Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
Вступна та резолютивна частини
05.07.2010 р. Справа № 2а - 5901/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1, < Позивач адресса >
доВознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області, < Відповідач адресса >
за участю представників:від позивача: ОСОБА_2
від відповідача: Короташ А.Р., Літвак Н.І.
проскасування податкових повідомлень-рішень №683/17/1846818722/9336, №682/17/1846818722/9335 від 29.05.2009,
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області №683/17/1846818722/9336 від 29.05.2009 року про нарахування податкового зобов'язання з податку з доходів від здійснення підприємницької діяльності до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині донарахування та стягнення 5667 гривень 01 копійка.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області №682/17/1846818722/9335 від 29.05.2009 року про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на загальну суму в сумі 49199 гривень 66 копійок.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивачі судові витрати в сумі 3 гривні 40 копійок.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України -з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.
Суддя І. А. Устинов
Миколаївський окружний адміністративний суд
Іменем України
05 липня 2010 року Справа № 2а -5901/09/1470
м. Миколаїв
15:15
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області,
за участю представників
від позивача: ОСОБА_2,
від відповідача: Короташ А.Р., Літвак Н.І.
про скасування податкових повідомлень-рішень №683/17/1846818722/9336, №682/17/1846818722/9335 від 29.05.2009 року,
Позивач, фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1.), звернулась з адміністративним позовом до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївської області (далі - Вознесенської ОДПІ у Миколаївської) області про визнання не чинним та скасування повідомлення-рішення № 683/17/1846818722/9336 від 29.05.2009 року, про донарахування та стягнення з ФОП ОСОБА_1 податку на доходи в розмірі 9 602,48 грн., в частині донарахування та стягнення 5 667,01 грн., визнання не чинним та скасування податкове повідомлення-рішення № 682/17/1846818722/9335 від 29.05.2009 року, про донарахування та стягнення з ФОП ОСОБА_1 податку на додану вартість та штрафних санкцій на загальну суму 49 199,66 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу, що викладені в акті перевірки, стосовно заниження податку з доходів є неправомірними, оскільки відповідно до ст. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 року № 727/98 у разі порушення вимог щодо обсягу виручки чи кількості осіб, що перебувають у трудових відносинах з приватним підприємцем, платник єдиного податку має перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Також позивач зазначає, що в один звітний період неможливе одночасне застосування загальної та спрощеної системи оподаткування. Оскільки позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування, то вона відповідно до статті 6 зазначеного Указу звільняється від сплати податку з доходів фізичних осіб.
Крім того, позивач вказує, що нею не допущено порушення ведення обліку та витрат та подання декларації про отримані доходи, оскільки у відповідності до змісту листа ДПА України від 06.04.1998 року «Щодо оподаткування доходів підприємницької діяльності»платники фіксованого податку звільняються від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат та від подання декларацій, натомість позивачем подано до податкового органу звіт суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи - платника єдиного податку із зазначенням обсягу виручки.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки проведеною перевіркою встановлено перевищення позивачем обсягу виручки від здійснення підприємницької діяльності, що дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування. При цьому відповідач вказує, що оскільки позивач перевищив граничний обсяг виручки від здійснення підприємницької діяльності, що дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування, то перевіряючими правомірно включено суму перевищення до складу річного оподатковуваного доходу.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновків про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
В період з 12.05.2009 року по 18.05.2009 року працівниками Вознесенської ОДПІ у Миколаївської області було проведено виїзну планову перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні підприємницької діяльності за період з 11.03.2008 року по 31.03.2009 року.
По результатам перевірки був складений акт перевірки № 1373/17/НОМЕР_1 від 20.05.2009 року. (далі -Акт перевірки), яким встановлено, що в 4 кварталі 2008 року обсяг виручки від реалізації товарів перевищив 500 000,00 грн., на підставі чого було здійснено донарахування податку на доходи, нарахування податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій за несплату ПДВ і за неподання звітності по ПДВ.
