№ 2а-2168/10/2370
07.12.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Мишенка В.В.,
при секретарі - Гришанові Д.Є.,
за участю: представника позивача Різника В.С. - за довіреністю, представника відповідача Мельника А.Ю. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області до Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» про стягнення податкового боргу,
Звернувшись до суду державна податкова інспекція у м. Ватутіне Черкаської області (далі позивач) просить стягнути з Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» (далі відповідач) податковий борг в сумі 51915 грн.40 коп.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що станом на 05.05.2010 року відповідач має заборгованість по сплаті по відрахуванням на геологорозвідувальні роботи в сумі 51915 грн., 23 коп., в тому числі по основному платежу 27428 грн. 96 коп., по штрафних санкціях 18930 грн. 23 коп. та пені 5502 грн.21 коп.
Ухвалою суду від 18 червня 2010 року, провадження по справі було зупинено до набрання законної сили рішення Черкаського окружного адміністративного суду по справі за позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» до державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області про скасування податкового повідомлення - рішення від 23.03.2010 року № 0000271501/0.
16 листопада 2010 року провадження по справі № 2а-2168/10/2370 за позовом державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області до Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» про стягнення податкового боргу поновлено за минуванням обставин, які були підставою для зупинення провадження.
В судовому засіданні представник позивача зменшив суму позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 34399 грн.40 коп., відмовившись від стягнення 18760 грн.23 коп., суми позову, по якій набрала законної сили постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2010 року по справі № 2-а-2794/10/3370 за позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал» державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області про скасування податкового повідомлення - рішення від 23.03.2010 року № 0000271501/0.
Представник відповідача позовних вимог не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вислухавши доводи представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Відповідач, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 257735 зареєстрований 12.08.1996 року виконавчим комітетом Ватутінської міської ради Черкаської області та як платник податків взятий на облік в органах державної податкової служби 24.09.1996 року за № 94.
Заборгованість виникла відповідно до розрахунку № 4859 від 24.10.2008 року з терміном сплати 19.11.2008 року, яким самостійно нараховано до сплати за 3 квартал 2008 року 6327 грн.15 коп. збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Відповідачем 19.02.2009 року відповідно до розрахунку № 6639 від 13.02.2009 року самостійно нараховано 6185 грн. 10 коп. На підставі акта перевірки за № 00131/15-131/24359125 від 26.05.2009 року, відносно відповідача винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000561501/0 від 26.05.2009 року на суму 170 грн. Відповідачем 19.08.2009 року, відповідно до розрахунку № 3066 від 15.07.2009 року самостійно нараховано 5584 грн. 45 коп. за 2 квартал 2009 року. За 3 квартал 2009 року, відповідачем, відповідно розрахунку за № 4647 від 30.10.2009 року самостійно нараховано до сплати 5737 грн.49 коп. Розрахунком № 9002532794 від 18.01.2010 року за 4 квартал 2009 року відповідачем самостійно нараховано до сплати 6031 грн.66 коп. На підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відносно відповідача винесено податкове повідомлення - рішення форми «Ш» № 0000271501/0 від 23.03.2010 року на суму 18760 грн. 23 коп.
Позивач підтверджує суму податкового боргу розрахунками, зокрема №4859 від 24.10.2008 року, №6639 від 13.02.2009 року, а суму заборгованості визначає станом на 15.06.2010 року.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України, в редакції від 06.07.2005 року, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а тому відповідно до вимог ч.1 ст.100 КАС України, в редакції від.07.07.2010 року, суд, позовні вимоги в цій частині залишає без розгляду.
Частиною І п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Законом України № 2181 -III визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації , протягом десяти календарних днів , наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п. п. 6.1, 6.2 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету(далі Інструкція) затверджену наказом ДПА України №105/309 від 23.06.1999 року платники складають розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи щоквартально за відповідною формою.
Базовий податковий (звітний) період для збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, дорівнює календарному кварталу.
Розрахунки збору подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин.
Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, а пунктом 6.5. Інструкції визначено, що надрокористувачі сплачують авансові квартальні внески збору до 20 числа третього місяця звітного кварталу і до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, у розмірі однієї третини суми збору, визначеної у попередньому розрахунку. Авансові внески розраховуються платником збору самостійно у розмірі одної третини величини збору, нарахованої за попередній звітний квартал.
Сума збору в повному обсязі, обчислена відповідно до розрахунку за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів за цей квартал), сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору (тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).
Як вбачається з платіжних доручень, відповідачем сплачено по розрахунках, які зазначені позивачем, визначений податок в порядку та в межах строку:
Дані платежі позивачем перенесено на погашення боргів за геологорозвідувальні роботи за інші періоди, тобто не за призначенням платежу, яке було визначене платником податку в платіжному дорученні та сплачене в порядку та в межах строків у відповідності до норм чинного законодавства, що суперечить нормам чинного податкового законодавства Конституції та Законам України яким не надано податковому органу повноважень та права змінювати призначення платежу, яке було визначено самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкових платежів за інший податковий період.
Згідно п.1 ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування», відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України, а п.1 ч. З ст. 9 цього ж Закону України де визначено обов'язок платника податку зазначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
В судовому засіданні представником позивача зазначено, що всі сплачені підприємством поточні платежі податковий органом посилаючись на п.7.7 ст. 7 Закону України № 2181-Ш розподілено на погашення інших платежів минулих років інших податкових періодів.
Таким чином податковий орган не наділений правом самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при сплаті податкових зобов'язань з податків, зокрема з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання. Підпункт 7.7 ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ визначає рівність бюджетних інтересів і не наділяє податковий орган правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податку.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначені заходи які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу , і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податку.
Крім того позивач в адміністративному позові обґрунтовує свої вимоги п.п. 3.1.1. п.3.1. ст. 3 та ст. 11 Закону України №2181- ІІІ, якими передбачено спеціальний порядок погашення податкового боргу платниками податків, які перебувають у державній або комунальній власності, а саме коли платник податків не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків, але при цьому не довів суду її виконання.
Беручи до уваги вказані приписи, суд приходить до висновку, що грошові кошти сплачені відповідачем в погашення узгоджених податкових зобов'язань за спірними розрахунками, неправомірно були спрямовані позивачем на погашення податкового боргу.
Ухвалою суду від 02.12.2010 року було відмовлено позивачу в задоволенні клопотання визначеного в заяві про зміну позовних вимог, оскільки в ній позивач просить змінити предмет спору в частині стягнення податкового боргу, що допускається лише до початку судового розгляду справи.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Суд прийшов до висновку, що в позовній заяві не наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами та свідчать про необґрунтованість позовних вимог. Докази, подані відповідачем, підтверджують обставини, на які відповідач посилається та їх обґрунтування.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163 КАС України, суд,
Суддя В.В. Мишенко