про залишення позовної заяви без руху
29 грудня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/771/25
Господарський суд Тернопільської області
Суддя Боровець Я.Я.,
розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 880 від 24.12.2025) Фізичної особи-підприємця Максимчук Тараса Руслановича, АДРЕСА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕЗЕР-ЛЕНД", вул. Білецька, 1а, м. Тернопіль про стягнення заборгованості у розмірі 9 313 389,04 грн.
встановив:
Фізична особа-підприємець Максимчук Тарас Русланович звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕЗЕР-ЛЕНД" про стягнення заборгованості у розмірі 9 313 389,04 грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 24.12.2025, для розгляду справи №921/771/25 визначено суддю Боровця Я.Я.
За правилами господарського процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172 ГПК України.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об"єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Стаття 1 Закону України " "Про судовий збір" встановлює, що судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Як визначено статтею 2 Закону України "Про судовий збір", платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом .
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" зазначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору встановлені частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028 грн 00 коп.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру стягнення заборгованості на суму 9 313 389,04 грн.
Отже, при поданні даного позову до суду підлягає сплата судового збору в розмірі 139 700,83 грн, (виходячи із розрахунку: 1,5 відсотка ціни позову (9 313 389,04 грн).
Однак, заявником до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Одночасно з позовною заявою заявником заявлено заяву (викладено у прохальній частині позовної заяви) про відстрочення сплати судового збору з підстав, викладених у ньому.
Розглянувши подану заяву, суд встановив таке.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема - розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
Насамперед варто зауважити, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Отже, даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом вказаної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстави для відстрочення позивачу сплати судового збору, відсутні.
Як вбачається із змісту позовної заяви позивачем у справі є Фізична особа - підприємець, а не фізична особа, як цього вимога є стаття 8 Закону України "Про судовий збір".
З огляду на викладене, клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору не підлягає до задоволення.
За таких обставин, наведене свідчить, що позивачем порушено вимоги статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 174 ГПК України).
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
З огляду на наведе, позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі частини 1 статті 174 ГПК України, для надання можливості позивачем усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду:
- доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.
Згідно частини 3 статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволені заяви Фізичної особи-підприємця Максимчук Тараса Руслановича про відстрочення сплати судового збору, відмовити.
2. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Максимчук Тараса Руслановича, залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 календарних днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
5. Копію ухвали надіслати заявнику до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано "02" січня 2026 року.
Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя Я.Я. Боровець