08 листопада 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-3103/10/2470
10:20
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Бойко О.Я.;
секретаря судового засідання -Олійник О.В.;
за участю:
представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Термекс" - Крушельницького І.А. (за довіреністю);
представника відповідача - Державної податкової інспекції в м. Чернівці - Дронь О.І., Чебана О.І. (за довіреністю);
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Термекс" до Державної податкової інспекції в м. Чернівці про визнання незаконним дії та скасування податкових повідомлень-рішень.
8 жовтня 2010 ТзОВ "Термекс" звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання незаконними дій посадових осіб державної податкової інспекції в м. Чернівці щодо донарахування суми податкових зобов"язань та позбавлення їх права на податковий кредит. При цьому просили суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000780350/0 та № 0001430231/0 від 16 вересня 2010 року про нарахування суми податкового зобов"язання та застосування штрафних санкцій.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на безпідставність та необгрунтованість зазначених податкових повідомлень-рішень, що прийняті на підставі недостовірних доказів при неповному дослідженні всіх обставин справи, а тому вважає їх такими, що підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зазначивши, що в періоді з 1 січня 2009 року по 31 березень 2010 року, який перевірявся, встановлено завищення валових витрат на суму 379 583,00 грн. та завищення податкового кредиту по податку на додану вартість на суму 75 917,00 грн. в зв"язку з безпідставним віднесенням до складу валових витрат та податкового кредиту вартість транспортних послуг, постачальником яких задокументовано приватне підприємтсво "Фридом - Фич. В зв"язку з цим, відповідач просив суд відмовити товариству в задоволенні позовних вимог повністю та залишити без змін оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд, -
Відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та на підставі направлень від 12.07.2010 року №021330; від 06.08.2010 року №022506 ревізори - інспектори державної податкової адміністрації в Чернівецькій області провели планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Термекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р.
Перевірка проводилася з 12.07.2010 року по 27.08.2010 року.
За результатами проведеної перевірки податкові ревізори - інспектори склали акт №2779/23-1/326524884 від 03.09.2010 р., в якому відобразили наступні порушення ТОВ «Термекс»:
1) вимог п.5.1; пп.5.2.1 п.5.2 ; ч.4 пп5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, в результаті чого був занижений податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 94896 грн., в т.ч. за І-й кв. 2009р. - в сумі 52500 грн.; за ІІ-й кв. 2009р. - в сумі 42396 грн.;
2) вимог пп.7.2.3; пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 58917,00грн. в т.ч. за березень 2009 року в сумі 42000,00 грн., травень 2009р.- в сумі 16917,00 грн. та завищене від'ємне значення з ПДВ за червень 2009 року на 17000,00 грн.
3) вимог п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства в частині неповного нарахування та утримання до бюджету податку з доходів фізичних осіб, виплачених на користь платників податку, що кінцево оподатковуються при їх виплаті та за рахунок платників за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 90,00 грн.
На підставі вказаного акту державна податкова інспекція в м.Чернівці прийняла податкові повідомлення-рішення: №0000780350/0 від 16.09.2010 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток з врахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 88375,50 грн.; № 0001430231/0 від 16.09.2010 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з врахуванням штрафних (фінансових) в розмірі 142343,00грн.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи та надавши їй юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Предметом розгляду в межах даного провадження є спірні правовідносини, які стосуються питань визначення відповідності обставин, викладених в акті перевірки фактичним обставинам, які мале місце. Також суд аналізує правильність висновків, зазначених в акті.
До вказаних правовідносин суд застосовує та правової норми.
Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005р. , за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п.1.3 Порядку №327).
За результатами невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п.1.6 Порядку №327).
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової та позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів(п.1.7 Порядку №327).
Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.
Всупереч викладеному вище, висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 03.09.2010 року, містять відомості щодо виявлених порушень, факт існування яких не підтверджений належними засобами доказування та допустимими доказами.