Актом перевірки підтверджено, що в 2008 -2009 роках ФОП ОСОБА_1 платником єдиного податку.
Згідно акту перевірки було встановлено, що в 2008 -2009 роках обсяг виручки від продажу товарів (наростаючим підсумком за рік) склав: 1 квартал 2008 року -0,00 грн.; 2 квартал 2008 року -96 950,45 грн.; 3 квартал 2008 року -241 013,83 грн.; 4 квартал 2008 року -751 866,97 грн. ;1 квартал 2009 року -174 909,67 грн.
За результатами перевірки відповідачем було позивачу донараховано податок на доходи від підприємницької діяльності за ставкою 15 %: за 12 місяців 2008 року в сумі 5 667,01 грн.; за 1 квартал 2009 року в сумі 3 935,47 грн., а також податок на додану вартість за ставкою 20 % : за 4 квартал 2008 року та 1 квартал 2009 року в сумі 34 981,93 грн. і штрафні санкції в розмірі 14 217,73 грн.
На Акт перевірки позивачем було подано заперечення, які були залишенні без задоволення і на підставі Акту перевірки, Вознесенською ОДПІ у Миколаївський області 29.05.2009 року були прийняти податкові повідомлення-рішення № 683/17/1846818722/9336 про донарахування податку на доходи в розмірі 9 602,48 грн., і податкове повідомлення-рішення № 682/17/1846818722/9335 про донарахування податку на додану вартість в розмірі 34 981,93 грн. і штрафні санкції в розмірі 14 217,73 грн. (на загальну суму 49 199,66 грн.) яки є предметом оскарження.
1. Відповідно до Акту перевірки від 20.05.2009р. позивачу було донараховано податок на доходи за ставкою 15 % від підприємницької діяльності за 12 місяців 2008 року в сумі 5 667,01 грн.
Такий висновок відповідача суперечить чинному законодавству України.
Умова щодо можливості застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами-підприємцями , розмір виручки яких від реалізації продукції за рік не перевищує 500 тис. грн, міститься в статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 року № 727/98 в редакції Указу Президента України № 746/99 від 28.06.1999 року (далі -Указ № 727).
Відповідно до статті 5 Указу № 727 позивач з 4 кварталу 2008 року ФОП ОСОБА_1. повинна була перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою податку з доходів фізичних осіб за правилами, встановленими 4 розділом Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян»(далі -Декрет № 13-92).
Отже, єдиним наслідком перевищення 500-тисячного обмеження щодо виручки є перехід приватного підприємця на звичайну (загальну) систему оподаткування з наступного кварталу (з кварталу, наступного за тим, в якому було перевищено граничний розмір виручки). Інших наслідків невиконання умови статті 1 Указу № 727 чинним законодавством не передбачено.
З Указу № 727 слідує, що фізична особа -підприємець, платник єдиного податку, розмір виручки якого в будь-якому кварталі перевищив 500 тис. грн, допрацьовує до кінця цього кварталу за єдиним податком і лише з початку наступного кварталу переходить на звичайну (загальну) систему оподаткування (здає до податкового органу Свідоцтво про сплату єдиного податку).
Відповідно, до закінчення кварталу, в якому перевищено 500-тисячне обмеження щодо виручки, підприємець залишається платником єдиного податку, а його доходи (у т. ч. й доходи понад 500 тис. грн) за цей квартал обкладаються єдиним податком.
Відповідно до статті 6 Указу № 727 усі фізичні особи -підприємці, платники єдиного податку, не є платниками податку з доходів фізичних осіб з доходів, отриманих від підприємницької діяльності, зазначеної у Свідоцтві платника єдиного податку. Отже, ці доходи не можуть оподатковуватися згідно з розділом IV Декрету, який визначає порядок оподаткування доходів підприємців, що перебувають на загальній системі оподаткування. При цьому в Указі № 727 не зазначено, що фізична особа -підприємець, платник єдиного податку не є платником податку з доходів фізичних осіб виключно в межах 500 тис. виручки.
