Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
Вступна та резолютивна частини
30.06.2010 р. Справа № 2а - 3028/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Миколаївської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", < Позивач адресса >
доДержавної Інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області, < Відповідач адресса >
за участю представників:від позивача: Івановський Д.В.
від відповідача: Болдирєва Х.С., Надєїна Т.А.
провизнання протиправним та скасування рішення № 82 від 09.09.08 р.,
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області №82 від 09.09.2008 року "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін".
Відшкодувати з Державного бюджету України України на користь позивача судові витрати у розмірі 5 гривень 70 копійок.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України -з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.
Суддя І. А. Устинов
Миколаївський окружний адміністративний суд
Іменем України
30 червня 2010 року Справа № 2а -3028/09/1470
м. Миколаїв
16:20
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»в особі Миколаївської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»,
до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області,
за участю представників:
від позивача: Івановський Д.В.,
від відповідача: Болдирєва Х.С., Надєїна Т.А.,
про визнання протиправним та скасування рішення від 09.09.2008 року №82.
Миколаївська регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»(далі -ДП «Центр державного земельного кадастру») звернулась з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області (далі Держінспекція цін в Миколаївській області) про визнання протиправним і скасування рішення № 82 від 09.09.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 842673 гривні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на ДП «Центр державного земельного кадастру»покладено автоматизоване веденням державного земельного кадастру України та системи реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них. ДП «Центр державного земельного кадастру»не займається державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, а тому не міг стягувати кошти за надання цих послуг, як про це зазначено в акті перевірки.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача позов не визнав посилаючись на те, що перевіркою встановлено порушення з боку позивача Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», Постанови Кабінету Міністрів України № 1619 від 01.11.2000 року «Про затвердження порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів», Постанови Кабінету Міністрів України № 671 від 26.05.2004 року.
Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновків про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідачем проведена перевірка позивача з питань дотримання державної дисципліни цін при наданні платних послуг. Як зазначено в актом перевірки № Б-217 від 04.09.2008 року, під час перевірки були встановлені порушення ДП «Центр державного земельного кадастру» вимог пункту 4 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», Постанови Кабінету Міністрів України № 1619 від 01.11.2000 року «Про затвердження порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів», Постанови Кабінету Міністрів України № 671 від 26.05.2004 року. Як зазначено в акті, перевіркою встановлено необґрунтоване стягнення коштів за послуги пов'язані з державної реєстрації речових прав та їх обмежень, а також інших платежів за послуги, пов'язаних з реєстрацією прав громадян., а також завищення плати за видачу витягів з державного реєстру земель та видачу довідок фізичним особам про відсутність земельних ділянок у фізичних осіб.
За наслідками перевірки Держінспекцією цін в Миколаївській області було прийнято рішення № 82 від 09.09.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 842673 гривні.
Державна реєстрація земельних ділянок регулюється: положеннями Земельного кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1088 «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру», наказом Держкомзему України від 02.07.2003 року № 174 "Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 року № 641/7962, спільним наказом Держкомзему України, Мінфіну України, Мінекономіки України від 15.06.2001 року № 97/298/124 "Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.07.2001року № 579/5770.
Згідно із ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" адміністратором державного реєстру прав на нерухоме майно є Центр державного земельного кадастру, який здійснює його ведення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1088 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" встановлено, що до створення Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно Центр державного земельного кадастру проводить реєстрацію земельних ділянок та прав на них шляхом внесення записів про реєстрацію земельних ділянок та прав на них до бази даних державного реєстру земель.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю" вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не може перевищувати п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, крім випадків, визначених частиною першою цієї статті, не може перевищувати дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" визначено поняття складу робіт і .з землеустрою, а саме: види робіт із землеустрою - обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою.
Діяльність у сфері землеустрою - наукова, технічна, виробнича та управлінська діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, що здійснюється при землеустрої.
Документація із землеустрою - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державко;, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.
Крім того, у відповідності до п. 1,16 Інструкції про порядок складання, видач;, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає: виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або власності); висновок органу у справах будівництва і архітектури про наявні обмеження на використання земельної ділянки (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності); журнал польових вимірювань (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності), кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки; збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів; відомість обчислення площі земельної ділянки; відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки; експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень - це єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна.
Згідно із пунктом 1.2 Тимчасового порядку Державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою автоматизованої системи державного земельного кадастру,
Отже, Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень і Державний реєстр земель не є тотожними поняттями, оскільки Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень - це єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно (землю, будинки, споруди тощо) та їх обмеження, а Державний реєстр земель - це тільки складова частина державного земельного кадастру і містить інформацію лише про земельні ділянки.
Пунктом 21 "Повноважень центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг", затверджених Постановою КМУ від 25.12.1996 року № 1548, передбачено, що Держкомзем України за погодженням з Мінфіном та Мінекономіки встановлює ціни (тарифи) на розроблення документації із землеустрою та проведення землеоціночних робіт; визначає граничні розміри плати з виконання землевпорядних робіт у разі безоплатної передачі громадянам України земельних ділянок відповідно до законодавства.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів»від 1 листопада 2000 р. N 1619, затвердила Порядок, який визначає основні вимоги щодо виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг державними органами земельних ресурсів, бюджетними установами та організаціями, які належать до сфери їх управління (далі -державні органи земельних ресурсів), на платній основі.
Статтею 2.1. Статуту ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" визначено, що основною метою Центру ДЗК є функціонування автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру України та системи реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, для забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадян, підприємств, установ та організацій достовірною інформацією про землю та отримання прибутку від здійснюваної діяльності.
Оскільки ДП «Центр державного земельного кадастру» є юридичною особою, діє на принципах госпрозрахунку, самофінансування та самоокупності і функціонує як самостійний суб'єкт господарювання, дана постанова не регулює діяльність ДП «Центр державного земельного кадастру». Відповідно порушити вимоги постанови, яка не регулює його діяльності позивач не міг.
Відповідно до частини 4 статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадови особи, громадяни України, яким передані безоплатно у власність земельні ділянки відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, звільняються від сплати державного мита за державну реєстрацію прав та їх обмежень, а також платежів за надані державним реєстратором прав послуги у зв'язку з виконанням ними повноважень, визначених законом.
Зазначена норма регулює діяльність Державного реєстратора і не розповсюджується позивача. Відповідно порушити цю норму ДП «Центр державного земельного кадастру»не міг.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів»від 26 травня 2004 р. № 671, відповідно до пункту 2 якої, держателем Державного реєстру правочинів визначено Міністерство юстиції, а державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції його адміністратором. Таким чином, дана постанова не регулює діяльність ДП «Центр державного земельного кадастру».
Оскільки позивач не надавав послуги, які відносяться до державної реєстрації правочинів, то відповідно і порушити вимоги зазначеної Постанови не міг.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і такими що підлягають що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області №82 від 09.09.2008 року "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін".
Відшкодувати з Державного бюджету України України на користь позивача судові витрати у розмірі 5 гривень 70 копійок.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.
Суддя І. А. Устинов
Постанова оформлена
у відповідності до ч.3 ст. 160 КАС України
та підписана суддею 29.11.2010 року
Суддя І.А. Устинов