Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
16.12.2010 р. справа № 2а- 14495/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сліденко А.В.,
при секретарі судового засідання -Алексєєнко О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості
до кафе "Жемчужина Азербайджана"
простягнення штрафу, -
Позивач, Харківський обласний центр зайнятості звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, кафе "Жемчужина Азербайджана" заборгованість по оплаті штрафу в розмірі 34.760,00 грн.
В обгрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. При перевірці кафе "Жемчужина Азербайджана" інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Харківського обласного центру зайнятості було виявлено порушення ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення" в частині відсутності у роботодавця дозволу на використання іноземців та осіб без громадянства. Приписом №15 від 20.08.2010р. на відповідача було покладено обов'язок сплатит штраф у сумі 34.760,00грн. Зазначений припис в судовому або позасудовому порядку не оскаржувався, юридичної дії не втратив, однак відповідачем сума штрафу не оплачена, що і спричинило виникнення спірної суми заборгованості.
Відповідач, кафе "Жемчужина Азербайджана" про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, проте письмових заперечень проти позову не подав, до суду уповноваженого представника не направив, причин неприбуття суду не повідомив.
Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норм процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6, ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.
Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.
За результатами перевірки кафе "Жемчужина Азербайджана" заступником начальника інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення обласного центру зайнятості Бочковим Є.В. був складений акт перевірки (підприємства, установи, організації) від 20.08.2010 року №77.
Відповідно до висновків даного акту в діяльності відповідача встановлено порушення ст.8 Закону України "Про зайнятість населення", а саме: робота двох іноземних громадян без дозволу на працевлаштування.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд відмічає, що даний факт підтверджується постановами Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 29.03.2010р. по справі №3-980/10 та від 09.06.2010р. №3-933/10.
З посиланням на акт від 20.08.2010 року №77 позивачем був виданий припис від 20.08.2010р. №15, яким на кафе "Жемчужина Азербайджана" покладено обов'язок сплатити штраф у сумі 34.760,00грн.
В ході розгляду справи судом не встановлено доказів втрати юридичної дії згаданим приписом.
Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства.
Як передбачено ч.4 ст.8 Закону України "Про зайнятість населення" у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Факт порушення відповідачем вимог ст.8 Закону України "Про зайнятість населення" доведений матеріалами справи.
Статтею ст. 12 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що функції виконавчої дирекції фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття покладаються на органи державної служби зайнятості, які мають право діяти від імені Фонду, а відтак, Харківський обласний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду.
Порушень у процедурі реалізації позивачем владних управлінських функцій у спірних правовідносинах судовим розглядом не виявлено, припис №15 від 20.08.2010р. винесений в межах компетенції органу державної служби зайнятості, за формою, змістом, підставами винесення та способом ухвалення закону не суперечить.
Згідно з ст. 39 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за цим законом, вирішуються в судовому порядку.
При вирішенні справи суд бере до уваги, що згідно з п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Наведеній нормі кодексу прямо кореспондують приписи ч.4 ст.50 КАС України, де вказано, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, встановлених законом.
Разом з тим, проаналізувавши норми КАС України та положення інших процесуальних законів, суд доходить висновку, що в національному законодавстві України взагалі відсутні норми, які б визначали, що конкретний суб'єкт права може бути відповідачем за певною вимогою особи, право якої порушено або матеріальний інтерес якої оспорено чи яка звернулась до суду на виконання наданих їй повноважень. Натомість законодавець при регламентуванні суспільних правовідносин використовує таку юридичну конструкцію, згідно з якою відповідачем за загальним правилом є особа, якій висунуто вимогу. З огляду на викладене, суд зауважує, що відсутність норми закону, якою було б прямо передбачено, що суб'єкти господарювання можуть бути відповідачами у справах за позовами органів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про стягнення визначених ними штрафів не може бути визнана розумною правовою перешкодою для розгляду та вирішення даної справи в порядку адміністративного судочинства.
Положеннями ст..41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності. Звідси слідує, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст..124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів.
Тому наявність у суб'єкта владних повноважень права на визначення штрафу означає наявність у нього і права звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості по оплаті такого штрафу, так як в даному випадку право на звернення до суду є похідним від права на застосування штрафу.
Оскільки штраф був застосований по-перше, особою, яка в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, по-друге, у сфері публічно-правових відносин, а по-третє, при виконанні цим суб'єктом владних управлінських функцій, то суд вважає, що спір про стягнення даного штрафу також повинен вирішуватись в порядку процесуального закону, який унормовує порядок розгляду спорів у публічно-правових відносинах при виконанні суб'єктами владних повноважень управлінських функцій, тобто в порядку КАС України.
Правових підстав для висновку про те, що даний спір має бути вирішений за правилами іншого процесуального закону суд не знаходить, позаяк це б суперечило встановленому ст.8 Конституції України принципу верховенства права та погіршувало б правове становище відповідача, бо унеможливлювало б застосування до спірних правовідносин припису ч.1 ст.2 КАС України в частині завдань адміністративного судочинства.
Доказів оплати штрафу до суду не подано, наявність заборгованості підтверджена матеріалами справи.
Таким чином, вимога Харківського обласного центру зайнятості про стягнення з відповідача штрафу в сумі 34.760,00 грн. є обгрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості до Кафе "Жемчужина Азербайджана" про стягнення штрафу - задовольнити.
Стягнути з Кафе "Жемчужина Азербайджану (місцезнаходження- 61115, м. Харків, пр-т Косіора, б. 114) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості (ідентифікаційний код - 03491277; місцезнаходження - 61068, м. Харків, вул. Броненосця Потьомкін, б. 1 "а"; р/р - 37172300900001 у ГУДК України в Харківській області МФО 851011) заборгованість по сплаті штрафу в сумі 34.760,00 (тридцять чотири тисячі сімсот шістдесят )грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Сліденко А.В.