Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
Вступна та резолютивна частини
21.12.2010 р. Справа № 2а-8217/10/1470
м. Миколаїв
10:30
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєві
до відповідачаПриватного підприємства «Делойт»
за участю представників:
від позивача: Федорінський Є.А.
від відповідачів: не з'явився
про скасування державної реєстрації
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя В.В. Біоносенко
Іменем України
21 грудня 2010 р. справа № 2а -8217/10/1470
м. Миколаїв
10:30
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєві
до відповідачаПриватного підприємства «Делойт»
за участю представників:
від позивача: Федорінський Є.А.
від відповідачів: не з'явився
про скасування державної реєстрації
Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ПП «Делойт», визнання недійним реєстрацію його платником податку на додану вартість, визнати недійсним всі первинні бухгалтерські документи підприємства, скасувати його державну реєстрацію.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що засновник товариства ОСОБА_2 ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства на мав, а само підприємство використовувалося іншими особами з метою прикриття незаконної господарської діяльності, ухилення від сплати податків, легалізації коштів та іншого.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши надані докази (пояснення позивача, письмові докази) та вислухавши промову позивача, суд дійшов до таких висновків.
3 листопада 2003 року державним реєстратором Миколаївської міської ради зареєстровано юридичну особу ПП «Делойт»(арк.спр.16).
Засновником та директором цього підприємства виступив ОСОБА_2 (арк.спр.15).
5 листопада 2003 ПП «Делойт»зареєстроване у ДПІ у Центрального районі м. Миколаєва як платник податку (арк.спр.18).
17 листопада 2003 ПП «Делойт»зареєстроване як платник податку на додану вартість (арк.спр.17).
На підтвердження своїх позовних вимог, позивач надав копію протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_2, наданні 09.02.09 співробітникам міліції (арк.спр.24).
Відповідно до свідчень ОСОБА_2, в листопаді 2003 року його знайомий ОСОБА_3 запропонував йому зареєструвати на його ім'я підприємство, стати засновником та директором підприємства. На зазначену пропозицію він погодився. Після чого він був у нотаріуса, в банках та інших установах де підписував документи. Щодо подальшої долі підприємства ПП «Делойт»йому нічого не відомо (арк.спр.24).
Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створені порушення, які не можна усунути.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право звертатися до суду про визнання недійсною та скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності з підстав порушень закону, які були допущені під час його створення.
Це такі порушення закону, які унеможливлювали державну реєстрацію юридичної особи ще на момент самої реєстрації, але, незважаючи на їх наявність реєстрація була проведена.
Вичерпний перелік цих порушень визначений в ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», а саме:
невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;
невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону;
порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема:
наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;
невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;
наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону;
наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;
використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 10 ч.1 ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.
Жодних підстав з передбачених в ст.28 Закону для скасування державної реєстрації ПП «Делойт»позивач не навів.
Окрім цього, суд к поясненням ОСОБА_2 щодо його необізнаності у господарської діяльності ПП «Делойт», а також визнання ним позову, відноситися критично. За умови доведеності правоохоронними органами участі ПП «Делойт»у протиправній діяльності, така позиція ОСОБА_2 може бути обумовлена наміром уникнути юридичної відповідальності (перекладанням її на інших осіб), а також зацікавленістю у визнанні недійсною усієї заборгованості підприємства перед контрагентами та бюджетом.
У будь-якому випадку лише пояснень ОСОБА_2 без наявності підстав передбачених ст.28 Закону, недостатньо для скасування державної реєстрації підприємства.
Аргументи позивача, що зазначене підприємство використовувалося для незаконної господарської діяльності, ухилення від сплати податків, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та інше, судом не приймаються так як всі зазначені дії відбувалися після державної реєстрації, і не впливають на її дійсність.
Інших підстав для припинення юридичної особи ПП «Делойт»позивач не навів.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ПП «Делойт»та скасування його державної реєстрації.
Позовна вимога, що стосується визнання недійсним реєстрації ПП «Делойт»в якості платника податку на додану вартість та визнання недійсним Свідоцтва платника податку на додану вартість, взагалі не передбачена діючим законодавством.
Статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачена необхідність у державний реєстрації платника податку на додану вартість.
Частиною 9.8 Закону передбачено, що реєстрація діє до дати її анулювання.
Рішення про анулювання свідоцтва приймає податковий орган.
Підстав для скасування або визнання недійсним реєстрації платника податку на додану вартість законодавством не передбачено.
В задоволенні цієї позовної вимоги також необхідно відмовити.
Позовна вимога про визнання всіх первинних бухгалтерських документів, виданих ПП «Делойт»також не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивачем не визначено коло цих документів, не зазначені їх реквізити, самі документи не надані суду, не зазначено правових підстав їх недійсності.
Суд не може приймати ймовірних рішень стосовно невідомих документів, яких суд не досліджував і не знає чи існують вони взагалі.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя В.В. Біоносенко
Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 22.12.10
Суддя В.В. Біоносенко