Іменем України
26 грудня 2025 року м. Кропивницький
справа № 386/415/25
провадження № 22-ц/4809/1609/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Чельник О.І., Письменний О.А.,
за участю секретаря: Соловйової І. О.
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 25 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,-.
Короткий зміст вимог заяви
10 березня 2025 року представник позивача Мелєзгінов Юрій Валерійович, що діє в інтересах ОСОБА_1 подав позов до Голованівського районного суду Кіровоградської області з вимогою до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину та просив:
-стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразово в сумі 321 743,38 грн.
-стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 28 600 грн.
Вимоги обґрунтовує наступним.
Сторони в справі у серпні 2021 припинили фактичні шлюбні відносини, від спільного шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір'ю.
Судовим наказом Голованівського районного суду Кіровоградської області № 386/1113/23 від 8 вересня 2024 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 06 вересня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач сплачує аліменти в сумі 1500 грн, додаткові кошти на утримання сина не надає.
Дитина проживає разом із позивачем в республіці Польща, згода на виїзд надана батьком.
Мати з сином проживає в орендованій квартирі, хлопчик відвідує школу в Польщі, бере участь у додаткових платних гуртках (ментальної арифметики), для забезпечення належного розвитку та дрібних побутових потреб дитини які виражаються у придбанні цифрової техніки, оздоровчого відпочинку, шкільного спорядження (книжок, ручок, одягу, харчування та канцелярських виробів та харчування) позивачка несе самостійно матеріальні (грошові) витрати, що підтверджується наступними витратами:
- за 2022 рік на загальну суму додатково понесені витрати 18 500 злотих, просить стягнути з відповідача 1/2 частину витрат в сумі 9250 злотних, що за даними МІНФІНУ України (офіційний веб сайт https://minfin.com.ua ) станом на 01.01.2023 року складає 6 012,5 грн та підтверджується фіксаційним чеком ІПН 20230904314 (з перекладом на Українську мову);
- за 2023 рік на загальну суму додатково понесені витрати 9 654,71 злотих із яких позивач просить стягнути з відповідача 1/4 від суми 4 750 злотих (туристичний відпочинок дитини), + 1 187,50 злотих та еквівалентно 10 093,75грн, що підтверджується чеком від 20.01.2025 року, чеком від 20.07.2023року № 8/07 із (перекладом на Українську мову) та від залишкової суми (9654,71 злотих - 1187,50 злотих) = 8 467, 21:1/2=4 233,60 злотих, що за даними МІНФІНУ України станом на 01.01.2023 року складає 35 980 грн; оплата занять з ментальної арифметики на загальну суму 3 202,50 злотих, що за даними МІНФІНУ України станом на 01.01.2023 року складає 13 610,63 грн; оплата шкільних обідів на загальну суму 1386 злотих - = 693 злотих, що за даними МІНФІНУ України станом на 01.01.2023 року складає 5 431, 50грн;
- за 2024 рік витрати понесені позивачем на дитину 9 917,20 злотих за даними МІНФІНУ України станом на 01.01.2024 року складає 84 296,20 грн (продукти харчування), просить стягнути частину витрат, що дорівнює 3 349 злотих; стягнути із відповідача від загальної суми 6 568,02 злотих яку витрачено позивачем на утримання дитини за 2024 рік що дорівнює 3284 злотих, що за даними МІНФІНУ України станом на 01.01.2024 року складає 27914 грн; стягнути 25 375 злотих на оренду житла, що в гривневому еквіваленті станом на 01.01.2023 року складає 215 687 грн.
Відзив на позовну заяву
Не погоджуючись з позовними вимогами, відповідачем поданий відзив, яким просить відмовити у задоволенні позову, вважає вимоги необґрунтованими за такими, що не підлягають задоволенню.
Вказує, що зазначені позивачем додаткові витрати за своїм цільовим призначенням не можуть вважатися витратами, що викликані особливими обставинами, у розумінні ст. 185 Сімейного Кодексу України.
У постанові від 8 грудня 2021 року у справі 607/12170/20 КЦС ВС зробив висновок про підстави, які дають право на відшкодування додаткових витрат на дитину, вказано, що особливою обставиною, що потребує додаткових витрат є хвороба дитини.
