Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
10 грудня 2010 р. № 2-а- 7453/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чалого І,С.,
при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Харківської митниці - Зеленська І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці, Харківської обласної митниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці, в якому просить суд визнати дії Харківської митниці з відмови видати позивачу спадкові речі протиправними, та зобов'язати відповідача передати позивачу контейнер зі спадковими речами, який задекларований відповідно митній декларації від 30.07.2009 р. та надійшов на адресу позивача.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилаючись на ч.1 ст. 252 Митного кодексу, зазначила, що дія зазначено статті не поширюється на товари, сукупна вартість яких не перевищує 200 євро, а тому вважає дії Харківської митниці щодо не видачі їй контейнера зі спадковим майном побутового призначення, який вона ввезла на територію України відповідно до діючого законодавства, незаконними та такими, що порушують ї права та охоронювані законом інтереси.
Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали вимоги адміністративного позову та зазначили, що доводи відповідача про те, що маса контейнера перевищує 100 кг, тому мають застосовуватись інші закони України, окрім Митного кодексу, суперечать положенням ст.252 МК України, які не встановлюють вимог щодо ваги контейнера, а відсилання до інших законів можливе тільки за умови, якщо вартість контейнера перевищує 200 євро. Позивач оформила право власності за заповітом на спадкове майно, яке вона прийняла як спадщину в Російській Федерації, провела оцінку майна згідно із чинним законодавством РФ та України та Мінською конвенцією від 1993 року, вартість спадкового майна складає 8750 рублів РФ, що не перевищує 200 євро. Що на її думку відповідає вимогам ст. 252 МК України.
Представник відповідачів - Харківської митниці та Харківської обласної митниці - в судовому засіданні вимоги адміністративного позову не визнала, посилаючись на наступне: митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що перемішуються через митний кордон України. Оскільки ОСОБА_1 належить товар, що переміщується через митний кордон України, тому вона є декларантом., в зв'язку з чим на неї розповсюджується всі обов'язки декларанта, визначені статтею 88 МК України, а саме: несе у повному обсязі відповідальність та зобов'язана на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю та митного оформлення, надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур, сплатити податки і збори, тощо. Вартість товару, який слідував на ім'я позивача у контейнері, заявлена позивачкою до митного контролю та оформлення, складає 8750 російських рублів, а загальна вага 2600,00 кг. Однак позивачем не було подано митниці документи, що підтверджують митну вартість товару, що переміщується в контейнері, відповідно до вимог ст. 249 МК України. Відповідно до вимог ст.4 Закону №2681-ІІІ оподаткування товарів, які безпосередньо ввозяться (пересилаються) громадянами в несупроводжуваному багажі, сумарна митна вартість яких, перевищує 1000 євро та/або загальна вага яких перевищує 100 кг, здійснюється за умовами оформлення вантажно-митної декларації та митного оформлення в порядку, передбаченому для суб'єктів зовнішньоекономічної у разі здійснення операції з імпорту, з поданням дозволів (ліцензій) та сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання іноземного сертифіката, у випадках, установлених законодавством для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Таким чином, відповідачі вважають, що застосування позивачем норм ч.2 статті 252 МК України при звільнення від оподаткування товару, що слідує у не супроводжувальному багажі безпідставне, а позовні вимоги задоволенні не підлягають.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 16.06.2009 року на митну територію України був пропущений контейнер №321537062 з домашніми речами, який слідував на ім'я ОСОБА_1
З опису вантажу, що надсилався ОСОБА_1 за станції відправлення Можга Горківська до станції призначення Харків-Балашов, вбачається, що в контейнері позивача містяться: холодильник 2х камерний "Атлант" - 1 шт., телевізор "Самсунг" б/у - 1шт., пральна машина "Індезіт" б/у - 1шт., комод б/у - 1шт., трюмо б/у - 1шт., підвісна кухонна шафа б/у - 1шт., світильник б/у - 1шт., тумба під телевізор б/у - 1шт., столи журнальні б/у - 2шт., ящик з каструлями та дрібницями) б/у - 1шт., ящик вузький за сковородою)-б/у - 1шт., дзеркало б/у - 1шт.
21.08.2009 року ОСОБА_1 надала до багажного сектору м/п "Харків-залізничний" Харківської митниці документи на вищезазначені речі.
22.09.2002 року (вх.12795/35-14) позивач звернулась до Харківської митниці з заявою про видачу контейнеру з речами без оподаткування.
29.09.2009 року за №37/02-7835 відповідачем була надана відповідь щодо роз'яснення порядку отримання речей.
12.10.2009 року ОСОБА_1 звернулась до Харківської митниці із заявою про перевантаження речей із контейнера Російської Федерації в український контейнер.
14.10.2009 року речі були перевантажені, про що був складений відповідний акт.
Частиною 1 статті 40 Митного кодексу України визначено, що митному контролю підлягають усі товари, які переміщуються через митний кордон України.
Згідно ч.1 ст. 41 Митного кодексу України митний контроль здійснюється посадовими особами митного органу, зокрема, шляхом проведення митного огляду.
На підставі ч.13 ст.71 Митного кодексу України за митне оформлення товарів поза місцем розташування митних органі, митними органами із заінтересованих осіб справляється плата в порядку та у розмірах, визначених постановою КМУ від 18.01.2003 №93.