Так, із зазначеного акту вбачається , що ТОВ «Термекс» безпідставно відніс до складу валових витрат вартість транспортних послуг у сумі 379583, 00 грн. постачальником яких є приватне підприємство «Фридом-Фич». Підставами для такого висновку є: неправдиві відомості в дозвільних документах (в ліцензії на надання послуг з перевезення, пасажирів та вантажів автомобільним транспортом); відсутність матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності у постачальника послуг; відсутність товарно-транспортних накладних, невідповідність актів виконаних робіт вимогам законодавства про бухгалтерський облік та правил перевезення пасажирів; договір про транспортне обслуговування від 25.03.2009р. між ТОВ «Термекс» та ПП «Фридом - Фич» є нікчемним, оскільки суперечить моральним засадам суспільства..
Проте, зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та спростовуються наступним чином.
Основним видом господарської діяльності, що формує прибуток ТОВ «Термекс» є продаж водонагрівачів та комплектуючих до них. ПП «Фридом-Фич» на момент укладення договору про транспортне обслуговування від 25.03.2009р. було суб'єктом господарювання, зареєстроване платником податку на додану вартість, який надавав послуги з перевезення вантажу.
Дані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями документів: свідоцтвом про державну реєстрацію приватного підприємства «Фридом-Фич» №140068; свідоцтвом про реєстрацію платником податку на додану вартість серії НБ №057772; ліцензією міністерства транспорту і зв'язку України серії АВ №432668 про дозвіл на здійснення перевезень вантажів вантажними транспортними засобами.
Тобто зазначені вище копії документів свідчать, що у ПП «Фридом-Фич» була можливість надавати послуги, в яких було зацікавлено ТОВ «Термекс» в період з 25.03.09р. по 31.06.09р.
Суд відкидає твердження відповідача про «неправдивість відомостей» щодо вищезазначеної ліцензії та посилання на те, що за даними інформаційних ресурсів розміщених на Інтернет-порталах вказана ліцензія не видавалася.
При цьому суд звертає увагу на те, що реєстр виданих ліцензій на перевезення вантажу в вільному доступі мережі Інтернет відсутній. Відповідно ж до матеріалів перевірки, посадові особи податкових органів не надавали до вповноваженого органу - Головтрансінспекції запити щодо вказаної ліцензії. Отже такі твердження податкового органу нічим не підтверджені та мають надуманий характер.
Суд не погоджується з висновками відповідача стосовно того, що відсутність транспортних засобів на ПП «Фридом-Фич» свідчать про фіктивність договору про транспортне обслуговування від 25.03.2009р. так як підприємство могло залучати транспортні засоби інших осіб і мало всі дозвільні документи на здійснення такої діяльності. Так, відповідно до статті 5 Закону України «Про підприємництво» приватним підприємствам дозволяється залучати і використовувати матеріально-технічні, трудові, економічні чи інші ресурси, використання яких не заборонено законодавством України.
Посилання податкового органу на дані Красноперекопської ОДПІ щодо неподання податкових відомостей ПП «Фридом - Фич» від 01.10.2010 року судом не беруться до уваги, оскільки господарські відносини між ТОВ «Термекс» та ПП «Фридом-Фич» мали місце в першому півріччі 2009р.
Крім того, ТОВ «Термекс» не може відповідати за дотримання правил податкової звітності своїх контрагентів.
Пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено: «Валові витрати виробництва та обігу (надалі-валові витрати)) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності».
Згідно з п.5.3.9 цього Закону : «Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими документами, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
На підставі оглянутих товарно-транспортних накладних та актів виконаних робіт, відповідно до яких визначався склад валових витрат, судом встановлено, що вказані документи оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Наявні всі необхідні реквізити: зміст господарської операції, одиниця виміру господарської операції у вартісному вимірі, дата проведення господарської операції, підписані та проставлені печатки контрагента, зареєстрованого платником податку на додану вартість.
Отже факт надання послуг належним чином підтверджується сторонами договору в, наявних в матеріалах справи, актах виконаних робіт (наданих послуг) на всю суму валових витрат.
Що ж стосується правової оцінки податкового повідомлення-рішення № 0001430231/0 від 16.09.2010 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з врахуванням штрафних (фінансових) в розмірі 142343,00грн., суд зважає на наступне.
Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і виключно за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.
Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 статті7 Закону України «Про податок на додану вартість» : «Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із: - придбанням або виготовленням товарів ( утому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку».
Згідно з пп.7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. При цьому нормами даного Закону визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною та достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.
В Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30.05.1997р., вказано, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано в п.2 даного Порядку (особою, що не зареєстрована платником податку на додану вартість). Згідно з вимогами даного Порядку накладну може підписувати не лише керівник підприємства або головний бухгалтер, а й будь-яка особа, уповноважена платником податків здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) з обов'язковим скріпленням печаткою постачальника - платника ПДВ.
Судом не встановленого жодного порушення вимог законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.
Як встановолено судом, ПП «Фридом - Фич» з 01 вересня 2008 року є платником податку на додану вартість, про що свідчить копія свідоцтва №1001136635.
26 квітня 2010 року вказане свідоцтво було анульовано за ініціативою Податкового органу, що було підтверджено сторонами в судовому засіданні.
Зазначене дає підстави стверджувати про те, що оскільки свідоцтво платника ПДВ , виданого ПП «Фридом-Фич», було анульовано майже через рік після видачі спірних податкових накладних, на момент їх складання ПП «Фридом-Фич» було належним чином зареєстроване платником податку на додану вартість, а тому мало право видавати ТОВ «Термекс» податкові накладні.
Разом з тим, з акту перевірки вбачається що підставою для нарахування ПДВ , стало завищення останньою податкового кредиту , внаслідок недостатньо чіткого визначення об'єму наданих послуг в податковій накладній та порушення податкових періодів, що є підставою для визнання її недійсності.
Однак, з такими висновками податкового органу погодитись не можна , виходячи з такого.
Судом встановлено, що податкові накладні, які містяться в матеріалах справи, належним чином оформлені, де вказано вид послуг, їх вартість. Додаткові дані щодо об'єму перевезень, виду вантажу, транспорту, маршруту та інші відомості зазначені здачі - прийняття робіт, рахунках - фактурах і товарно-транспортних накладних. Копії всіх цих документів є в матеріалах справи і були досліджені судом.
Суд не бере до уваги порушення правил періодичності виписки накладної, оскільки фактично податок на додану вартість був сплачений і це підтверджується відповідними банківськими виписками.
Згідно з пп 7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» : «Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями». Виявлені неточності не впливають на факт підтвердження, так як податкові накладні на послуги перевезення є в наявності і містять всі необхідні реквізити.
Крім того, суд вважає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинене контрагентом платника податку.
З огляду на викладене, не може бути визнаний обґрунтованим висновок податкового органу про завищення суми податкового кредиту внаслідок включення останнього до нього суми ПДВ за спірними податковими накладними, а, отже, у відповідача відсутні підстави для нарахування податку на додану вартість з застосуванням штрафних (фінансових) санкцій за цим видом податкових зобов'язань в розмірі 142343,00грн.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України , у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють , чи прийняті вони : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії при винесенні оспорюваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не дотримані.
Відповідно до ч.1 ст..71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ст..86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грнутується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному досліжденні.
Доказів, які б спростували вищевикладене відповідачем не надано, правомірність своїх рішень не доведено, у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до положень ч.1 ст. 94 КАС України, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.70,71,79,86,94, 128, 158, 1632, 163, 167 КАС України, суд , -
1. Адміністративний позов задовольнити в повністю.
2. Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000780350/0 та № 0001430231/0 від 16 вересня 2010 року про нарахування суми податкового зобов"язання та застосування штрафних санкцій.
3. Визнати незаконними дії посадових осіб державної податкової інспекції в м. Чернівці щодо донарахування суми податкових зобов"язань та позбавлення ТзОВ "Термекс" права на податковий кредит.
4. Стягнути з Державного бюджету України (три), 40 грн. на користь ТОВ "Термекс" в рахунок відшкодування судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня одержання її копії.
Постанову в повному обсязі складено 15 листопада 2010 року.
Суддя О.Я.Бойко