Верховний Суд в постанові КЦС ВС від 26 серпня 2020 року у справі №336/1488/19 виснував, що витрати на навчання дитини з метою здобуття професійної освіти за кордоном, за наявності можливості проходження навчання в державних закладах освіти, не відносять до особливих обставин, які передбачують можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини
Вказані позивачем додаткові витрати із зазначеним цільовим призначенням, не можуть вважатись витратами, що викликані особливими обставинами, у розумінні ст. 185 Сімейного Кодексу України.
Відповідач просить стягнути із позивача судові витрати, які пов'язані із розглядом даної справи, що становить 15 000, 00грн, послуги пов'язані із наданням правничої допомоги.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 25 липня 2025 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн судових витрат.
Суд виснував про відсутність підстав застосувати положення ст. 185 СК до вимог позивачки, так як вказані стороною додаткові витрати із зазначеним цільовим призначенням, не можуть вважатися витратами, що викликані особливими обставинами, у розумінні норм права.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з судовим рішенням, стороною позивача подана апеляційна скарга на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 25 липня 2025 року, якою просить: скасувати рішення Голованівського районного районного суду Кіровоградської області 25.07.2025 року у справі №386/415/25 повністю та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, задовольнити та стягнути судові витрати.
В обґрунтування вимоги вказано про неповноту встановлених обставин оскаржуваним рішенням, які мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки.
Суд необґрунтовано зазначив, що вказані позивачем додаткові витрати за своїм цільовим призначенням не можуть вважатися витратами, що викликані особливими обставинами, у розумінні ст. 185 Сімейного кодексу України.
Звернуто увагу, що судом першої інстанції встановлено, що розмір аліментів на утримання дитини становить 1600грн, що підтверджується довідкою виданою Голованівським ДВС та залишено поза увагою вагому обставину про те, що дитина проживає та навчається в республіці Польща не з волі матері, а з підстав ведення війни, поміж тим, що проживання дитини у Польщі узгоджено з батьком та те, що в Україні частину базових витрат може покривати в державних умовах (школа, дешевші продукти).
У Польщі цінова політика та мінімальний прожитковий мінімум інший, витрати на харчування значно вищі, аліменти в сумі 1600 грн на місяць складає всього 141 злотих, що не відповідає мінімальним базовим потребам дитини та в свою чергу суперечить правам дитини, не відповідає принципу рівності обов'язків батьків щодо виховання та утримання дитини, відтак основний тягар на утримання дитини та реалізація забезпечення прав дитини щодо нормального розвитку, відпочинку, навчання покладається лише на позивача.
Витрати на утримання дитини повинні оцінюватись судом із реальних умов життя дитини, а не лише формально. Суд безпідставно відмовив у визнанні витрат на оренду житла як обов'язкових, посилаючись на відсутність «особливих обставин». Проте житло є базовою потребою дитини, а його відсутність фактично означає позбавлення права на належні умови проживання.
Суд першої інстанції дійшов помилкового та передчасного висновку про те, що зайняття дитини в гуртках, додаткове навчання та туристичні поїздки не є «особливими обставинами» у постанові ВС від 01.04.2019 року у справі 545/819/18 суд визнав витрати на навчання та спортивний інвентарь додатковими витратами для розвитку здібностей дитини, у постанові ВС від 08.05.2023 року у справі № 756/9882/19 суд погодився зі стягненням додаткових витрат на приватний заклад за участю обох батьків.
Таким чином, висновки суду не є такими, що ґрунтуються на вимогах закону.
Відзив на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не поданий, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Рух справи
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 01 вересня 2025 року витребувано із Голованівського районного суду Кіровоградської області копії матеріалів, у зв'язку з надходженням апеляційної скарги.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18 вересня 2025 року відкрите апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 25 липня 2025 року.
26 вересня 2025 року підготовчі дії у справі закінчено; справу призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 12 годину 00 хвилин 11 листопада 2025 року, про що постановлено відповідну ухвалу.
Ухвалою суду від 11 листопада 2025 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Мелєзгінова Юрія Валерійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, задоволене.
Позиція сторін у судовому засіданні апеляційного суду
Сторони в судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином про дату та час слухання справи, заяв/клопотань щодо ходу розгляду не подавали.
Неявка сторін, відповідно до вимог закону повідомлених про розгляд справи, не перешкоджає апеляційному перегляду, ст. 372 ЦПК.
Дата судового рішення
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 496/1332/18 (провадження № 61-559св21) зазначив, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За правилами ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, з урахуванням того, що на розгляд даної справи сторони не з'явилися, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступного.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 березня 2012 року між сторонами укладений шлюб, який рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 19.09.2022 у справі № 386/893/22 розірвано.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дитина проживає з матір'ю.
