості проїзду, на маршрутах приміського сполучення - до 3 відсотків вартості проїзду.
Кожному застрахованому перевізник, що виступає агентом страховика, видає страховий поліс. Він може видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квитка. Документом, що підтверджує страхування пасажирів під час здійснення регулярних пасажирських перевезень автомобільним транспортом, є квиток.
Обов'язок перевізника під час здійснення нерегулярних перевезень забезпечувати в установленому законодавством порядку страхування пасажирів передбачений пунктом 58 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. №176.
Проте, відповідач вказаних правил при здійсненні пасажирських перевезень не виконував.
Згідно з абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІII за порушення законодавства про автомобільний транспорт - надання послуг без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються санкції - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пунктів 25 - 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567, справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.
Про час та місце розгляду справи про правопорушення гр. ОСОБА_3 повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке той отримав 03.06.2010 р.
Відповідач на розгляд справи не з'явився, заперечень не надсилав.
14.06.2010 р. ТУ Головавтотрансінспекції у Полтавській області винесено постанову №066834 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1 700,00 грн. у зв'язку з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Згідно з пунктами 28, 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням. У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова від 14.06.2010 р. про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржувалася, однак фінансові санкції у розмірі 1 700 грн. до Державного бюджету України не сплачені до теперішнього часу.
Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах, прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу .
Таким чином, прокурор Кобеляцького району, діючи в межах наданих йому законодавством повноважень, обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі ТУ Головавтотрансінспекції у Полтавській області з даним адміністративним позовом.
Враховучи вищевикладе, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов прокурора Кобеляцького району Полтавської області - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України (р/р 31115106700002 в УДК у м. Полтава, код за ЄДРПОУ 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області, місце знаходження: м. Полтава, МФО 831019, код бюджетної класифікації 21081100, символу 106) фінансову санкцію у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 24 грудня 2010 року.
Суддя Є.Б. Супрун