Справа № 375/1045/23
Провадження № 1-кп/375/48/25
16 жовтня 2025 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Рокитне кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12023116250000085 від 06.05.2023 року за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Рокитне Київської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, -
У провадженні Рокитнянського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023116250000085 від 06.05.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України.
З вищевказаного обвинувального акту слідує, що 05.05.2023 о 13 год. 45 хв. між ОСОБА_7 та неповнолітнім ОСОБА_8 виник конфлікт з приводу паркування автомобіля ОСОБА_7 на узбіччі дороги по вул. Вокзальна в смт Рокитне Київська область.
В подальшому неповнолітній ОСОБА_8 сів за кермо власного моторолера марки «Kawasaki», позаду нього сіла його знайома ОСОБА_9 та останні поїхали до її місця проживання.
ОСОБА_7 відразу сів до свого авто марки «ВАЗ-2107» та почав наздоганяти ОСОБА_8 , який рухався на моторолері по вул. Вокзальна в смт Рокитне Київська область. В цей час ОСОБА_7 зателефонував до свого сипа ОСОБА_4 та розповів йому про сварку з неповнолітнім ОСОБА_8 , після чого попросив сина вирішити вказаний конфлікт, на що останній погодився.
В подальшому ОСОБА_4 на автомобілі марки «ВА3-2101» наздогнав неповнолітнього ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 та на перехресті вулиць Садова та Першотравнева перегородив своїм автомобілем проїжджу частину дороги, таким чином заблокувавши ОСОБА_8 проїзд, внаслідок чого останній зупинився.
Близько 14 години ОСОБА_4 , вийшовши з автомобіля, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_10 , який сидів на моторолері в шоломі та на грунті неприязних відносин, з метою помсти за образу батька, умисно наніс два удари долонею правої руки в область голови ОСОБА_10 , завдавши останньому фізичного болю і не спричинивши тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 126 КК України, як умисні дії, що виразились в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 подав письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України, - у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Зазначив, що свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнає, подане ним клопотання підтримує в повному обсязі.
Судом з'ясовано, що обвинувачений розуміє наслідки закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності. При цьому обвинуваченому роз'яснено, що вказана обставина є нереабілітуючою підставою для закриття кримінального провадження, що в разі свого бажання доводити свою невинуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення він мав би наполягати на завершенні розгляду кримінального провадження по суті для ухвалення виправдувального вироку.
Обвинувачений ОСОБА_4 наполягав на його звільненні від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, надав на це свою згоду та вказав, що правові наслідки такого звільнення йому зрозумілі.
Захисник адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання обвинуваченого, просив звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження у зв'язку із закінченням строків давності.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та закриття кримінального провадження в зв'язку із закінченням строків давності.
Потерпілий ОСОБА_8 не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого. В судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав письмову заяву, якою надав згоду на закриття кримінального провадження та зазначив, що претензій до обвинуваченого не має, наслідки закриття кримінального провадження йому відомі та зрозумілі.
Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
У частині першій статті 26 КПК України зазначено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є: закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України та ст.106 КК України строків давності; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.2-4 ст.49 КК України).
У відповідності до змісту п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Тобто, за змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
За загальним правилом, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. (ч.ч.2, 3 ст.4 КК України).
Санкцією ч. 1 ст. 126 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Отже, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КК України, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до кримінального проступку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема, два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
З огляду на наведене, на час розгляду клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні закінчився дворічний строк давності, передбачений п.1 ч.1 ст.49 КК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного від кримінальної відповідальності у з підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 314 КПК України встановлено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою ст. 284 КПК України.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності
Як встановлено судом, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_4 оголошено підозру, відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, за який передбачене покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року. Цей злочин вчинений ОСОБА_4 05.05.2023 року та на даний час з дня вчинення злочину минуло більше двох років, що є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі вчинення кримінального проступку в зв'язку з закінченням строків давності. ОСОБА_4 за місцем мешкання характеризується позитивно, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності не переривалися.
Проти закриття відносно нього кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності із зазначених вище підстав ОСОБА_4 не заперечує, наслідки звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав йому роз'яснено та зрозумілі.
За таких обставин, обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно нього підлягає закриттю з наведених вище підстав в порядку передбаченому ст. 288 КПК України.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався, і на теперішній час відсутні підстави для його обрання.
Керуючись ст. 49 КК України, ст. 314, 288 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КК України на підставі п.1 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12023116250000085 від 06.05.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України закрити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Головуюча суддя ОСОБА_1