14.08.2022 відповідач надав письмову згоду на виїзд спільного сина до республіки Польща для подальшого проживання.
Дитина проживає разом із позивачем в республіці Польща, що не заперечується відповідачем.
Судовим наказом Голованівського районного суду № 386/1113/23 від 8 вересня 2024 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягнуто на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щомісячно аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 06 вересня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до копії розрахунку державного виконавця по ВП НОМЕР_2, відповідач сплачує аліменти на утримання сина, станом на 01.11.2024 заборгованість зі сплати аліментів складає 713,50 грн, заборгованість станом на лютий 2025 року складає 1630,71 грн.
З копії довідки міжнародного клубу ментальної арифметики Indigo Mental Club ОСОБА_1 сплачує за навчання сина ОСОБА_3 з 16.12.2023 по 28.02.2025р - 250 злотих за місяць.
Згідно до копії строкового договору оказіональної оренди житлового приміщення з 01.08.2022 до 31.12.2024 ОСОБА_1 сплачує за оренду житла 3 500,00 злотих на місяць, яка не включає оплату за світло, інтернет, гаряче та холодне водопостачання , газ, вивіз сміття , та платежі ЖК.
Позивачкою долучені до позову копії фіскальних чеків на придбання мобільного телефону, канцелярських товарів, одягу, взуття, оплату за туристичну путівку, купівлю продуктів харчування.
Позиція апеляційного суду
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Норми права, якими регулюються спірні правовідносини
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у пункті 18 звернув увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 березня 2024 року у справі № 760/6988/22, це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Спірні правовідносини виникли, у зв'язку з додатковими витратами позивачки на утримання спільного сина сторін, який з матір'ю та за погодженням батька, проживає у Польщі (Республіка Польща).
Позивачка визначила обсяг додаткових витрат на утримання спільного сина на суму 321 743,38 грн за період з 2022 року по 2024рік, що включає платне навчання сина ОСОБА_3 ; витрати за строковим договором оказіональної оренди житлового приміщення, що не становить оплату за світло, інтернет, гаряче та холодне водопостачання, газ, вивіз сміття, та платежі ЖК; придбання мобільного телефону; канцелярських товарів; одягу, взуття; оплату за туристичну путівку; купівлю продуктів харчування.
Позивачка розмежовувала додаткові витрати за наступним цільовим призначенням: витрати на туристичний відпочинок дитини; заняття з ментальної арифметики; оплата шкільних обідів; продуки харчування; витрати на оренду жилого приміщення.
Відповідач заперечуючи доводив, що заявлені в підставу додаткових витрат вимоги не становлять у розумінні положень права, витрати, що викликані особливими обставинами та регулюються вимогами ст. 185 СК.
Загальними положеннями ЦПК України передбачено обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються, перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки, оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Тлумачення норм закону, якими регулюються спірні правовідносини вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинні визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
При вирішенні питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди враховують, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суд з'ясовує наявність особливих обставин, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17, від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні з відповідача половини витрат, понесених позивачкою у зв'язку з додатковими витратами на дитину, які значно вище ніж в країні проживання платника аліментів, так як з 2022 року дитина проживає у республіці Польща, виходив з того, що позивачкою не доведено, що зазначені витрати викликані особливими обставинами, тобто є додатковими витратами на дитину в розумінні ст. 185 СК України.
Місцевий суд навів сталу практику Верховного Суду, застосувавши положення ч.4 ст. 263 ЦПК виснував про необґрунтованість позову. В апеляційній скарзі, сторона позивача не погоджуючись, навела перелік судової практики в аналогічних справах, які свідчать про підставність вимоги.
Колегія суддів звертає увагу, що додаткові витрати відрізняються від аліментів та не є коштами, спрямованими на утримання дитини, і сплачуються лише у зв'язку із настанням в житті дитини особливих обставин. Вони індивідуальні й покривають специфічні потреби, зокрема: витрати на лікування; розвиток талантів; оплата спортивних секцій, музичних шкіл; участь у конкурсах; навчання за кордоном тощо.
При цьому відповідно до судової практики, витрати на навчання можуть бути визнані додатковими, якщо вони викликані об'єктивною необхідністю. У разі навчання за кордоном така необхідність може бути доведена через: відсутність аналогічної освітньої програми в Україні; необхідність здобуття спеціалізованих знань, які відповідають здібностям дитини; наявність у дитини підтверджених досягнень, які потребують продовження навчання за межами України.
