Справа №351/1587/25
Номер провадження №2/351/1102/25
05 грудня 2025 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Калиновського М.М.,
за участі секретаря - Равлюк М.І.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом адвоката Петрички Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Снятинський відділ ДРАЦС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення батьківства та встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, -
Адвокат Петричка О.Є. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із вище вказаним позовом.
Позовні вимоги мотивував тим, що 29.07.2000 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у Стецівській сільській раді Снятинського району Івано-Франківської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 16. Однак, через відсутність спільних дітей стосунки між подружжям поступово погіршилися і 11.01.2013 р. рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано. Проте, незважаючи на офіційне розірвання шлюбу, пара продовжувала проживати разом, однією сім'єю.
ІНФОРМАЦІЯ_1 за допомогою методів допоміжних репродуктивних технологій, у пари народилась донька - ОСОБА_5 . Шлюб повторно пара не реєструвала, оскільки в цьому не було потреби, тому факт батьківства у встановленому законом порядку не був офіційно закріплений.
Дитину заявниця зареєструвала на своє прізвище, в порядку ст. 135 Сімейного кодексу України, а ім'я та по-батькові батька вказали справжні з її слів, так як на той час шлюбні стосунки між нею та ОСОБА_4 у встановленому законом порядку органами ДРАЦС зареєстровані не були.
Тобто у Свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_5 , зазначені: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_1 .
Однак згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_5 вбачається, що відомості про батька записані на підставі ч. 1 ст. 135 СК України.
У 2020 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 знову почали проживати разом як сім'я та вести спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 .
З 01.04.2024 р., у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, ОСОБА_4 був мобілізований і проходив військову службу в складі військової частини НОМЕР_2 , а 26.08.2024 р. під час виконання бойових завдань в районі населеного пункту Дружба Торецької громади Бахмутського району ОСОБА_4 зник безвісти.
Тому, представник позивача просив встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5 ; встановити факт проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який вважається зниклим безвісти, в період з 2016р. по 2024р. за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 ; внести зміни до актового запису № 18 від 07.09.2017 р., про народження ОСОБА_5 , вчиненого Виконавчим комітетом Стецівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, а саме: зазначити батьком ОСОБА_5 - ОСОБА_4 громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІН НОМЕР_3 , який вважається зниклим безвісти.
Представник позивача, адвокат Петричка О.Є. подав до суду заяву про розгляд справи за його відстуності та відсутності ОСОБА_1 , заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
Представник третьої особи Снятинського відділу ДРАЦС подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши і перевіривши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов обгрунтований, підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що між сторонами існували стосунки, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, в період з 2016р по серпень 2024року.
Згідно копії свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_4 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 29.07.2000р. зареєстрували шлюб в Стецівській сільській раді Снятинського району.
Рішенням Снятинського районного суду від 11.01.2013р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано.
Згідно з випискою з амбулаторної картки № 89, виданою Центром репродуктивного здоров'я «Дамія», подружня пара, жінка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулися до МЦРЗ «Дамія» для обстеження та подальшого лікування безпліддя у серпні 2016 року. 09.12.2016 проведено кріоперенос 2 ембріонами - вагітність настала.
Відповідно до Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого Снятинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьком дитини зазначений ОСОБА_4 , а матір'ю ОСОБА_1 .
Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00048589500 від 07.01.2025 відомості про батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов домогосподарства № 8 від 07.01.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є зниклий безвісті, до дня мобілізації в ЗСУ проживав та вів спільне господарство із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до довідки виданої Стецівськис закладом дошкільної освіти "Веселка" Снятинської міської ради від 02.06.2025р., дитина ОСОБА_5 , 18.08.2017р. відвідувала Стецівський заклад дошкільної освіти "Веселка" у 2022-2023 роках. батько дитини ОСОБА_4 брав активну участь у вихованні дитини, відвідував свята та розваги, приводив до закладу та забирав доньку, цікавився перебуванням та вихованням дочки у закладі.
Згідно з повідомленням сім'ї № 120 від 29.08.2024, направленим начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_7 , її син солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , виконуючи бойове завдання, зник безвісті в районі населеного пункту Дружба Бахмутського району Донецької області.
Згідно з витягом з ЄРДР № кримінального провадження 12024091230000155 від 03.09.2024, зареєстроване кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК України, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець ВЧ НОМЕР_2 ЗСУ 26.08.2024, виконуючи бойове завдання з протидії військовій агресії рф, пропав безвісті в районі населеного пункту Дружба Бахмутського району Донецької області.
Рішенням Снятинського районного суду від 17.03.2025р. у задоволенні заяви адвоката Петрички Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Снятинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Згідно статті 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно статті 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу (абзац 2 частини 1 статті 130 СК України).
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено) (пункт 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).
Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Згідно з роз'ясненнями наданими у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», резолютивна частина рішення щодо визнання батьківства повинна містити в собі всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах РАЦС (прізвище, ім'я по батькові матері й батька, число місяць і рік народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Відповідно до статті 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Згідно з пункту 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом МЮ України від 12.01.2011 №96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану. На підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду (п. 2.16.4).
Щодо позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, суд виходить з наступного:
Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно ч.2, 4 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно ст.25 СК України, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
Конституційним Судом України у рішенні від 03 червня 1999 року за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у поняття домогосподарства, закріпленому у ст.1 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» від 19 жовтня 2000 року. Цим законом визначено, що домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.
Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Про проживання однією сім'єю можуть свідчити, у сукупності, наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21.
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги також можуть братися показання свідків про спільне проживання та ведення спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фото/відео матеріали, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який вважається зниклим безвісти , не перебували у зареєстрованому шлюбі між собою.
ОСОБА_1 стверджує, що разом із чоловіком ОСОБА_4 , починаючи з 2016 вона проживали за адресою по АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, спільно займалися благоустроєм в будинку та мали спільний сімейний бюджет.
Даний факт підверджується показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які у своїх письмових заявах вказали, що являються сусідами ОСОБА_1 та ОСОБА_10 . Їм відомо, що пара розлучилася у 2013 році, однак у 2016 році вони знову почали проживати разом та в них народилась донька ОСОБА_11 . Після народження доньки, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 проживали як сім'я, вели спільне господарство та виховували доньку.
Наведене свідчить, що ОСОБА_1 надано достатньо доказів спільного проживання її та ОСОБА_4 однією сім'єю з 2016 року до ІНФОРМАЦІЯ_8 , а саме до моменту, коли останній зник безвісти, які мали певні взаємні права та обов'язки як дружини та чоловіка.
У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявником та підтверджених документами. Також, матеріалами справи наявність спору або будь-яких фактів, які можуть вплинути на і права й обов'язки інших осіб не встановлено.
Враховуючи, що ОСОБА_1 надані належні та допустимі докази на підтвердження даного факту, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного, п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом МЮ України від 12.01.2011 № 96/5, керуючись ст. 4, 12, 19, 76, 81, 133, 137, 141, 142, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ІН НОМЕР_3 ), громадянина України, батьком малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Внести зміни до актового запису про народження № 18 від 07.09.2017 р., ОСОБА_5 , вчиненого Виконавчим комітетом Стецівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, а саме: зазначити батьком ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІН НОМЕР_3 , який вважається зниклим безвісти.
Встановити факт проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІН НОМЕР_5 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ІН НОМЕР_3 ), який вважається зниклим безвісти, в період з 2016р. по 2024р. за адресою АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