Тобто, з особи, що переміщує товари через митний кордон України, на підставі її письмового звернення до керівника митниці проведення такого оформлення справляється плата в порядку та у розмірах, встановлених постановою КМУ від 18.01.2003 року.
В розумінні вимог статті 87 Митного кодексу України ОСОБА_1 - є декларантом, оскільки їй належить товар, що переміщується через митний кордон України.
В зв'язку з цим на позивачку розповсюджуються всі обов'язки декларанта, визначені статтею 88 Митного кодексу України, а саме: декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Вартість товару, який слідував на ім'я позивача у контейнері, заявлена позивачкою до митного контролю та оформлення, складає 8750 російських рублів, а загальна вага 2600,00 кг.
Відповідно до статті 252 Митного кодексу України, товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.
Дія частини першої цієї статті не поширюється на: предмети, які ввозяться (пересилаються) громадянами і входять до складу спадщини, відкритої за межами митної території України на користь резидента, у разі підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття. Зазначене підтвердження підлягає легалізації у консульських установах України, що діють у відповідній країні.
Це правило не поширюється на документи, складені за участю властей/або входять до них/, держав - учасниць міжнародних договорів, в яких приймає участь Україна.
Не вимагається повної консульської легалізації-документів, що надходять з держав, які приєднались до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року у м.Мінську, в тому числі з Російської Федерації.
Згідно зі ст. 249 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. При визначенні митної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.
За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 252 Митного кодексу України звільняється від оподаткування товари, сукупна вартість яких не перевищує суму еквівалентну 200 євро, але при цьому слід враховувати, що товари, які ввозяться громадянами на митну територію України підлягають оподаткуванню в порядку і на умовах, визначених законами України.
Суд завертає увагу на те, що на теперішній час порядок оформлення та умови ввезення товару громадянами встановлено Законом України від 13.09.2001 року №2681-ІІІ "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України", який відповідає принципам, закладеним у Законі України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ "Про систему оподаткування"
Враховуючи те, що Закон №2681-ІІІ є законом про оподаткування, до товарів, які переміщуються через митний кордон України громадянкою ОСОБА_1, застосовуються норми Закону №2681-ІІІ, нормативно-правові акти України, прийняті на виконання положень цього Закону.
Статтею 4 Закону №2681-ІІІ визначено, що оподаткування товарів, які безпосередньо ввозяться (пересилаються) громадянами в не супроводжувальному багажі, сумарна митна вартість яких перевищує 1000 євро та/або загальна вага яких перевищує 100 кг, здійснюється за умови оформлення вантажної митної декларації та митного оформлення в порядку, передбаченому для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності у разі здійснення операцій з імпорту, з поданням дозволів (ліцензій) та сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання іноземного сертифіката, у випадках, установлених законодавством для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Звільнення від оподаткування товарів і транспортних засобів при ввезенні на митну територію передбачено статтею 8 Закону №2682-ІІІ.
Оскільки, позивачем не надано жодних документів, що підтверджують склад спадщини на предмети, які переміщуються нею у контейнері через митний кордон України, а, враховуючи, що при відсутності документів, які підтверджують право на звільнення від оподаткування предметів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, вантаж оформлюється на загальних підставах, суд приходить до висновку щодо правомірності дій відповідача.
Тобто, для отримання права на звільнення від оподаткування предметів, що переміщується ОСОБА_1 через митний кордон України, позивачу необхідно представити до Харківської митниці документи, що підтверджують склад спадщини за законом, відкритої за межами України на користь громадянина-резидента органами, що вчиняють нотаріальні дії в країні її відкриття, безпосередньо на ці предмети.
Таким чином, для видачі контейнеру №321537062, тобто випуск у вільний обіг предметів, що переміщуються через митний кордон України та на теперішній час знаходяться під митним контролем на станції "Харків-Балашовський" у контейнері №321537062, громадянці ОСОБА_1 необхідно у відповідності зі ст.4 Закону №2681-ІІІ подати Харківській обласній митниці, у зв'язку з тим, зо Харківська митниця з 01.06.2010 ліквідована, вантажну митну декларацію, форма якої затверджена постановою кабінету міністрів України від 09.0.6.1997 року №574 та інші необхідні документи, подання яких передбачено законодавством України, а також сплатити всі податки, що будуть нараховані за цією декларацією.
Суд не приймає твердження позивача про належність товару, що перевозиться у контейнері до спадщини, яка відкрита на ім'я ОСОБА_1 за кордоном і посилання на статтю 13 Конвенції о правовій допомозі та правових відносинах у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, оскільки право на спадщину на той товар, що знаходиться у контейнері, ніяким документом не підтверджено.
В матеріалах справи є свідоцтво про право власності на 1/2 частини квартири в Росії, яка була дарована позивачці 13.09.2007 року. Зазначені документи не можуть бути підставою для звільнення від оподаткування товару, що знаходиться у контейнері.
З урахуванням наведеного, суд знаходить дії відповідачів законними і правомірними, а тому підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, не вбачає.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківської митниці, Харківської обласної митниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі. < Текст > < Сума задоволення > < Текст >
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 15.12.2010 року.
Суддя підпис< Текст > І.С.Чалий
Постанова не набрала чинності.оригінал знаходиться у справі.Копія.Вірно< Текст >
Суддя І.С.Чалий секретар Ж.Г.Елоян< Текст >