Правові позиції щодо навчання за кордоном Позивачка не довела існування особливих обставин, які зумовили б необхідність платного навчання дитини за кордоном чи наявна можливість проходження навчання у державних закладах освіти, не навела мотивів вибору освітнього закладу, що, зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також погодження такого вибору з батьком дитини, аналогічний висновок здійснений у постанові КЦС ВС від 26 серпня 2020 року в справі N 336/1488/19.
Також прийнято до уваги, що у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року в справі № 201/15248/16 (провадження № 61-4862св18) зазначено, що дитина навчається в школі, що передбачає оплату, за бажанням матері, відтак не є крайньою необхідністю чи особливими обставинами в розумінні положень статті 185 СК України.
Придбання шкільного одягу, взуття та шкільного приладдя не належить до додаткових витрат, зумовлених особливими обставинами. Постанова КЦС ВС від 31 січня 2020 року у справі № 484/2230/17.
Витрати на технічні пристрої, лікування, відвідування секцій і позашкільних закладів не є додатковими витратами у розумінні вимог СК України та охоплюються розміром аліментів, що стягуються з одного з батьків на утримання дитини Постанова КЦС ВС від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19.
Колегія суддів зазначає, що в умовах війни та з метою безпеки дитини, позивачка в найкращих інтересах дитини з плануванням майбутнього сина та всебічного розвитку сприяє розвитку та забезпеченню сина. Разом з тим, не всі бажання того з батьків, із ким проживає дитина, його рішення про учбовий заклад, дозвілля, вибір одягу, тощо, можна вважати додатковими витратами на дитину.
Аналіз відповідних приписів Закону свідчить про те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові.
Ці правила стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї, у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).
Позивачка визначила в стягнення оплату занять з ментальної арифметики, разом з тим доказів того, що витрати на навчання ментальної арифметики пов'язані з розвитком не загальних, а саме особливих здібностей дитини, що дитина має до цього хист і досягла у цьому об'єктивно виражених істотних результатів порівняно з іншими дітьми її віку, що у свою чергу доводить наявність таких здібностей і обумовлює їх подальший розвиток, стороною суду не надано, а зазначені умови є обов'язковими для застосування ст. 185 СК.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, враховуючи наведені вище норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, з урахуванням належної оцінки наявних у справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку по суті позовних вимог.
Колегія суддів окремо акцентує увагу, що позивачкою визначений в додаткові витрати розмір стягнення, який є значним для платника аліментів, виходячи з розміру його доходу, сплачуваних аліментів (закон визначає враховувати можливості платника аліментів), при цьому жодна з витрат окремо не обґрунтована, з огляду її безумовної необхідності, та компенсації в такому розмірі, вказується лише про базові потреби дитини. Дійсно ці витрати є базовими для дитини. При цьому, як вищевикладено з посиланням на норми права, харчування, одяг, канцелярські приладдя, тощо покриваються за рахунок аліментних зобов'язань, навіть якщо вартість таких витрат значно вище ніж в країні проживання відповідача, а позивачка всіляко докладає зусилля для повного та всебічного розвитку дитини.
Однак вимога щодо витрат за оренду житла, мобільного пристрою, шкільного харчування всупереч вимог ст.ст. 12, 76-89 ЦПК жодним чином не обґрунтована таким чином, щоб суд міг виснувати про безумовність таких витрат, з огляду незабезпечення житлом в країні перебування, чи неможливість винаймати житло за іншою ціною та яка вартість житла в порівнянні з орендованим житлом позивачки. Як і не обґрунтовано вибір навчального закладу, необхідність додаткових занять. Не всі наміри найкращого розвитку та забезпечення дитини, без узгодження з можливостями батька, можуть бути задоволені в судовому порядку.
За викладеного, доводи скаржниці, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують відповідних обґрунтованих та правомірних висновків місцевого суду, а зводяться до власного суб'єктивного розуміння спірних правовідносин.
Таким чином, визначені процесуальним законом підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні. Отже, у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Доводи апеляційної скарги не містять мотивів незгоди з висновком суду про розподіл судових витрат, зокрема правничої допомоги, що виключає можливість за правилами ст. 367 ЦПК змінити судове рішення в цій частині.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до положень ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 25 липня 2025 року, без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О. А. Письменний
О.І. Чельник