про відмову у відкритті касаційного провадження
30 грудня 2025 року
м. Київ
справа №240/520/25
адміністративне провадження № К/990/53211/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року
у справі №240/520/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати пенсії по інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон №796-XII) у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 року №230/96-ВР (далі - Закон №230/96-ВР);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 54 Закону №796-XII, у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком за період з 08 липня 2024 року.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, позов задоволено повністю.
На виконання рішення суду першої інстанції відповідачем позивачу нараховано заборгованість у розмірі 95384,58 грн за період з 08 липня 2024 року по 30 червня 2025 року.
Представник позивача звернувся до суду першої інстанції із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення на стягнення з відповідача заборгованості з пенсійних виплат за період з 08 липня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 95384,58 грн.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року скасовано ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року і прийнято нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 задоволено.
Змінено спосіб виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі №240/520/25 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 08 липня 2024 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону №796-XII, у редакції Закону №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 нараховані за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі №240/520/25 виплати по пенсійній заборгованості за період з 08 липня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 95384,58 грн.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 12 грудня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом приписів частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Тобто особи, які беруть участь у справі, у тому разі, якщо вони не погоджуються з ухваленими (постановленими) судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє касаційне оскарження тільки у визначених законом випадках.
Правилами частини другої статті 328 КАС України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Варто зауважити, що частиною другою статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які за наслідками їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені до Верховного Суду.
Перевіркою змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень колегією суддів встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в касаційному порядку оскаржує постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року, ухвалену за наслідками апеляційного перегляду ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року, якими вирішувалося питання щодо наявності підстав для зміни порядку і способу виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі №240/520/25.
Однак, КАС України не передбачає можливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції, прийнятої за результатом розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення (в порядку статті 378 КАС України) та постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої в порядку апеляційного перегляду такої ухвали суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, а виняткові обставини заявником не наведені та не встановлені Судом самостійно, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Аналогічна правова позиція щодо застосування пункту 1 частини першої статті 333 КАС України в контексті здійснення касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у порядку статті 378 КАС України, висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 07 липня 2025 року у справі №380/16964/22, від 07 липня 2025 року у справі №420/8793/20, від 22 липня 2025 року у справі №380/20438/24.
Керуючись статтями 294, 328, 333, 378 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі №240/520/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
В.М. Шарапа