73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"08" грудня 2010 р.
15 год.20 хв.Справа № 2-а-3138/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Садова Я.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Васильєвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області
про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області (далі - відповідач, ДПІ) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20.05.2010р. № 0005971700/0, № 0005981700/0, якими позивачу нараховано штраф за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 1297,49 грн. та 1809,81 грн.
ОСОБА_1 - приватний нотаріус, здійснює нотаріальну діяльність у Цюрупинському районному нотаріальному окрузі Херсонської області на підставі свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю, виданого 1 серпня 1993 року № 1420, і є платником податків з доходів на загальних підставах.
Відповідно до п.п 4.1.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ ) позивач подала податкову декларацію про отримані в 2008 році доходи до ДПІ у Цюрупинському районі 31 березня 2009 року.
На підставі податкового повідомлення від 31 березня 2009 року ОСОБА_1 нарахований податок з доходів фізичних осіб у розмірі 34096,35 грн.
16 січня 2009 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було надане до ХФ ЗАТ КБ «Західінкомбанк» для виконання платіжне доручення № 3 по перерахуванню за ОСОБА_1, приватного нотаріуса, страхових внесків до Пенсійного Фонду на суму 37000 гривень та 30 січня 2009 року надане платіжне доручення № 2 на суму 22400 гривень для перерахування податку з доходів фізичних осіб. Дані платіжні документи оформленні згідно з вимогами Національного Банку України.
Платіжні доручення були прийняті Банком, що підтверджується відповідними відмітками у правому верхньому куті цих документів, але були залишені без виконання. Банк свою відмову в їх виконанні мотивував запровадженням мораторію на задоволення вимог кредиторів та введення Тимчасової адміністрації на період з 13.02.2009 року по 12.08.2009 року. Не погоджуючись з діями Банка, СПД ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Херсонської області із позовом до ЗАТ КБ «Західінкомбанк» про зобов'язання вчинити певні дії, розірвання договору та стягнення суми. Постановою Запорізького господарського апеляційного суду від 13 листопада 2009 року вимоги СПД ОСОБА_2 задоволені, зобов'язано Публічне Акціонерний товариство «Західінкомбанк» в особі Херсонської філії перерахувати одержувачам грошові кошти, визначені в платіжних дорученнях № 2 та № 3.
Грошові кошти в сумі 11696,35 грн., що складає різницю між сумою, зазначеною в податковому повідомленні, та сумою, зазначеною в платіжному дорученні № 2 від 30 січня 2009 року, були перераховані позивачем до бюджету своєчасно, в період з 26 лютого по 26 травня 2009 року на підставі банківських квитанцій від 26 лютого 2009 року на суму 4000 грн., 27 лютого 2009 року на суму 3000 грн., 27 березня 2009 року на суму 1500 грн., платіжного доручення № 1 від 27 квітня на суму 2000 грн., квитанції від 26 травня 2009 року на суму 1196,35 грн. Таким чином, податкові зобов'язання по сплаті податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік позивачем були виконані.
Позивач надавала до ДПІ у Цюрупинському районі платіжне доручення № 2 від 30 січня 2009 року, а також документи, які свідчили про звернення ФОП ОСОБА_2 до Господарського суду, які не були прийняті податковим органом до уваги. В період з серпня по жовтень 2009 року на вимогу ДПІ позивач сплатила до бюджету суму 22400 гривень.
Вважаючи простроченим термін сплати узгодженого податкового зобов'язання, ДПІ у Цюрупинському районі винесла податкові повідомлення-рішення від 20.05.2010р. № 0005971700/0, № 0005981700/0, якими позивачу нараховано штраф за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 1297,49 грн. та 1809,81 грн.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення посилаючись на те, що платником податку виконаний у повному обсязі обов'язок по сплаті податку шляхом передачі платіжного доручення до установи банку, яка його прийняла. Позивач вважає, що вона не повинна нести відповідальність за неналежне виконання банком своїх зобов'язань.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, суду пояснила, відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ передбачено персональну податкову відповідальність, забороняється будь-яка уступка податкового зобов'язання або податкового боргу платника податків третім особам, а також уступка контролюючи органом права вимоги податкового боргу платника податків іншим особам. Тобто визначено, що платник податків несе персональну відповідальність за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань. Крім того, відповідно пунктів 32.1, 32.2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" від 5 квітня 2001 року N 2346-ІІІ банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. Отже, банк несе відповідальність перед ОСОБА_1 щодо неналежного виконання умов договору. ОСОБА_1 має право вимагати відшкодування шкоди завданої їй в результаті затримки перерахування коштів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи із наступних підстав.
Розбіжність у позиціях сторін, полягає у визначенні моменту, з якого податкове зобов'язання платника податків (позивача) вважається виконаним.
Терміни погашення податкового зобов'язання, зазначеного у податковій декларації, визначено пп. 5.3.1. п.5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ, згідно з яким платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого пп. 4.1.4. п.4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі якщо платник податків не сплачує самостійно визначену суму податкового зобов'язання у терміни, визначені статтею 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, така сума визнається сумою боргу, а платник податків несе відповідальність у вигляді застосування штрафу відповідно до загального терміну затримки згідно з пп. 17.1.7. п.17.1. статті 17 та нарахування пені згідно з пп.16.1.2. п.16.1. статті 16 зазначеного Закону від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Факт прийняття установою банку платіжного доручення позивача № 2 від 30 січня 2009 року по сплаті суми податку з доходів фізичних осіб підтверджено належними доказами та відповідачем не заперечується.
Підпунктом 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ передбачається, що за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Визначальним в даному випадку є те, з чиєї вини не відбулось повне внесення податку до бюджету. Коли це не є наслідком винних дій платника податку, то в нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повторне перерахування податкових платежів до бюджетів .
Положеннями частин 3 та 4 ст. 9 Закону "Про систему оподаткування" визначено, що обов'язок юридичної та фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу). Але ані цей Закон, ані Закон N 2181-III не розкривають зміст поняття "сплата обов'язкового платежу" і не визначають момент, з якого обов'язковий платіж вважається сплаченим. ДПІ вважає обов'язок платника податків виконаним з моменту зарахування коштів на рахунок відповідного бюджету, незалежно від того, коли платник податку подав платіжний документ до банківської установи. Позивач стверджує про те, що надавши банку платіжне доручення, виконав свої податкові зобов'язання перед бюджетом в повному обсязі. Здійснення платником будь-яких інших додаткових дій, крім подання платіжних документів, чинним законодавством не передбачено.
У розумінні Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу. Відповідно до п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні"). Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями ст. 32 зазначеного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.
З положеннями п. 22.4 ст. 22 Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" узгоджуються положення підпункту 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону N 2181-III, відповідно до якого днем подачі до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації. Слід зазначити, що саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку Закон N 2181-III пов'язує настання певних правових наслідків. Так, відповідно до підпункту 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 цього Закону нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, що обслуговує платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Оскільки момент закінчення нарахування пені визначено датою подачі платіжного документа до банку, є підстави для висновку, що саме з цим моментом, а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету, наведена норма пов'язує погашення (сплату) податкового боргу платником податків.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.94,158-163,167 КАС України, суд -
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити повністю.
Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області від 20.05.2010р. № 0005971700/0, № 0005981700/0.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 грудня 2010 р..
Суддя Морська Г.М.
кат. 2.11.4