Іменем України
14 грудня 2010 р. м. Черніці Справа № 2а-3540/10/2470
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Спіжавка Г.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали адміністративної справи за позовом прокурора Новоселицького району Чернівеццької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі до приватного підприємства "Скорпіо-2002" про стягнення коштів, -
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд стягнути з приватного підприємства «Скорпіо»-2002» заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та фінансових санкцій в сумі 6 429, 52 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058 та п.п. 2.1.1 п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 страхувальниками є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).
Відповідно до ст. 1 Закону №1058 страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно з законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
На підставі розрахунку по залишках несплачених коштів до управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі від 25.10.2010р., заборгованість відповідача створилася за період з липня-вересня 2010 року та складається в розмірі 3560, 83 грн.
Зазначена сума не була сплачена відповідачем в граничні терміни, передбачені п.п. 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст. 20 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до рішення №88 від 06.09.2010 р. та №116 від 06.10.2010р. управлінням нараховані відповідачу фінансові санкції та пеня за липень-жовтень 2010 року в сумі 2868, 69 грн. Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом становить 6429, 52 грн.
Відповідач належним чином повідомлений про наявність адміністративної справи в суді та вимоги при розгляді справи в порядку скороченого провадження - 06.12.2010р., заяву про визнання позову або заперечень на позов до суду не направив.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-ІV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. п. 4, 6 ч.2 ст.17 Закону №1058-ІV до обов'язку страхувальника належить подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду в строки та за формою, встановленою Пенсійним фондом, нараховувати та сплачувати страхові внески в повному обсязі в установленні строки.
Згідно ч.6 ст.20 Закону №1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частиною 12 ст.20 Закону №1058-ІV встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Частина 2 ст.106 Закону №1058-ІV передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.
Відповідно до ч. 9 ст. 106 Закону №1058-ІV за несплату або несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків Пенсійний фонд застосовує до страхувальника фінансові санкції.
Таким чином, суд вважає за доведені обставини на які посилається позивач, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.
На підставі викладеного, керуючись ст. 20, 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 94, 183-2, 256 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства "Скорпіо-2002" на користь Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці заборгованість в сумі 6429, 54 грн.
3. Постанова підлягає негайному виконанню
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Г.Г. Спіжавка