Водночас відповідно до статті 2 цього Указу доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу такого платника податків.
Таким чином, виручка понад 500 тис. грн, отримана в період перебування підприємця на єдиному податку, не обкладається податком з доходів фізичних осіб. Цим податком обкладатимуться лише ті доходи, дата отримання яких припадатиме на період, коли підприємець працюватиме за звичайною системою оподаткування, тобто доходи, отримані після переходу на звичайну систему оподаткування.
Твердження відповідача, що єдиним податком може обкладатися лише виручка в межах 500 тис.грн., не відповідає вимогам законодавства.
Крім того, згідно з пунктом 5 Постанови № 507 на платника єдиного податку (у частині доходів від здійснення підприємницької діяльності, яка здійснюється згідно з Указом № 727) не поширюються вимоги розділу IV Декрету. Саме в цьому розділі Декрету міститься вимога подавати декларацію про доходи. Отже, фізична особа-підприємець яка є платником єдиного податку за періоди перебування на спрощеній системі оподаткування декларацію про доходи подавати не повинен.
Таким чином, твердження відповідача, що доходи понад 500 тис. грн уже не є доходами від діяльності за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, не відповідає вимогам законодавства.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про те що податкове повідомлення-рішення № 683/17/1846818722/9336 від 29.05.2009 року про донарахування та стягнення з ФОП ОСОБА_1 податку на доходи за ставкою 15 % від підприємницької діяльності за 12 місяців 2008 року розмірі 9 602,48 грн., в частині нарахування позивачу суми 5 667,01 грн. підлягає скасуванню.
2. Відповідно до Акту перевірки від 20.05.2009 року позивачу було нарахований за 4 квартал 2008 року та 1 квартал 2009 року податок на додану вартість в сумі 34 981,93 грн. і штрафні санкції в розмірі 14 217,73 грн.
Згідно з, підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість у тому разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень.
Відповідно до підпункуту «а», пункту 9.6., статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним пунктом.
В той же час, стаття 2 Указу № 727 визначає що доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Приписами ст. 6 Указу Президента України № 727 визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість (крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків).
Таким чином, відповідно до статті 5 Указу № 727 позивач з 4 кварталу 2008 року повинна була перейти на загальну систему оподаткування, а обов'язок по реєстрації позивача платником податку на додану вартість, у неї міг виникнути тільки у випадку перевищення нею суми доходів від підприємницької діяльності межі в 300 тис. грн. при здійсненні операцій за загальною системою оподаткування. Одержані ж позивачем доходи, які вона отримала в період оподаткування за спрощеною системою, для визначення обов'язку по реєстрації платником ПДВ враховуватись не повинні.
Так як, в 1 кварталі 2009 року позивачем було отримано доходів тільки на суму 174 909,67 грн., то і обов'язок по реєстрації позивача в якості платника на додану вартість у нього не виник.
За вказаних обставин, суд вражає що податкове повідомлення-рішення № 682/17/1846818722/9335 від 29.05.2009 року про донарахування та стягнення з ФОП ОСОБА_1 податку на додану вартість та штрафних санкцій на загальну суму 49 199,66 грн. підлягає скасуванню повністю.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області №683/17/1846818722/9336 від 29.05.2009 року про нарахування податкового зобов'язання з податку з доходів від здійснення підприємницької діяльності до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині донарахування та стягнення 5667 гривень 01 копійка.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області №682/17/1846818722/9335 від 29.05.2009 року про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на загальну суму в сумі 49199 гривень 66 копійок.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивачі судові витрати в сумі 3 гривні 40 копійок.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України -з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.
Суддя І.А. Устинов
Постанова оформлена
у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України
та підписана суддею 25.11.2010 року.
Суддя І.А. Устинов